Гініпрал 25 мкг 5 мл ампули №5

Розчин для внутрішньовенного введення.

Упаковка

5 штук. по 2мл.

Фармакологічна дія

Селективний бета 2 -адреноміметик, знижує тонус та скорочувальну активність міометрію. Зменшує частоту та інтенсивність скорочень матки, пригнічує мимовільні, а також спричинені окситоцином родові сутички. Під час пологів нормалізує надмірно сильні чи нерегулярні сутички.

Під дією препарату передчасні сутички здебільшого припиняються, що дозволяє продовжити вагітність до нормального терміну пологів.

Внаслідок своєї бета 2 -селективності препарат має незначну дію на серцеву діяльність та кровотік вагітної жінки та плода.

Показання

Гострий токоліз:

• Гальмування пологових сутичок під час пологів при гострій внутрішньоматковій асфіксії, при іммобілізації матки перед кесаревим перетином, перед поворотом плода з поперечного положення, при пролапс пуповини, при ускладненій родовій діяльності.
• Екстрений захід при передчасних пологах перед доставкою вагітної до лікарні.

Масивний токоліз:

• Гальмування передчасних пологових сутичок за наявності згладженої шийки матки та/або розкриття зіва матки.

Тривалий токоліз:

• Профілактика передчасних пологів при посилених або прискорених сутичках без згладжування шийки або розкриття зіва матки.
• Іммобілізація матки до, під час та після цервікального серкляжу.

Протипоказання

• Тиреотоксикоз.
• Тахіаритмії.
• Міокардит.
• Порок мітрального клапана та аортальний стеноз.
• ІХС.
• Артеріальна гіпертензія.
• Тяжкі захворювання печінки та нирок.
• Закритокутова глаукома.
• Маткові кровотечі, передчасне відшарування плаценти.
• Внутрішньоматкові інфекції.
• І триместр вагітності.
• Лактація (грудне вигодовування).
• Підвищена чутливість до компонентів препарату (особливо у хворих з бронхіальною астмою та гіперчутливістю до сульфітів в анамнезі).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний до застосування у І триместрі вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). У II та III триместрах вагітності препарат застосовується за показаннями.

особливі вказівки

У період застосування Гініпралу рекомендується проводити ретельний моніторинг функцій серцево-судинної системи (ЧСС, АТ) матері та плода. Рекомендується реєструвати ЕКГ до та під час лікування.

Пацієнтам з підвищеною чутливістю до симпатоміметиків слід призначати Гініпрал у невеликих дозах, підібраних індивідуально, під постійним наглядом лікаря.

При значному зростанні ЧСС у матері (понад 130 уд/хв) або/і при вираженому зниженні артеріального тиску слід зменшити дозу препарату.

При появі утрудненого дихання, болю в серці, ознак серцевої недостатності застосування Гініпралу слід негайно припинити.

Застосування Гініпралу може спричинити підвищення глюкози у плазмі крові (особливо у початковий період лікування), тому слід контролювати показники вуглеводного обміну у матерів із цукровим діабетом. Якщо пологи відбуваються безпосередньо після курсу лікування Гініпралом, необхідно враховувати можливість появи у новонароджених гіпоглікемії та ацидозу через трансплацентарне проникнення молочних та кетонових кислот.

При застосуванні Гініпралу знижується діурез, тому слід уважно стежити за симптомами, пов'язаними із затримкою рідини в організмі.

В окремих випадках одночасне застосування кортикостероїдів під час інфузій Гініпралу може спричинити набряк легень. Тому при інфузійній терапії необхідне постійне ретельне клінічне спостереження за пацієнтами. Це особливо важливо при комбінованому лікуванні глюкокортикостероїдів у хворих із захворюваннями нирок. Необхідно суворе обмеження надлишкового прийому рідини. Ризик можливого розвитку набряку легень потребує обмеження обсягу інфузій на скільки це можливо, а також використання розчинів для розведення, які не містять електроліти. Слід обмежити споживання солі з їжею.

Рекомендується стежити за регулярністю діяльності кишківника в період застосування препарату.

Перед початком токолітичної терапії необхідно приймати препарат калію, т.к. при гіпокаліємії дія симпатоміметиків на міокард посилюється.

Одночасне застосування засобів для загальної анестезії (галотан) та симпатоміметиків може призвести до порушень ритму серця. Прийом Гініпралу необхідно припинити перед застосуванням галотану.

