Бондронат ампули 6мг 6мл №1

Концентрат для приготування розчину для інфузії у вигляді прозорої безбарвної рідини.

допоміжні речовини: натрію хлорид – 8.6 мг, оцтова кислота 99% – 0.51 мг, натрію ацетату тригідрат – 0.204 мг, вода д/і.

Фармакологічна дія

Інгібітор кісткової резорбції, азотовмісний бісфосфонат.

Має специфічну селективну дію на кісткову тканину завдяки високій афінності до мінеральних компонентів кістки. Пригнічує активність остеокластів, знижує частоту скелетних ускладнень при злоякісних захворюваннях.

Ібандронова кислота зменшує остеокласт-асоційоване вивільнення факторів росту пухлини, гальмує поширення та інвазію клітин пухлини, виявляє синергічний ефект із таксанами in vitro. Ібандронова кислота запобігає кістковій деструкції, викликаній блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинними процесами або введенням екстрактів пухлинної тканини in vivo.

У дозах, які значно перевищують фармакологічно ефективні, ібандронова кислота не впливає на мінералізацію кісткової тканини.

При гіперкальціємії інгібуюча дія ібандронової кислоти на індукований пухлиною остеоліз і, зокрема, на супутню пухлинний процес гіперкальціємію супроводжується зниженням рівня кальцію в сироватці крові та екскреції кальцію з сечею. Найчастіше вміст кальцію в крові нормалізується протягом 4-7 днів після введення препарату. Медіана часу до повторного підвищення сироваткового альбумін-коригованого кальцію до 3 ммоль/л – 18-26 днів.

Ібандронова кислота запобігає розвитку нових і знижує зростання вже наявних кісткових метастазів, що призводить до зниження частоти скелетних ускладнень, інтенсивності больового синдрому, потреби у проведенні променевої терапії та хірургічних втручань щодо метастатичного процесу в кістках, тим самим призводячи до значного поліпшення якості життя пацієнтів.

Ібандронова кислота дозозалежно інгібує пухлинний остеоліз, що визначається за допомогою маркерів кісткової резорбції (піридинолін та дезоксипіридинолін).

Всмоктування

Концентрація ібандронової кислоти в плазмі збільшується пропорційно дозі введеного внутрішньовенного (в дозі до 6 мг) препарату.

Розподіл

Після потрапляння в системний кровотік ібандронова кислота швидко зв'язується в кістковій тканині або виводиться із сечею. Здається кінцевий V _d - 90 л, кількість препарату в кістковій тканині, зазвичай, досягає 40-50% від дози, що циркулює в крові. Зв'язування з білками плазми при терапевтичних концентраціях препарату – 87%. Таким чином, ймовірність виникнення міжлікарської взаємодії внаслідок витіснення із зв'язку з білками досить низька.

Метаболізм

Даних про те, що ібандронова кислота метаболізується (як у людей, так і тварин) немає.

Виведення

40-50% кількості препарату, що циркулює в крові, проникає в кісткову тканину і накопичується в ній, препарат, що залишився, виводиться в незміненому вигляді нирками. Величина спостережуваного кінцевого T _1/2 варіює в широких межах (10-60 год) і залежить від дози препарату і чутливості аналізу. Концентрація препарату в крові знижується швидко і досягає 10% від максимальної через 3 години після внутрішньовенного введення.

При внутрішньовенному призначенні ібандронової кислоти з інтервалом 4 тижні протягом 48 тижнів у пацієнтів з метастатичним ураженням кісток системної кумуляції не відмічено.

Загальний кліренс ібандронової кислоти низький із середніми значеннями 84-160 мл/хв. Нирковий кліренс (60 мл/хв у здорових жінок у менопаузі) зумовлює 50-60% загального кліренсу та залежить від КК. Різниця між загальним та нирковим кліренсом відображає захоплення речовини в кістковій тканині.

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів

Фармакокінетика та біодоступність ібандронової кислоти не залежить від статі. Також не виявлено клінічно значущих міжрасових відмінностей розподілу ібандронової кислоти в осіб європеоїдної та монголоїдної раси. Щодо негроїдної раси даних недостатньо.

Експозиція ібандронової кислоти у хворих з різними порушеннями функції нирок залежить від КК.

У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК<30 мл/хв) після одноразової внутрішньовенної ін'єкції 2 мг ібандронової кислоти (15-хвилинна інфузія) відзначалося збільшення середньої AUC _0-24 на 110% порівняно зі здоровими добровольцями. Після одноразової внутрішньовенної ін'єкції 6 мг ібандронової кислоти (15-хвилинна інфузія) середня AUC _0-24 була вищою на 14% у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості (середнє значення КК=68.1 мл/хв) і на 86% у пацієнтів із порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (середнє значення КК=41.2 мл/хв) порівняно зі здоровими добровольцями (середнє значення КК=120 мл/хв). Середня _Cmax не зростала у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості та збільшувалася на 12% у пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості. Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості (КК≥50 та <80 мл/хв) корекція дози не потрібна. Для пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (КК 30 і <50 мл/хв) або з тяжким порушенням функції нирок (КК 30 мл/хв) з метастатичним ураженням кісток при раку молочної залози, при проходженні терапії проти кісткових ускладнень, потрібна корекція дози препарату.

