Іматініб-Тева таблетки 100 мг №60

Іматініб Тева

Інструкція

склад

діюча речовина: іматиніб (у вигляді іматинібу мезилат)

1 таблетка містить іматинібу (у вигляді іматинібу мезилат) 100 мг або 400 мг

Допоміжні речовини:

ядро: кальцію гідрофосфат, кросповідон, магнію стеарат

оболонка: Opadry butterscotch II 85F97369: спирт полівініловий (частково гідролізований), титану діоксид (Е 171), макрогол, тальк, заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма

Пігулки, покриті плівковою оболонкою.

Фармакологічна група

Антинеопластичні засоби. Код АТХ L01X Е01.

Показання

• Лікування пацієнтів (дорослих та дітей) з вперше діагностованою позитивною (Ph+) (з наявністю в лейкоцитах філадельфійської хромосоми (bcr-abl)) хронічною мієлоїдною лейкемією (ХМЛ), для яких трансплантація кісткового мозку не розглядається як перша лінія терапії
• лікування пацієнтів (дорослих та дітей) з (Ph + ХМЛ) у хронічній фазі після невдалої терапії інтерфероном альфа або у фазі акселерації, або у фазі бластної кризи захворювання;
• у складі хіміотерапії дорослих пацієнтів з вперше діагностованою позитивною гострою лімфобластною лейкозом (Ph + ОЛЛ) з наявністю в лейкоцитах філадельфійської хромосоми;
• як монотерапія дорослих пацієнтів з гострим лімфобластним лейкозом (Ph + ОЛЛ) у стадії рецидиву або яка важко піддається лікуванню;
• лікування дорослих пацієнтів з мієлодиспластичною/мієлопроліферативними захворюваннями (MDS/MPD), пов'язаними з перебудовою гена рецептора тромбоцитарного фактора росту (ТФР)
• лікування дорослих з гіпереозинофільним синдромом (ГЕС) та/або хронічною еозинофільною лейкемією (ХЕЛ) з перебудовою генів FIP1L1-PDGFRα;

Ефект від застосування іматинібу при трансплантації кісткового мозку недостатньо вивчений.

Показаний також для:

• лікування дорослих пацієнтів з Kit (CD117)-позитивними неоперабельними та/або метастатичними злоякісними гастроінтестинальними стромальними пухлинами (Гість);
• ад'ювантної терапії дорослих пацієнтів, які мають високий ризик рецидиву Kit (CD117)-позитивних злоякісних гастроінтестинальних стромальних пухлин (Гість) після резекції. Пацієнти, які мають низький або мінімальний ризик, можуть не отримувати ад'ювантної терапії;
• лікування дорослих пацієнтів з неоперабельною випирають дерматофібросаркоми, (dermatofibrosarcoma protuberans (DFSP)), та дорослих пацієнтів з рецидивною та/або метастатичною дерматофібросаркомою (DFSP), які не можуть бути видалені хірургічним шляхом.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату.

Спосіб застосування та дози

Терапію повинен проводити фахівець, який має досвід лікування пацієнтів із злоякісними захворюваннями крові та злоякісними саркомами, залежно від нозології.

Призначені дози слід приймати внутрішньо під час їди, запиваючи великою кількістю води, щоб мінімізувати ризик розвитку порушень з боку шлунково-кишкового тракту.

Препарат у дозах 400-600 мг призначають один раз на добу, тоді як препарат у добовій дозі 800 мг слід призначати по 400 мг двічі на добу, вранці та ввечері.

Для пацієнтів, які не можуть проковтнути таблетку, вкриту оболонкою, слід опустити таблетку у відповідний об'єм рідини (приблизно 50 мл для таблетки 100 мг та 200 мл для таблетки 400 мг) та розмішати ложкою. Суспензію слід прийняти одразу після повного розчинення таблетки.

Дозування при хронічному мієлолейкозі (ХМЛ) у дорослих пацієнтів

Рекомендована доза іматинібу для дорослих пацієнтів з ХМЛ у хронічній фазі становить 400 мг на добу. Хронічна фаза ХМЛ визначається, якщо задовольняються всі з наступних критеріїв: бластів <15% у крові та кістковому мозку, базофілів у периферичній крові <20%, тромбоцитів> 100× 109 /л.

