1 таб.:

- гіосцину бутилбромід 10 мг

Допоміжні речовини:

кальцію гідрофосфат (кальцій гідрогенфосфат безводний),

крохмаль кукурудзяний висушений,

крохмаль картопляний гідролізований (крохмаль розчинний),

кремнію діоксид колоїдний,

винна кислота,

Стеаринова кислота.

Склад оболонки:

повідон (полівінілпіролідон), сахароза, тальк, акації камедь (аравійська камедь), титану діоксид, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000), карнаубський віск, віск бджолиний білий (віск білий).

Фармгрупа:

м-холіноблокатор.

Фармдія :

Бускопан – блокатор м-холінорецепторів.

Чинить спазмолітичну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів, знижує секрецію травних залоз.

Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр (т.к. гіосцину бутилбромід є четвертинним амонієвим похідним), тому відсутній антихолінергічний вплив на ЦНС.

- Ниркова колька;
- жовчна колька;
- спастична дискінезія жовчовивідних шляхів та жовчного міхура;
- холецистит;
- кишкова колька;
- Пилороспазм;
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення (у складі комплексної терапії);
- Альгодисменорея.

Застосування препарату Бускопан при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода або немовляти.

- Міастенія гравіс;
- мегаколон;
- Дитячий вік до 6 років;
- Підвищена чутливість до компонентів препарату Бускопан.

Побічна дія, пов'язана з холіноблокуючою дією препарату: сухість у роті, сухість шкірних покривів, тахікардія; можлива затримка сечі (зазвичай слабо виражена і дозволяється самостійно).

Алергічні реакції: у поодиноких випадках – шкірні прояви, анафілаксія з епізодами утрудненого дихання.

Бускопан може посилити антихолінергічну дію трициклічних антидепресантів, антигістамінних препаратів, хінідину, амантадину, дизопіраміду, антихолінергічних препаратів (наприклад, тіотропія броміду, іпратропія броміду).

Одночасне застосування Бускопану та антагоністів допаміну (наприклад, метоклопраміду) призводить до послаблення дії на ШКТ обох препаратів.

Бускопан може посилювати тахікардію, викликану бета-адреноміметиками.

Дорослим та дітям старше 6 років призначають внутрішньо по 1-2 таблетки 3-5 разів на добу.

Таблетки слід приймати внутрішньо, запиваючи водою.

В даний час випадки передозування препарату Бускопан не описані, тому наступні симптоми та рекомендації мають теоретичний характер.

Симптоми: можливі антихолінергічні ефекти – затримка сечі, сухість у роті, почервоніння шкіри, тахікардія, пригнічення моторики ШКТ, минущі порушення зору.

Лікування: показано застосування холіноміметиків. При глаукомі призначають місцево пілокарпін (у вигляді очних крапель).

При необхідності призначають холіноміметики для системного застосування (наприклад, вводять внутрішньовенно або внутрішньовенно неостигмін у дозі 0.5-2.5 мг); серцево-судинні ускладнення лікують згідно з звичайними терапевтичними правилами; проводять підтримуючу та симптоматичну терапію; при паралічі дихальної мускулатури - інтубація та ШВЛ; при затримці сечі – катетеризація сечового міхура.

З обережністю призначають препарат при підозрі на кишкову непрохідність (в т.ч. стеноз воротаря), при обструкції сечовивідних шляхів (в т.ч. аденома передміхурової залози), при схильності до тахіаритмії (в т.ч. миготлива аритмія), закритокутова .

Таблетка Бускопану містить 41.2 мг сахарози. Максимально рекомендована добова доза містить 411,8 мг сахарози.

Таблетки Бускопан, покриті оболонкою (цукровою) білого кольору, круглі, двоопуклі, з майже невідчутним запахом.