Протигрибкові препарати

Останні десятиліття відзначається значне зростання грибкових захворювань. Це пов'язано з багатьма факторами та, зокрема, з широким застосуванням у медичній практиці антибіотиків широкого спектру дії, імунодепресантів та інших груп лікарських засобів.

Протигрибкові засоби (антимикотики) - лікарські засоби, що мають фунгіцидну або фунгістатичну дію і застосовуються для профілактики та лікування мікозів.

Для лікування грибкових захворювань використовують ряд лікарських засобів, різних за походженням (природні або синтетичні), спектру та механізму дії, протигрибковому ефекту (фунгіцидний або фунгістатичний), показанням до застосування (місцеві або системні інфекції), способам призначення (всередину, парентерально, зовнішньо) .

Відповідно до хімічної будови протигрибкові засоби класифікують таким чином:

  • Полієнові антибіотики: ністатин, леворин, натаміцин, амфотерицин В, мікогептин.
  • Похідні імідазолу: міконазол, кетоконазол, ізоконазол, клотримазол, еконазол, біфоназол, оксиконазол, бутоконазол.
  • Похідні тріазолу: флуконазол, ітраконазол, вориконазол.
  • Аліламіни (похідні N-метилнафталіну): тербінафін, нафтифін.
  • Ехінокандини: каспофунгін, мікафунгін, анідулафунгін.
  • Препарати інших груп: гризеофульвін, аморолфін, циклопірокс, флуцітозін.


Засоби, що застосовуються при лікуванні захворювань, спричинених патогенними грибами:

  • при системних або глибоких мікозах (кокцидіоїдомікоз, паракокцидіомікоз, гістоплазмоз, криптококоз, бластомікоз):
  • антибіотики (амфотерицин В, мікогептин);
  • похідні імідазолу (міконазол, кетоконазол);
  • похідні тріазолу (ітраконазол, флуконазол).
  • При епідермомікозі (дерматомікозах):
  • антибіотики (гризеофульвін);
  • похідні N-метилнафталіну (тербінафін);
  • похідні нітрофенолу (хлорнітрофенол);
  • препарати йоду (розчин йоду спиртового, калію йодиду).
  • засоби, що застосовуються при лікуванні захворювань, спричинених умовно-патогенними грибами (наприклад, при кандидамікозі):
  • антибіотики (ністатин, леворин, амфотерицин В);
  • похідні імідазолу (міконазол, клотримазол);
  • біс-четвертинні амонієві солі (деквалінію хлорид).


У клінічній практиці протигрибкові засоби ділять на 3 основні групи:

  • Препарати на лікування глибоких (системних) мікозів.
  • Препарати для лікування епідермофітій та трихофітій.
  • Препарати на лікування кандидозов.


Вибір протигрибкового препарату ґрунтується на клінічній картині та результатах лабораторних методів досліджень на грибки. Перед лікуванням рекомендується звернутися до лікаря дерматолога.



Показано з 1 по 12 із 23 (всього сторінок: 2)