Естрожель гель 80 г

Гель трансдермальний безбарвний, прозорий, із запахом етанолу.

допоміжні речовини: карбомер (карбопол 980) – 5 мг, троламін (тріетаноламін) – 5 мг, етанол – 400 мг, вода очищена – qs до 1 г.

Діюча речовина препарату Естрожель - 17β-естрадіол хімічно та біологічно ідентичний ендогенному людському естрадіолу.

Чинить естрогенний ефект на основні органи-мішені: яєчники, ендометрій, епітелій піхви, молочні залози, сечівник, гіпотоламус, гіпофіз, печінка - подібно до дії ендогенних естрогенів у фолікулярній фазі менструального циклу.

Заповнює дефіцит естрогенів у жінки в період менопаузи та зменшує вираженість менопаузальних розладів, що включають "припливи", підвищене потовиділення вночі, атрофічні зміни сечостатевих шляхів (атрофічний вульвовагініт, диспареунія, нетримання сечі), психоемоційні порушення.

Клінічна ефективність препарату Естрожель при лікуванні симптомів менопаузи можна порівняти з такою при прийомі естрогенів усередину.

Естрадіол сприяє зниженню концентрації загального холестерину без зміни співвідношення холестерину/ЛПЗЩ.

Чинить прокоагулянтну дію, збільшує синтез у печінці вітамін К-залежних факторів згортання крові (II, VII, IX, X), знижує концентрацію антитромбіну III.

Естрадіол попереджає втрату кісткової маси, пов'язану з природною менопаузою або оваріектомією.

Дефіцит естрогенів у період постменопаузи асоціюється зі зниженням мінеральної густини кісткової маси (МПКМ). Ефект естрогенів на МПКМ є дозозалежним і продовжується, мабуть, доти, доки проводиться замісна гормональна терапія (ЗГТ). Після відміни ЗГТ МПКМ починає знижуватися з такою самою швидкістю, як і до її проведення.

Дані рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження "Ініціативи здоров'я жінок" (WHI) та мета-аналіз клінічних досліджень показали, що ЗГТ лише естрогенами або естрогенами у поєднанні з гестагенами у здорових жінок у період постменопаузи знижує ризик переломів стегна, хребта та інших остеопоротичних переломів. Є також обмежені дані про те, що ЗГТ може запобігти переломам кісток у жінок з низькою МПКТ та/або встановленим остеопорозом.

Всмоктування та розподіл

При місцевому застосуванні гелю на великій поверхні шкіри триетаноламін випаровується і приблизно 10% естрадіолу всмоктується через шкіру до судинної системи, незалежно від віку пацієнтки. Щоденне застосування препарату Естрожель у дозі 2.5 г або 5 г на площі 400-750 см 2 призводить до поступового збільшення концентрації естрадіолу та естрону та забезпечує їх C _ss у плазмі крові приблизно через 3-5 днів у співвідношенні, характерному для початку середини фолікулярної фази менструального циклу. При застосуванні препарату _{Естрожель} у 17 жінок в постменопаузі 1 раз на добу шляхом нанесення на задню поверхню однієї руки від зап'ястя до плеча протягом 14 днів. відповідно. Середня концентрація естрадіолу та естрону в плазмі крові за 24-годинний інтервал часу після застосування препарату Естрожель у дозі 2.5 г на 12 день введення склала 76.8 пг/мл та 95.7 пг/мл відповідно.

Метаболізм та виведення

Естрадіол метаболізується в основному в печінці до естріолу, естрону та їх кон'югованих метаболітів (глюкуронідів, сульфатів). Ці метаболіти піддаються кишково-печінковій рециркуляції. Після припинення лікування концентрація естрадіолу повертається до вихідного рівня приблизно через 76 год.

- Замісна гормональна терапія при симптомах дефіциту естрогенів, лікування клімактеричного синдрому, пов'язаного з природною або хірургічною менопаузою;

- Профілактика остеопорозу в період постменопаузи у жінок з високим ризиком переломів при непереносимості або наявності протипоказань до застосування інших препаратів для профілактики остеопорозу.

Естрожель призначають зовнішньо, безперервно або циклічному режимі. Дози та тривалість терапії встановлюють індивідуально.

Зазвичай початкова доза препарату становить 2,5 г гелю 1 раз на добу, що відповідає 1,5 мг естрадіолу. У більшості пацієнток ця доза є ефективною для полегшення симптомів менопаузи . Якщо після одного місяця терапії ефективність не досягнута, можливе збільшення добової дози препарату до максимальної – 5 г гелю, що відповідає 3 мг естрадіолу.

Для початку та продовження терапії симптомів менопаузи слід застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом мінімального періоду часу.

Для профілактики остеопорозу у жінок під час постменопаузи мінімальна ефективна доза у більшості пацієнток становить 2.5 г препарату Естрожель 1 раз на добу.

При застосуванні препарату у тубі для визначення добової дози використовують пластмасовий аплікатор-дозатор: 1 доза аплікатора відповідає 2.5 г гелю (що відповідає 1.5 мг естрадіолу).

При застосуванні препарату у флаконі при одному натисканні на помпу-дозатор вивільняється 1.25 г гелю (що відповідає 0.75 мг естрадіолу), що дорівнює половині добової дози. Середня добова доза препарату становить 2.5 г гелю (2 натискання на помпу-дозатор).

Застосування препарату Естрожель без додавання гестагену можливе лише у пацієнток із віддаленою маткою.

Пацієнткам з інтактною (невіддаленою) маткою під час лікування препаратом Естрожель рекомендується призначати гестаген.

У період менопаузального переходу лікування повинно проводитися як мінімум протягом 3 тижнів поспіль, потім має бути перерва в 1 тиждень, одночасно перорально призначають гестаген протягом 12-14 останніх днів місяця.

У період перименопаузи лікування можна проводити з 1 по 25 день місяця одночасно з пероральним прийомом гестагену. Під час тижневої перерви можуть виникнути менструальноподібні кровотечі, зумовлені зниженням вмісту статевих гормонів. Рекомендується застосування тільки гестагенів, прийом яких дозволено одночасно з естрогенами.

У період постменопаузи лікування естрогенами разом із гестагенами проводиться у постійному режимі.

Тривала монотерапія естрогенами показана у жінок після гістеректомії. У жінок, які перенесли гістеректомію, додавання гестагену за відсутності в анамнезі ендометріозу не рекомендується.

Залежно від клінічної симптоматики після 2-3 циклів лікування проводиться корекція дози:

- при появі симптомів гіперестрогенії, таких як відчуття напруги в молочних залозах, відчуття переповнення в ділянці живота та тазу, відчуття тривоги, нервозність, агресивність, необхідне зниження дози;

- при симптомах гіпоестрогенії, таких як "припливи", сухість слизової оболонки піхви, головний біль, порушення сну, астенія, схильність до депресії, доза повинна бути збільшена.

У жінок, які раніше не застосовували препарати для ЗГТ, і у жінок, які переходять на препарат Естрожель з комбінованого препарату для ЗГТ з безперервним режимом прийому, лікування препаратом Естрожель можна починати в будь-який зручний для пацієнтки день. У жінок, які переходять на препарат Естрожель із безперервною послідовною схемою ЗГТ, лікування слід розпочинати після завершення попередньої схеми.

Якщо пацієнтка забула нанести гель, слід зробити це якнайшвидше, проте не пізніше ніж протягом 12 годин з моменту нанесення препарату. Якщо минуло понад 12 годин, нанесення препарату Естрожель слід відкласти до наступного разу. При нерегулярному застосуванні препарату (пропущені дози) можуть виникнути проривні кровотечі і кров'янисті виділення, що мажуть.

Спосіб застосування

Гель наноситься пацієнтками самостійно, вранці або ввечері, тонким шаром на чисту, суху шкіру живота, ділянці нирок, плечей або передпліч до повного всмоктування. Площа нанесення має бути не менше площі 2 долонь.

Не слід масажувати місце нанесення гелю. Необхідно уникати попадання гелю на молочні залози та слизову оболонку вульви та піхви.

Нанесення вважається правильним та ефективним, якщо гель всмоктується повністю протягом 2-3 хв.

Якщо липка консистенція зберігається більше 5 хв після нанесення, гелем покрита занадто маленька поверхня шкіри.

Препарат Естрожель не залишає плям.

Слід вимити руки відразу після нанесення гелю.

Застосування препарату у тубі. Слід відкрити тубу та проткнути металеву перетинку туби за допомогою маленького пробійника, який знаходиться у верхній частині кришки туби. Необхідна доза витягується з туби по лінійці аплікатора.

1 доза відповідає стовпчику видобутого гелю з діаметром, що відповідає діаметру вихідного отвору туби, довжина якого збігається з поглибленням на лінійці аплікатора. Поглиблення має рису, яка дозволяє розділити добову дозу навпіл. Одна туба із гелем розрахована на 30 доз.

Застосування препарату у флаконі. Необхідно зняти ковпачок із флакона і сильно натиснути на помпу-дозатор, підставивши іншу руку для збирання гелю. Доза, що вивільняється при першому натисканні, може бути неточною. Її рекомендується викинути. Флакон розрахований на 64 натискання. Після 64 натискань кількість гелю, що вивільняється при одному натисканні, може бути меншою, ніж потрібно. Тому не рекомендується використовувати флакон після 64 натискань на помпу-дозатор.

Нижче наведено можливі побічні ефекти при проведенні ЗГТ. Частота побічних ефектів визначається так: часто (>1/100; <1/10), нечасто (>1/1000; <1/100), рідко (>1/10 000; <1/1000).

З боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції (у жінок з алергічними реакціями в анамнезі).

З боку обміну речовин та харчування: рідко – порушення толерантності до глюкози.

Порушення психіки: нечасто – депресія, перепади настрою; рідко – зміна лібідо.

З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – мігрень, запаморочення; рідко – загострення епілепсії.

З боку серцево-судинної системи: нечасто – венозна тромбоемболія; рідко – підвищення АТ.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, біль у животі; нечасто – метеоризм, блювання.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – відхилення від норми показників функціональних проб печінки.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – свербіж шкіри; рідко – знебарвлення шкіри, акне.

З боку статевих органів та молочної залози: часто – набряк молочних залоз, біль у молочних залозах, збільшення молочних залоз, дисменорея, менорагія, метрорагія, лейкорея, гіперплазія ендометрію; нечасто – доброякісні пухлини молочних залоз, збільшення розмірів матки, міома матки, вагініт, кандидозний вагініт; рідко – галакторея.

Інші: часто – зміна маси тіла (зниження або збільшення), затримка рідини з периферичними набряками; нечасто – астенія.

Інші побічні реакції, виявлені на тлі терапії естроген-гестагенними препаратами:

- захворювання жовчного міхура;

- з боку шкіри та підшкірних тканин: хлоазму, багатоформна еритема, вузлувата еритема, тромбоцитопенічна пурпура;

- Підвищення ризику розвитку деменції у віці старше 65.

Ризик раку молочної залози

У жінок, які застосовують комбіновані естроген-гестагенні препарати понад 5 років, відзначається зростання ризику діагностування раку молочної залози у 2 рази.

При проведенні ЗГТ лише естрогенами ризик розвитку раку молочної залози значно нижчий, ніж під час проведення ЗГТ комбінованими естроген-гестагенними препаратами.

Розмір ризику розвитку раку молочної залози залежить від тривалості ЗГТ.

Ризик раку ендометрію

У жінок у постменопаузі з інтактною маткою

Частота розвитку раку ендометрію становить близько 5 випадків на кожні 1000 жінок із інтактною маткою, яким не проводиться ЗГТ. У жінок з інтактною маткою проведення ЗГТ лише естрогенами не рекомендується, оскільки це збільшує ризик розвитку раку ендометрію.

Залежно від тривалості застосування тільки естрогену та його дози, збільшення ризику раку ендометрію в епідеміологічних дослідженнях варіювало від 5 до 55 додаткових випадків, діагностованих у кожних 1000 жінок віком від 50 до 65 років.

Додавання гестагену протягом принаймні 12 днів циклу до терапії тільки естрогеном може запобігти цьому підвищеному ризику. У дослідженні WHI під час проведення ЗГГ (послідовної чи безперервної) комбінованими естроген-гестагенними препаратами протягом п'яти років не виявлено збільшення ризику раку ендометрію (РР 1.0 (0.8-1.2)).

Рак яєчників

Тривале проведення ЗГТ лише естрогенами та комбінованими естроген-гестагенними препаратами було пов'язане з невеликим збільшенням ризику розвитку раку яєчників. У дослідженні WHI під час проведення ЗГТ протягом п'яти років виявлено 1 додатковий випадок раку яєчників на 2500 жінок.

Ризик венозної тромбоемболії

У жінок, які отримують ЗГТ, спостерігається збільшення ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), зокрема тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії, порівняно з жінками, які не отримували ЗГТ, у 1.3-3 рази. Імовірність розвитку ВТЕ більш висока перший рік ЗГТ, ніж у наступні роки.

- рак молочної залози (діагностований, підозрюваний або в анамнезі);

- діагностовані або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини статевих органів (наприклад, рак ендометрію) або наявність їх в анамнезі;

- кровотечі зі статевих шляхів неясної етіології;

- Нелікована гіперплазія ендометрію;

- виявлена набута або спадкова схильність до венозного або артеріального тромбозу, включаючи дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S;

- венозні тромбози та тромбоемболії в даний час або в анамнезі (в т.ч. тромбоз і тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії);

- Активні або нещодавно перенесені артеріальні тромбоемболічні захворювання (в т.ч. стенокардія, інфаркт міокарда);

- гостре захворювання печінки або наявність захворювання печінки в анамнезі, якщо результати функціональних спроб печінки не повернулися до норми;

- Природжені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона, Ротора);

- доброякісні або злоякісні пухлини печінки нині чи анамнезі;

- холестатична жовтяниця або виражена холестатична свербіж (у т.ч. під час попередньої вагітності або на фоні прийому статевих гормонів);

- Вагітність;

- Період лактації (грудного вигодовування);

- порфірія;

- Підвищена чутливість до естрадіолу та/або будь-якої з допоміжних речовин препарату.