При тривалій токолітичній терапії необхідно стежити за станом фетоплацентарного комплексу, переконатися у відсутності відшарування плаценти. Клінічні симптоми передчасного відшарування плаценти можуть бути згладжені на тлі токолітичної терапії. При розриві плодового міхура та при розкритті шийки матки більш ніж на 2-3 см ефективність токолітичної терапії невелика.

Під час проведення токолітичної терапії із застосуванням бета-адреноміметиків можуть посилитись симптоми супутньої дистрофічної міотонії. У таких випадках рекомендується застосування препаратів дифенілгідантоїну (фенітоїну).

При застосуванні препарату у вигляді таблеток з чаєм або кавою можливе посилення побічних ефектів Гініпралу.

склад

1 мл розчину містить:

Активні речовини: гексопреналіну сульфат – 5 мкг.

допоміжні речовини: натрію піросульфіт, динатрію едетат дигідрат, натрію хлорид, сірчана кислота 2N (для підтримки рівня рН), вода д/і.

Спосіб застосування та дози

Вміст ампули необхідно водити внутрішньовенно повільно протягом 5-10 хв з використанням автоматично дозуючих інфузоматів або за допомогою звичайних інфузійних систем після розведення ізотонічним розчином натрію хлориду до 10 мл. Дозу препарату слід підбирати індивідуально.

При гострому токолізі препарат призначають у дозі 10 мкг (1 амп. по 2 мл). Надалі, якщо необхідно, лікування може бути продовжено за допомогою інфузій.

При масивному токолізі: введення препарату починають з 10 мкг (1 амп. по 2 мл) з інфузією Гініпралу зі швидкістю 0,3 мкг/хв. Як альтернативне лікування можливе застосування лише інфузій препарату зі швидкістю 0.3 мкг/хв без попереднього болюсного введення препарату.

При тривалому токолізі препарат призначають у вигляді тривалої краплинної інфузії зі швидкістю 0,075 мкг/хв.

Якщо протягом 48 годин не відбувається відновлення сутичок, слід продовжити лікування таблетками Гініпралу 500 мкг.

Побічні дії

З боку центральної нервової системи та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, тривожність, легкий тремор пальців.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія у матері (ЧСС у плода в більшості випадків залишається незмінною); артеріальна гіпотензія (переважно діастолічна); рідко – порушення ритму (шлуночкова екстрасистолія), кардіалгії (швидко зникають після відміни препарату).

З боку травної системи: рідко – нудота, блювання, пригнічення моторики кишечника, кишкова непрохідність (рекомендується стежити за регулярністю випорожнень), тимчасове підвищення рівня трансаміназ.

Алергічні реакції: утруднення дихання, бронхоспазм, порушення свідомості аж до коми, анафілактичний шок (у пацієнтів із бронхіальною астмою або пацієнтів із гіперчутливістю до сульфітів).

З боку лабораторних показників: гіпокаліємія, гіпокальціємія на початку терапії, підвищення рівня глюкози у плазмі крові.

Інші: підвищене потовиділення, олігурія, набряки (особливо у пацієнток із захворюваннями нирок). Побічні ефекти у новонароджених: гіпоглікемія, ацидоз.

Лікарська взаємодія

При сумісному застосуванні з бета-адреноблокаторами послаблюється або нейтралізується дія Гініпралу.

При сумісному застосуванні з метилксантинами (в т.ч. з теофіліном) посилюється ефективність Гініпралу.

При сумісному застосуванні Гініпралу з кортикостероїдами знижується інтенсивність накопичення глікогену в печінці.

При сумісному застосуванні Гініпрал послаблює дію пероральних гіпоглікемічних препаратів.

При сумісному застосуванні Гініпралу з іншими препаратами з симпатоміметичною активністю (серцево-судинні та бронхолітичні препарати) можливе посилення дії препаратів на серцево-судинну систему та поява симптомів передозування.

При сумісному застосуванні з фторотаном та бета-адреностимуляторами посилюються побічні ефекти Гініпралу з боку серцево-судинної системи.

Гініпрал несумісний з алкалоїдами ріжків, інгібіторами МАО, трициклічними антидепресантами, а також з препаратами, що містять кальцій та вітамін D, дигідротахістеролом та мінералокортикоїдами.

Сульфіт є високоактивним компонентом, тому слід утриматися від змішування Гініпралу з іншими розчинами, крім ізотонічного розчину хлориду натрію і 5% розчину декстрози (глюкози).