Гентаміцин мазь 0,1% 15 г

Антибіотик групи аміноглікозидів широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію. Активно проникаючи через клітинну мембрану бактерій, незворотно зв'язується з субодиницею 30S бактеріальних рибосом і, тим самим, пригнічує синтез білка збудника.

Високоактивний щодо аеробних грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Sigella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Serratia spp., Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter spp.

Активний також щодо аеробних грампозитивних коків: Staphylococcus spp. (в т.ч. стійких до пеніцилінів та інших антибіотиків), деяких штамів Streptococcus spp.

До гентаміцину стійкі Neisseria meningitidis, Treponema pallidum, деякі штами Streptococcus spp., Анаеробні бактерії.

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до гентаміцину мікроорганізмами.

Для парентерального застосування: гострий холецистит, холангіт, пієлонефрит, цистит, пневмонія, емпієма плеври, перитоніт, сепсис, вентрикуліт, гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин, ранова інфекція, опікова інфекція, інфекцій кісток та ін.

Для зовнішнього застосування: піодермія (в т.ч. гангренозна), поверхневий фолікуліт, фурункульоз, сикоз, пароніхії, інфікований себорейний дерматит, інфіковане акне, вторинне бактеріальне інфікування при грибкових та вірусних інфекціях виразки, що важко гояться, укуси комах), інфіковані варикозні виразки.

Для місцевого застосування: блефарит, блефарокон'юнктивіт, дакріоцистит, кон'юнктивіт, кератит, кератокон'юнктивіт, мейбоміт.

Встановлюють індивідуально з урахуванням тяжкості перебігу та локалізації інфекції, чутливості збудника.

При внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні для дорослих разова доза становить 1-1.7 мг/кг, добова доза - 3-5 мг/кг; кратність введення - 2-4 рази на добу. Курс лікування – 7-10 днів. Залежно від етіології захворювання можливе застосування у дозі 120-160 мг 1 раз на добу протягом 7-10 днів або 240-280 мг одноразово. В/в інфузію проводять протягом 1-2 год.

Для дітей віком від 2 років добова доза гентаміцину становить 3-5 мг/кг; кратність введення - 3 рази на добу. Недоношеним та новонародженим дітям призначають у добовій дозі 2-5 мг/кг; кратність введення - 2 рази на добу; дітям до 2 років призначають таку ж дозу при частоті введення 3 рази на добу.

Хворим з порушенням функції виділення нирок потрібна корекція режиму дозування в залежності від значень КК.

При місцевому застосуванні гентаміцин закопують по 1-2 краплі у нижній кон'юнктивальний мішок ураженого ока кожні 1-4 год.

При зовнішньому застосуванні застосовують 3-4 рази на добу.

Максимальні добові дози: для дорослих та дітей при внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні - 5 мг/кг.

З боку системи травлення: нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія.

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку сечовидільної системи: олігурія, протеїнурія, мікрогематурія, ниркова недостатність.

З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, сонливість, порушення нервово-м'язової провідності, зниження слуху, вестибулярні розлади, необоротна глухота.

Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, лихоманка; рідко – набряк Квінке.

Протипоказаний при тяжких порушеннях функції нирок, уремії. Обережно при порушеннях функції нирок. При застосуванні гентаміцину слід контролювати функції нирок.

Хворим з порушенням функції виділення нирок потрібна корекція режиму дозування в залежності від значень КК.

У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю необхідно враховувати можливість резорбтивної дії гентаміцину при зовнішньому застосуванні протягом тривалого часу на великих поверхнях шкіри.

З обережністю застосовують гентаміцин при паркінсонізмі, міастенії, порушення функції нирок. При застосуванні гентаміцину слід контролювати функції нирок, слухового та вестибулярного апаратів.

При зовнішньому застосуванні гентаміцину протягом тривалого часу на великих поверхнях шкіри необхідно враховувати можливість резорбтивної дії, особливо у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю.

При одночасному застосуванні з аміноглікозидами, ванкоміцином, цефалоспоринами, етакриновою кислотою можливе посилення ото- та нефротоксичної дії.

При одночасному застосуванні з індометацином відзначається зниження кліренсу гентаміцину, збільшення його концентрації у плазмі крові, при цьому зростає ризик розвитку токсичної дії.

При одночасному застосуванні із засобами для інгаляційного наркозу опіоїдними анальгетиками зростає ризик розвитку нервово-м'язової блокади, аж до розвитку апное.

При одночасному застосуванні гентаміцину та "петлевих" діуретиків (фуросеміду, етакринової кислоти) збільшується концентрація в крові гентаміцину, у зв'язку з чим підвищується ризик розвитку токсичних побічних реакцій.