Діюча речовина:

мілнаципрану гідрохлорид 50 мг;

Допоміжні речовини:

кальцію гідрофосфату дигідрат 101,85 мг;

кармелозу кальцію 44,3 мг;

повідон К30 4,2 мг;

кремнію діоксид колоїдний 1,25 мг;

магнію стеарат 4,2 мг;

тальк 4,2 мг

Іксел – антидепресант, селективний інгібітор зворотного захоплення моноамінів (норадреналіну та серотоніну). Іксел не зв'язується з м-холінорецепторами, α1-адренорецепторами, гістаміновими Н1-рецепторами, а також з допаміновими D1- та D2-рецепторами, бензодіазепіновими та опіоїдними рецепторами.

Не має седативного ефекту, при цьому фізіологічно покращує сон і не надає негативного впливу на пізнавальну функцію. Іксел також не впливає на провідну систему серця та АТ, що особливо важливо для пацієнтів похилого віку, які постійно приймають кардіотропні препарати.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після прийому препарату внутрішньомілнаципран добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить близько 85% і не залежить від характеру та режиму харчування. Сmax у плазмі крові досягається приблизно через 2 години після прийому.

Розподіл

Рівноважний стан досягається через 2-3 дні регулярного прийому. Зв'язування з білками плазми становить близько 13% і не супроводжується насиченням.

Метаболізм

Біотрансформується головним чином шляхом кон'югації з глюкуроновою кислотою. Метаболіти не мають фармакологічної активності.

Виведення

T1/2 становить 8 год. Виводиться переважно нирками – близько 90%. Повністю виводиться із організму протягом 2-3 днів.

Депресивні розлади різного ступеня важкості.

• дитячий та підлітковий вік до 15 років (через відсутність клінічних даних);
• одночасний прийом неселективних та селективних інгібіторів МАО типу B, суматриптану;
• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• обструкція сечовивідних шляхів (головним чином при гіперплазії передміхурової залози);
• вагітність;
• лактація (грудне вигодовування);
• одночасний прийом з адреналіном, норадреналіном, клонідином та його похідними;
• одночасний прийом селективних інгібіторів МАО типу А дигоксину.

З обережністю слід застосовувати препарат при закритокутовій глаукомі, епілепсії.

З боку центральної нервової системи: можливо - відчуття тривоги, запаморочення; рідко – тремор, головний біль.

З боку травної системи: рідко – сухість у роті, нудота, блювання, запори; в окремих випадках – помірне підвищення активності трансаміназ без клінічних проявів.

Інші: можливо - посилення потовиділення, припливи, утруднене сечовипускання; рідко – серцебиття, висипання; в окремих випадках – серотоніновий синдром.

Протипоказано одночасне застосування Іксела з неселективними інгібіторами МАО (іпроніазид), з селективними інгібіторами МАО типу В (селегілін), з суматриптаном з огляду на ризик розвитку серотонінового синдрому, артеріальної гіпертензії; ).

Не рекомендується одночасне застосування Ікселу з адреналіном та норадреналіном через ризик артеріальної гіпертензії та аритмії; з клонідином та спорідненими сполуками через зменшення їхнього гіпотензивного ефекту; з дигоксином (особливо при парентеральному введенні) через ризик розвитку тахікардії та артеріальної гіпертензії; з селективними інгібіторами МАО типу А (моклобемід, толоксатон) через ризик розвитку серотонінового синдрому.

З обережністю слід призначати Іксел у комбінації з епінефрином (адреналіном) та норепінефрином (норадреналіном) (у разі проведення місцевої анестезії дози не повинні перевищувати 100 мкг за 10 хв або 300 мкг за 1 год), з препаратами літію через ризик .

Іксел призначений для вживання.

Середня добова доза становить 100 мг; препарат слід приймати у 2 прийоми у першій половині дня. Залежно від виразності симптомів доза може бути збільшена до 250 мг на добу.

Препарат переважно приймати під час їди.

Тривалість терапії встановлюють індивідуально.

У пацієнтів із нирковою недостатністю (КК 50-10 мл/хв) рекомендується зниження добової дози залежно від значень КК.

Симптоми: при випадковому збільшенні дози спостерігалися нудота, блювання, пітливість, запор. При прийомі препарату в дозі, що перевищує 800-1000 мг, можливе блювання, утруднення дихання, тахікардія. Після прийому в надмірно високій дозі (1900-2800 мг мілнаципрану) у поєднанні з іншими психотропними препаратами (найчастіше бензодіазепінами) до описаних вище симптомів додаються сонливість, гіперкапнія, порушення свідомості. Проявів кардіотоксичності та летального результату при передозуванні Іксела не відмічено.

Лікування: промивання шлунка з подальшим проведенням симптоматичної терапії. Рекомендується медичне спостереження за станом пацієнта щонайменше доби. Специфічний антидот невідомий.

З обережністю призначають препарат пацієнтам із судомними нападами в анамнезі, з артеріальною гіпертензією, кардіоміопатією.
Іксел можна призначати не раніше, ніж через 14 днів після відміни інгібіторів МАО. Крім того, від моменту відміни препарату Іксел до початку терапії інгібіторами МАО має пройти не менше 7 днів.

Для зменшення побічних ефектів рекомендується поступове підвищення дози препарату.

При проведенні на фоні терапії препаратом Іксел місцевої анестезії препаратами, що містять адреналін або норадреналін, доза анестетиків не повинна перевищувати 0,1 мг за 10 хв і 0,3 мг за 1 год.

У період лікування Іксел не слід вживати алкоголь.

Вплив на здатність до водіння та керування механізмами

У період застосування препарату слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій.

Капсули