З обережністю слід застосовувати препарат при таких захворюваннях та станах, як: міома матки; ендометріоз; гіперплазія ендометрію в анамнезі; наявність факторів ризику естрогензалежних пухлин (рак молочної залози у родичів першої лінії спорідненості); наявність факторів ризику тромбоемболічних розладів; артеріальна гіпертензія; захворювання печінки (в т.ч. аденома печінки) за нормальних показників функціональних проб печінки; захворювання жовчного міхура (у т.ч. холелітіаз); цукровий діабет з або без діабетичної ангіопатії; мігрень або сильний головний біль; системна червона вовчанка; епілепсія; бронхіальна астма; отосклероз; хронічна серцева недостатність; ниркова недостатність; ІХС; серповидно-клітинна анемія; хлоазму в анамнезі; гіпертригліцеридемія в анамнезі; панкреатит; спадковий ангіоневротичний набряк.

Досвід лікування жінок віком від 65 років обмежений.

Препарат Естрожель протипоказаний для застосування під час вагітності. Якщо під час застосування препарату настає вагітність, лікування слід негайно припинити.

Результати більшості епідеміологічних досліджень щодо випадкового впливу естрогенів на плід не вказують на наявність тератогенного або фетотоксичного ефекту.

Препарат Естрожель протипоказаний до застосування у період грудного вигодовування.

Протипоказано застосування препарату при гострих захворюваннях печінки або наявності захворювання печінки в анамнезі, якщо результати функціональних спроб печінки не повернулися до норми; уродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона, Ротора); доброякісні або злоякісні пухлини печінки в даний час або в анамнезі.

З обережністю слід застосовувати препарат при захворюваннях печінки (в т.ч. аденома печінки) за нормальних показників функціональних проб печінки.

З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності.

При лікуванні симптомів постменопаузи ЗГТ слід розпочинати лише за наявності симптомів, що несприятливо впливають на якість життя. Слід щонайменше 1 раз на рік проводити детальну оцінку ризиків та користі та призначати ЗГТ лише в тому випадку, якщо користь перевищує ризик.

Дані щодо ризиків, пов'язаних із проведенням ЗГТ для лікування передчасної менопаузи, обмежені. Однак, враховуючи низький абсолютний ризик ЗГТ у жінок молодого віку, співвідношення користі та ризику у таких жінок, можливо, сприятливіше, ніж у жінок старшого віку.

Перед початком або повторним призначенням ЗГТ необхідно зібрати повний особистий та сімейний анамнез. Слід провести медичне обстеження з метою виявлення можливих протипоказань та дотримання необхідних пересторог при прийомі препарату (включаючи обстеження органів малого тазу та молочних залоз). У процесі лікування рекомендується проводити періодичне обстеження. Частота та методи, що входять до нього, визначаються для кожного конкретного випадку індивідуально. Дослідження, включаючи мамографію, слід проводити відповідно до прийнятих норм та адаптуватися до індивідуальних клінічних потреб кожного окремого випадку.

Під час застосування пацієнткою препаратів для ЗГТ необхідно проводити ретельну оцінку всіх переваг та ризику терапії.

Стани, які потребують спостереження

Якщо будь-які з перелічених станів присутні, зустрічалися раніше і/або загострювалися під час вагітності або попередньої гормональної терапії, пацієнтка повинна перебувати під постійним наглядом лікаря. Слід взяти до уваги, що ці стани можуть, в окремих випадках, рецидивувати або загострюватися під час лікування препаратом Естрожель, зокрема:

- міома матки чи ендометріоз;

- фактори ризику розвитку тромбоемболічних захворювань;

- фактори ризику естрогензалежних пухлин (наявність родичів першої лінії спорідненості з раком молочної залози);

- артеріальна гіпертензія;

- захворювання печінки (наприклад, аденома печінки);

- цукровий діабет з або без діабетичної ангіопатії;

- холелітіаз;

- мігрень та/або сильний головний біль;

- системна червона вовчанка;

- гіперплазія ендометрію в анамнезі;

- Епілепсія;

- бронхіальна астма;

- отосклероз;

- Спадковий ангіоневротичний набряк.

Причини для негайного припинення терапії

Терапія повинна бути припинена у разі, якщо виявлено протипоказання та/або у таких ситуаціях:

- жовтяниця або погіршення функції печінки;