37% ібандронової кислоти виводиться з організму під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу.

Даних про фармакокінетику ібандронової кислоти у хворих з порушенням функції печінки немає. Печінка не відіграє суттєвої ролі в кліренсі ібандронової кислоти, яка не метаболізується, а виводиться через нирки або зв'язується у кістковій тканині. У хворих з порушенням функції печінки корекція дози не потрібна. Крім того, в терапевтичних концентраціях ібандронова кислота слабо зв'язується з білками плазми крові (85%), тому, ймовірно, що гіпопротеїнемія при тяжких захворюваннях печінки не призводить до клінічно значущого підвищення концентрації ібандронової кислоти в крові.

Вивчені фармакокінетичні параметри не залежать від віку (багатофакторний аналіз). Слід враховувати можливе зниження функції нирок у пацієнтів похилого віку.

Дані про застосування препарату Бондронат у осіб молодше 18 років відсутні.

- метастатична ураження кісток з метою зниження ризику виникнення гіперкальціємії, патологічних переломів, зменшення болю, зниження потреби у проведенні променевої терапії при больовому синдромі та загрозі переломів;

- Гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях.

Бондронат у вигляді концентрату для приготування розчину для інфузій зазвичай застосовується в умовах стаціонару.

Стандартний режим дозування

Метастатична поразка кісток

Препарат вводять у дозі 6 мг внутрішньовенно краплинно протягом не менше 15 хв, 1 раз на 3-4 тижні.

Концентрат для приготування розчину для інфузій слід розвести на 100 мл 0.9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози.

Гіперкальціємія, обумовлена злоякісними новоутвореннями

Бондронат ® застосовується лише у вигляді 1-2-годинних внутрішньовенних інфузій.

Концентрат для приготування розчину для інфузій розводять 500 мл 0.9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози.

Терапію препаратом Бондронат починають після адекватної гідратації 0.9% розчином натрію хлориду. Доза препарату залежить від ступеня тяжкості гіперкальціємії, а також типу злоякісного новоутворення. Як правило, пацієнтам з остеолітичними метастазами потрібні менші дози препарату, ніж пацієнтам із гуморальним типом гіперкальціємії. У більшості випадків пацієнтам з тяжкою гіперкальціємією (альбумін-коригований кальцій сироватки ≥ 3 ммоль/л або ≥12 мг/дл) одноразово вводять 4 мг. Пацієнтам з помірною гіперкальціємією (альбумін-коригований кальцій сироватки < 3 ммоль/л або <12 мг/дл) – 2 мг. Максимальна разова доза, що застосовувалась у клінічних дослідженнях, становить 6 мг і не призводить до посилення ефекту.

У більшості випадків збільшений рівень кальцію у сироватці повертається до нормальних значень протягом 7 днів. Середній час розвитку рецидиву гіперкальціємії (повторне збільшення концентрації альбумінкоригованого кальцію сироватки більше 3 ммоль/л) становило 18-19 днів при дозах 2 і 4 мг. Середній час розвитку рецидиву при введенні 6 мг становив 26 днів.

Обмежена кількість пацієнтів (n=50) одержала другу інфузію внаслідок гіперкальціємії.

При недостатній ефективності або при рецидив гіперкальціємії можливе повторне введення.

Концентрація альбумін-коригованого кальцію в сироватці в ммоль/л розраховується за формулою: кальцій сироватки (ммоль/л) - [0.02 × альбумін(г/л)] + 0.8.

Концентрація альбумін-коригованого кальцію в сироватці мг/дл розраховується за формулою: кальцій сироватки (мг/дл) + 0.8 × [4 - альбумін(г/дл)].

Для перекладу значень альбумін-коригованого кальцію в сироватці, виражених у ммоль, мг/дл необхідно зробити множення на 4.

Пацієнтам з порушенням функції печінки корекція дози не потрібна.

При метастатичному ураженні кісток для пацієнтів із слабким порушенням функції нирок (КК ≥ 50 та < 80 мл/хв) корекції дози не потрібно.

При метастатичному ураженні кісток, зумовленому раком молочної залози , пацієнтам з помірно вираженим (КК ≥30 і < 50 мл/хв) або тяжким порушенням функції нирок (КК < 30 мл/хв) слід проводити терапію проти кісткових ускладнень з урахуванням рекомендацій, представлених у таблиці 1.