Рекомендована доза іматинібу для дорослих пацієнтів у фазі акселерації становить – 600 мг на добу. Фаза акселерації визначається наявністю будь-якого з наступних критеріїв: бластів ≥ 15%, але <30% у крові або в кістковому мозку, бластів та пролімфоцити ≥ 30% у крові або в кістковому мозку (за умови, що бластів <30%) , базофілів у периферичної крові ≥ 20%, тромбоцитів < 100×10 9 /л незалежно від лікування.

Рекомендована доза іматинібу для дорослих пацієнтів із бластним кризом становить 600 мг/добу. Бластний криз визначається якщо кількість бластів ≥ 30% у крові або в кістковому мозку або за наявності екстрамедулярних проявів захворювання, крім гепатоспленомегалії.

Тривалість лікування повідомлялося про продовження лікування іматинібом до прогресування захворювання. Ефект припинення лікування після досягнення повної цитогенетичної відповіді не вивчався.

Питання про збільшення дози з 400 мг до 600 мг або 800 мг для пацієнтів з хронічною фазою захворювання або 600 мг до максимум 800 мг (що приймається по 400 мг двічі на добу) у пацієнтів з фазою акселерації або бластним кризом може розглядатися за відсутності тяжких небажаних лікарських реакцій та тяжкої не пов'язаної з лейкемією нейтропенії або тромбоцитопенії у таких ситуаціях: прогресування захворювання (у будь-який час) ; відсутність задовільної гематологічної відповіді після як мінімум 3 місяців лікування; відсутність цитогенетичної відповіді після 12 місяців лікування або втрата раніше досягнутої гематологічної та/або цитогенетичної відповіді. Після збільшення дози пацієнти потребують ретельного моніторингу з огляду на ймовірність підвищеної частоти небажаних реакцій при застосуванні високих доз.

Дозування при хронічному мієлолейкозі (ХМЛ) у дітей

Дозування для дітей повинне залежати від площі поверхні тіла (мг/м2 ) . Для дітей з ХМЛ у хронічній та прогресуючій фазі рекомендована доза становить 340 мг/м 2 на добу (не перевищуючи максимальну добову дозу 800 мг). Препарат можна призначати один раз на добу або альтернативно добову дозу розділити на 2 прийоми – вранці та ввечері. Рекомендовані дози нині встановлені з огляду на досвід застосування препарату у невеликої кількості дітей. Немає досвіду застосування іматинібу дітям віком до 2 років.

Питання про збільшення дози з 340 мг/м 2 до 570 мг/м 2 (перевищувати загальну дозу 800 мг) для дітей можна розглядати за відсутності тяжких небажаних лікарських реакцій та тяжкої не пов'язаної з лейкемією нейтропенії або тромбоцитопенії у наступних ситуаціях: прогресування захворювання будь-який час) відсутність задовільного гематологічного відповіді після як мінімум 3 місяців лікування; відсутність цитогенетичної відповіді після 12 місяців лікування або втрата раніше досягнутої гематологічної та/або цитогенетичної відповіді. Після збільшення дози пацієнти потребують ретельного моніторингу з огляду на ймовірність підвищеної частоти небажаних реакцій при застосуванні високих доз.

Дозування при гострому лімфобластному лейкозі з позитивною філадельфійською хромосомою в лейкоцитах (Ph + ОЛЛ) для дорослих пацієнтів

Рекомендована доза іматинібу для лікування дорослих пацієнтів з Ph+ОЛЛ становить 600 мг на добу. Терапію при цьому захворюванні слід проводити під наглядом експерта в галузі гематології на всіх етапах лікування.

Схема лікування: на основі існуючих даних доведена ефективність та безпека іматинібу при застосуванні в дозі 600 мг/добу в комбінації з хіміотерапією у фазах індукції, консолідації та підтримуючій фазі хіміотерапії для дорослих пацієнтів з вперше діагностованою Ph+ОЛЛ. Тривалість терапії іматинібом може змінюватися в залежності від обраної програми лікування, але в більшості випадків триваліший прийом іматинібу дає кращі результати.

Для дорослих пацієнтів з рецидивною або рефрактерною Ph+ОЛЛ монотерапія іматинібом у дозі 600 мг/добу є безпечною, ефективною і може проводитися, поки хвороба не почне прогресувати.

Дозування при гострому лімфобластному лейкозі з позитивною філадельфійською хромосомою в лейкоцитах (Ph + ОЛЛ) для дітей

Доза для дітей залежить від площі поверхні тіла (мг/м2 ) . Рекомендована добова доза для дітей з гострим лімфобластним лейкозом з позитивною філадельфійською хромосомою в лейкоцитах (Ph + ОЛЛ) становить 340 мг/м 2 (перевищувати максимальну добову дозу 600 мг).

Дозування при мієлодиспластичних/мієлопроліферативних захворюваннях (MDS/MPD)

Рекомендована доза іматинібу у пацієнтів з MDS/MPD становить 400 мг на добу.

Тривалість лікування в даний час є відомості про продовження лікування іматинібом до прогресування захворювання.

Дозування при гіпереозинофільному синдромі та/або хронічній еозинофільній лейкемії (ГЕС/ХЕЛ)

Рекомендована доза іматинібу у пацієнтів з ГЕС/ХЕЛ становить 100 мг на добу. Підвищення дози зі 100 мг до 400 мг можна розглядати для пацієнтів, які не мають побічних реакцій, і якщо відповідь на лікування недостатньо ефективна.

Лікування слід продовжувати доти, доки пацієнт продовжує отримувати від нього користь.

Дозування для пацієнтів з Kit (CD117)-позитивних неоперабельними та/або метастатичними злоякісними Гастроінтестинальними стромальними пухлинами (Гість) для ад'ювантної терапії дорослих пацієнтів, у яких існує високий ризик рецидиву Kit (CD117)-позитивних злоякісних

Рекомендована доза іматинібу для лікування дорослих пацієнтів з неоперабельною та/або метастатичною злоякісною стромальною пухлиною ШКТ становить 400 мг на добу. Дані щодо впливу збільшення дози з 400 мг до 600 мг або 800 мг для пацієнтів, у яких хвороба прогресує на тлі низьких доз, обмежені.

Тривалість лікування повідомлялося, що лікування іматинібом тривало до прогресування захворювання. Ефект припинення лікування після досягнення відповіді не вивчався.

Рекомендована доза іматинібу для ад'ювантного лікування дорослих пацієнтів після резекції стромальних шлунково-кишкових пухлин становить 400 мг/добу. Оптимальної тривалості лікування поки не встановлено.

Дозування при лікуванні пацієнтів з неоперабельною випираючою дерматофібросаркомою (dermatofibrosarcoma protuberans (DFSP) та дорослих пацієнтів з рецидивною та/або метастатичною дерматофібросаркомою (DFSP), які не можуть бути видалені хірургічним шляхом

Рекомендована доза іматинібу для лікування дорослих пацієнтів з DFSP становить 800 мг на добу.

Корекція дози при розвитку побічних ефектів

Негематологічні побічні ефекти

У разі розвитку тяжких негематологічних побічних ефектів при застосуванні іматинібу слід припинити лікування до покращення стану пацієнта. Пізніше лікування можна продовжити з урахуванням тяжкості побічних ефектів, що спостерігалися під час попереднього дозування.

При рівні білірубіну в 3 рази вищому верхньої межі норми (або при підвищенні рівня печінкових трансаміназ більш ніж у 5 разів від верхньої межі норми), слід припинити застосування іматинібу доти, доки буде спостерігатися зниження білірубіну до рівня, що перевищує верхню межу норми менш ніж в 1,5 рази, а трансаміназ - до рівня, що перевищує верхню межу норми менш ніж у 2,5 раза. Лікування іматинібом можна продовжити у знижених добових дозах. Для дорослих дозу слід знижувати з 400 до 300 мг/добу або з 600 до 400 мг/добу, або 800 мг до 600 мг, а для дітей – з 340 до 260 мг/м 2 на добу.

Гематологічні побічні ефекти

При розвитку вираженої нейтропенії та тромбоцитопенії рекомендується знизити дозу препарату або припинити лікування, як зазначено в таблиці 1 нижче.

Таблиця 1