Гормональні препарати це лікарські засоби, які містять гормони або гормоноїди, які виявляють фармакологічні ефекти подібно до гормонів. Їх застосовують у вигляді таких препаратів:
екстракти гормонів, отримані з ендокринних залоз вибійних тварин (адреналін, інсулін);
синтетичні гормони, які повністю відповідають структурі природних та діють аналогічно їм;
синтетичні сполуки, які не ідентичні за хімічною будовою природних гормонів, але виявляють виражену гормональну дію;
Фітогормони – рослинні препарати, які проявляють гормональну активність при введенні в організм тварин.
Активність гормональних препаратів визначають біологічними методами на відповідних органах-мішенях тварин і виражають у одиницях дії (ОД) або у міжнародних одиницях (МЕ), а синтетичних препаратів, які мають постійну активність – у вагових одиницях (мг).
Гормони класифікують залежно від природного походження:
гормони гіпофіза;
щитовидної залози;
надниркових залоз.
Проте, анатомічна класифікація недосконала, оскільки деякі гормони синтезуються у кількох органах. Так, статеві гормони виробляються не тільки в насінниках, а й у надниркових залозах, гормон задньої частини гіпофіза - вазопресин - синтезується в гіпоталамусі, звідки надходить у нейрогіпофіз. У фармакологічній практиці прийнято змішану класифікацію гормонів, яка враховує їх функціональну дію (естрогени, гестагени, андрогени) та органне походження (гормони гіпофіза, підшлункової залози та ін.)
За хімічною будовою гормони ділять на три класи:
стероїди;
пептиди;
аміни.
Гормональні препарати нетоксичні, але мають виражену побічну дію. Воно проявляється немає від введеної дози, як від частоти введення препарату. Побічна дія поступово поступається при тривалому застосуванні гормону. Навіть у малих дозах гормони суттєво змінюють перебіг багатьох фізіологічних процесів — одні їх активізують, інші — пригнічують. Для нормалізації фізіологічного стану організму гормони необхідно вводити у оптимальних дозах. Збільшення дози препарату понад оптимальну може спричинити зворотну дію.