Таблиця 1.

1 - при введенні 1 раз на 3-4 тижні

2 – 0.9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози.

У пацієнтів з КК<50 мл/хв ефективність та безпека 15-хвилинної інфузії не вивчалась.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Безпека та ефективність застосування препарату в осіб віком до 18 років не встановлені.

Інструкції щодо застосування, обігу та знищення розчину для інфузій

Після приготування інфузійний розчин хімічно та фізично стабільний протягом 24 год.

З мікробіологічної точки зору інфузійний розчин для внутрішньовенного введення необхідно використовувати негайно. Якщо препарат не використовується одразу, то час та умови зберігання приготовленого розчину є відповідальністю медичного працівника. Зберігати приготований розчин можна не більше 24 годин при температурі від 2° до 8°С, якщо розведення проводять у контрольованих та валідованих асептичних умовах.

Концентрат для приготування розчину для інфузій слід використовувати одноразово.

Перед застосуванням розчин необхідно оглянути присутність сторонніх видимих частинок.

Препарат вводити лише внутрішньовенно.

Препарат розводити тільки в 0.9% розчині натрію хлориду або 5% розчині декстрози, щоб уникнути потенційної несумісності.

Концентрат для приготування розчину для інфузій не слід змішувати з розчинами кальцію.

Невикористаний розчин слід знищити.

Попадання разом із відходами лікарських препаратів у довкілля має бути зведено до мінімуму. Не допускається утилізація препарату за допомогою стічних вод або разом із побутовими відходами. Необхідно використовувати встановлені системи для утилізації лікарських засобів.

Для оцінки частоти небажаних ефектів використовуються такі категорії: дуже часто (≥10%), часто (≥1%, <10%), нечасто (≥0.1%, <1%), рідко (≥0.01%, <0.1%) дуже рідко (<0.01%), включаючи окремі випадки.

Лікування гіперкальціємії при злоякісних новоутвореннях

При внутрішньовенному введенні препарату Бондронат у дозі 2 мг та 4 мг з метою лікування гіперкальціємії при злоякісних захворюваннях спостерігалися такі небажані реакції.

З боку організму загалом: дуже часто – лихоманка.

Лікування метастатичного ураження кісток

При внутрішньовенному введенні препарату Бондронат у дозі 6 мг з 4-тижневим інтервалом для лікування метастатичного ураження кісток спостерігалися наступні небажані реакції.

З боку організму загалом: часто – астенія, грипоподібний синдром.

З боку травної системи: часто – діарея.

З боку кістково-м'язової системи: часто – міалгія.

З боку нервової системи: часто – головний біль.

Постмаркетингове спостереження

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: дуже рідко при призначенні ібандронової кислоти відмічався остеонекроз щелепи.

З боку органу зору: при терапії бісфосфонатами, включаючи ібандронову кислоту, повідомлялося про запальні захворювання очей, таких як епісклерит, склерит та увеїт. У деяких випадках, незважаючи на лікування, одужання наступало тільки після скасування бісфосфонатів.

- Гіпокальціємія;

- дитячий вік (через відсутність клінічного досвіду);

- Вагітність;

- період годування груддю;

- Підвищена чутливість до ібандронової кислоти або інших компонентів препарату.

З обережністю слід призначати препарат при КК <50 мл/хв, при підвищеній чутливості до інших бісфосфонатів.

Не слід застосовувати Бондронат під час вагітності.

У ході доклінічних досліджень було виявлено порушення фертильності, зменшення кількості ембріонів (місць імплантації), порушення нормального процесу пологів (дистоція). Не виявлено фетотоксичної чи тератогенної дії. Виявлено збільшення частоти вісцеральних аномалій (синдром звуження лоханочно-сечовідного сегмента).

Досвіду застосування препарату Бондронат у вагітних жінок немає.

Невідомо, чи виводиться Бондронат з грудним молоком у жінок.

У дослідженнях на щурах виявлено наявність невеликої кількості ібандронової кислоти в молоці після внутрішньовенного введення препарату.

Не слід застосовувати Бондронат у період годування груддю.

При легкому або середньому ступені тяжкості порушень ниркової функції (КК > 30 мл/хв) корекції дози не потрібно. При вираженому порушенні функції нирок (КК < 30 мл/хв) рішення про застосування Бондронату має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці співвідношення "ризик-користування" для конкретного пацієнта.

Збільшення системної концентрації ібандронової кислоти не погіршує переносимість препарату при застосуванні у вигляді внутрішньовенних інфузій у пацієнтів з порушеннями функції нирок різного ступеня тяжкості. Однак у пацієнтів з метастатичним ураженням кісток при раку молочної залози слід дотримуватись наступних рекомендацій:

1 - при введенні 1 раз на 3-4 тижні

2 – 0.9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози.