Фемоден драже №21

Форма випуску

драже

Упаковка

21 шт

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка
Фемоден – низькодозований монофазний пероральний комбінований естроген-гестагенний контрацептивний препарат.
Контрацептивний ефект Фемодену здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих механізмів, до найважливіших з яких відносяться пригнічення овуляції та зміна властивостей цервікального секрету, внаслідок чого він стає непроникним для сперматозоїдів.
У жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви, менструальний цикл стає регулярнішим, рідше спостерігаються хворобливі менструації, зменшується інтенсивність кровотечі, внаслідок чого знижується ризик залізодефіцитної анемії. Крім того, є дані про те, що знижується ризик розвитку раку ендометрію та раку яєчників.

Фармакокінетика
Гестоден
Абсорбція . Після прийому внутрішньо гестоден швидко і повністю абсорбується, його максимальна концентрація в сироватці крові дорівнює 3,5 нг/мл, досягається приблизно через 1 годину. Біодоступність становить приблизно 99%.
Розподіл . Гестоден зв'язується з альбуміном сироватки крові та з глобуліном, що зв'язує статеві стероїди (ГСПС). У вільному вигляді перебуває лише близько 1,3% загальної концентрації у сироватці крові; близько 69% – специфічно пов'язані з ДСПС. Індукція етинілестрадіолом синтезу ГСПС впливає на зв'язування гестодену із сироватковим протеїном.
Метаболізм . Гестоден майже повністю метаболізується. Кліренс із сироватки становить приблизно 0,8 мл/хв/кг.
Виведення . Вміст гестодену у сироватці піддається двофазному зниженню. Період напіввиведення у термінальну фазу становить близько 12 год. У незміненій формі гестоден не виводиться, а лише у вигляді метаболітів, які виводяться із сечею та жовчю у співвідношенні приблизно 6:4 з періодом напіввиведення близько 24 год.
Рівноважна концентрація . На фармакокінетику гестодену впливає рівень ГСПГ у сироватці крові. Внаслідок щоденного прийому препарату рівень речовини у сироватці збільшується приблизно в 4 рази протягом другої половини лікувального циклу.

Етинілестрадіол
Абсорбція . Після прийому внутрішньо етинілестрадіол швидко та повністю абсорбується. Максимальна концентрація в сироватці крові дорівнює приблизно 65 пг/мл, досягається за 1-2 год. Під час всмоктування і першого проходження через печінку етинілестрадіол метаболізується, внаслідок чого його біодоступність при прийомі внутрішньо становить у середньому близько 45%.
Розподіл . Етинілестрадіол практично повністю (приблизно 98%), хоч і неспецифічно, зв'язується альбуміном. Етинілестрадіол індукує синтез ГСПГ. Здається обсяг розподілу етинілестрадіолу дорівнює 2,8-8,6 л/кг.
Метаболізм . Етинілестрадіол піддається пресистемній кон'югації, як у слизовій тонкій кишці, так і в печінці. Основний шлях метаболізму -ароматичне гідроксилювання. Швидкість кліренсу із плазми крові становить 2,3-7 мл/хв/кг.
Виведення . Зменшення концентрації етинілестрадіолу у сироватці крові носить двофазний характер; Перша фаза характеризується періодом напіввиведення близько 1 години, друга – 10-20 годин. У незміненому вигляді з організму не виводиться. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться із сечею та жовчю у співвідношенні 4:6 з періодом напіввиведення близько 24 год.
Рівноважна концентрація . Рівноважна концентрація досягається приблизно за один тиждень.

Показання

Контрацепція.

Протипоказання

Фемоден не повинен застосовуватися за наявності будь-якого зі станів, наведених нижче. Якщо якісь із цих станів розвиваються вперше на тлі прийому, препарат повинен бути негайно скасований.

• Тромбози (венозні та артеріальні) та тромбоемболії нині або в анамнезі (у тому числі тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення).
• Стани, що передують тромбозу (у тому числі транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі.
• Мігрень з осередковими неврологічними симптомами нині чи анамнезі
• Цукровий діабет із судинними ускладненнями.
• Численні або виражені фактори ризику венозного або артеріального тромбозу, у тому числі ураження клапанного апарату серця, порушення серцевого ритму, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій серця; неконтрольована артеріальна гіпертензія
• Панкреатит з вираженою гіпертригліцеридемією нині чи анамнезі.
• Печінкова недостатність і тяжкі захворювання печінки (доки печінкові тести не прийдуть в норму).
• Пухлини печінки (доброякісні чи злоякісні) нині чи анамнезі.
• Виявлені гормонозалежні злоякісні захворювання (у тому числі статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них.
• Вагінальна кровотеча неясного генезу.
• Вагітність чи підозра на неї.
• Період годування груддю.
• Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату Фемоден

Застосування з обережністю
Якщо якісь із станів/факторів ризику, зазначених нижче, є в даний час, слід ретельно зважувати потенційний ризик і очікувану користь застосування комбінованих пероральних контрацептивів у кожному індивідуальному випадку:

• Фактори ризику розвитку тромбозу та тромбоемболії: куріння, тромбози, інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу у молодому віці у когось із найближчих родичів; ожиріння; дисліпопротеїнемія (наприклад: артеріальна гіпертензія; мігрень; захворювання клапанів серця; порушення серцевого ритму, тривала іммобілізація, серйозні хірургічні втручання, велика травма
• Інші захворювання, при яких можуть спостерігатися порушення периферичного кровообігу: цукровий діабет; системна червона вовчанка; гемолітичний уремічний синдром; хвороба Крона та неспецифічний виразковий коліт; серповидно-клітинна анемія; а також флебіт поверхневих вен
• Гіпертригліцеридемія
• Захворювання печінки
• Захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (наприклад, жовтяниця, холестаз, захворювання жовчного міхура, отосклероз із погіршенням слуху, порфірія, герпес вагітних, хорея Сіденгама)

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Фемоден не призначається під час вагітності та у період годування груддю.
Якщо вагітність виявляється під час прийому препарату Фемоден, препарат слід одразу відмінити. Однак великі епідеміологічні дослідження не виявили ніякого підвищеного ризику дефектів розвитку у дітей, народжених жінками, які отримували статеві гормони до вагітності або тератогенної дії, коли статеві гормони приймалися необережно в ранні терміни вагітності.
Прийом комбінованих пероральних контрацептивів може зменшувати кількість грудного молока та змінювати його склад, тому, як правило, їх використання не рекомендується при лактації. Невелика кількість статевих стероїдів та/або їх метаболітів може виводитися з молоком, однак немає підтвердження їх негативного впливу на здоров'я новонародженого.

особливі вказівки

Якщо якісь із станів/факторів ризику, зазначених нижче, є в даний час, слід ретельно зважувати потенційний ризик і очікувану користь застосування комбінованих пероральних контрацептивів у кожному індивідуальному випадку і обговорити його з жінкою до того, як вона вирішить розпочати прийом препарату. У разі обтяження, посилення або першого прояву будь-якого з цих станів або факторів ризику жінка повинна проконсультуватися зі своїм лікарем, який може прийняти рішення про необхідність відміни препарату.

• Захворювання серцево-судинної системи

Є дані про підвищення частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболій (таких як тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, інсульт) при прийомі комбінованих пероральних контрацептивів.
Ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) є максимальним у перший рік прийому таких препаратів. Приблизна частота виникнення ВТЕ серед жінок, які приймають низькодозовані пероральні контрацептиви.

Ризик розвитку тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії підвищується:
- з віком;
- у курців (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик надалі підвищується, особливо у жінок старше 35 років);
при наявності:
- сімейного анамнезу (тобто венозної чи артеріальної тромбоемболії колись у близьких родичів чи батьків щодо молодому віці); у разі спадкової схильності жінка повинна бути оглянута відповідним фахівцем для вирішення питання про можливість прийому комбінованих пероральних контрацептивів;
- ожиріння (індекс маси тіла більш ніж 30 кг/м2);
- дисліпопротеїнемія;
- артеріальної гіпертензії;
- мігрені;
- захворювань клапанів серця;
- фібриляції передсердь;
- тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якої операції на ногах чи великої травми. У цих ситуаціях бажано припинити використання комбінованих пероральних контрацептивів (у разі планованої операції принаймні за чотири тижні до неї) та не відновлювати прийом протягом двох тижнів після закінчення іммобілізації.

Питання про можливу роль варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку венозної тромбоемболії залишається спірним. Слід враховувати підвищений ризик розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді.
Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатись при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітичному уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або неспецифічний виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії.
Збільшення частоти і тяжкості мігрені під час застосування комбінованих пероральних контрацептивів (що може передувати цереброваскулярним порушенням) є підставою для негайного припинення прийому цих препаратів.

• Пухлини

Найбільш істотним фактором ризику розвитку раку шийки матки є персистуюча папілома-вірусна інфекція. Є повідомлення про деяке підвищення ризику раку шийки матки при тривалому застосуванні комбінованих пероральних контрацептивів. Зв'язок із прийомом комбінованих пероральних контрацептивів не доведений. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці знахідки пов'язані зі скринінгом на предмет патології шийки матки або з особливостями статевої поведінки (рідше застосування бар'єрних методів контрацепції).

Також було виявлено, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку раку молочної залози, діагностований у жінок, які використовували комбіновані пероральні контрацептиви (відносний ризик 1,24). Підвищений ризик поступово зникає протягом десяти років після припинення прийому цих препаратів. Його зв'язок із прийомом комбінованих пероральних контрацептивів не доведено. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути також наслідком більш ранньої діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують комбіновані пероральні контрацептиви. У жінок, які будь-коли використовували комбіновані пероральні контрацептиви, виявляються більш ранні стадії раку молочної залози, ніж у жінок, які ніколи їх не застосовували.
У поодиноких випадках на фоні застосування комбінованих пероральних контрацептивів спостерігався розвиток пухлин печінки, які в окремих випадках призводили до загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі появи сильного болю в ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі це слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу.

• Інші стани

У жінок з гіпертригліцеридемією (або за наявності цього стану в сімейному анамнезі) можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту під час прийому комбінованих пероральних контрацептивів.
Хоча невелике підвищення артеріального тиску було описано у багатьох жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви, клінічно значущі підвищення спостерігалися рідко. Тим не менш, якщо під час прийому комбінованих пероральних контрацептивів розвивається стійке, клінічно значуще підвищення артеріального тиску, слід скасувати ці препарати та розпочати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом комбінованих пероральних контрацептивів може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних значень артеріального тиску.

Наступні стани, як було повідомлено, розвиваються або погіршуються як під час вагітності, так і при прийомі комбінованих пероральних контрацептивів, але їх зв'язок із прийомом комбінованих пероральних контрацептивів не доведений: жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом; формування каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітичний уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. Також описані випадки хвороби Крона та неспецифічного виразкового коліту на фоні застосування комбінованих пероральних контрацептивів.

Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни комбінованих пероральних контрацептивів доти, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидивна холестатична жовтяниця, яка розвивається вперше під час вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, потребує припинення прийому комбінованих пероральних контрацептивів.
Хоча комбіновані пероральні контрацептиви можуть впливати на резистентність до інсуліну і толерантність до глюкози, немає необхідності зміни терапевтичного режиму у хворих на цукровий діабет, які використовують низькодозовані комбіновані пероральні контрацептиви (Іноді може розвиватися хлоазма, особливо у жінок з наявністю в анамнез. до хлоазми під час прийому комбінованих пероральних контрацептивів повинні уникати тривалого перебування на сонці та впливу ультрафіолетового випромінювання.

Лабораторні тести
Прийом комбінованих пероральних контрацептивів може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи показники функції печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, рівень транспортних білків у плазмі, показники вуглеводного обміну, параметри коагуляції та фібринолізу. Зміни зазвичай не виходять за межі нормальних значень.

Вплив на менструальний цикл
На фоні прийому комбінованих пероральних контрацептивів можуть відзначатися нерегулярні кровотечі (мажуть кров'янисті виділення або проривні кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. Тому оцінка будь-яких нерегулярних кровотеч повинна проводитися тільки після періоду адаптації, що становить приблизно три цикли.
Якщо нерегулярні кровотечі повторюються або розвиваються після попередніх регулярних циклів, слід провести ретельне обстеження, щоб уникнути злоякісних новоутворень або вагітності.
У деяких жінок під час перерви в прийомі драже може не розвинутись кровотеча відміни. Якщо комбіновані пероральні контра