Кеппра таблетки 250 мг №60

Таблетки, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору, овальної форми, двоопуклі, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування "ucb", по інший - "250"; на зламі – однорідні, білого кольору.

Допоміжні речовини: кроскармеллоза натрію, макрогол 6000, діоксид кремнію, магнію стеарат.

Склад плівкової оболонки: опадрай 85F20694 (барвник індигокармін (Е132), макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, діоксид титану (Е171)).

Протиепілептичний препарат, похідне піролідону (S-енантіомер α-етил-2-оксо-1-піролідин-ацетаміду), за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів. Механізм дії леветирацетаму до кінця не вивчений, але очевидно, що він відрізняється від механізму дії відомих протиепілептичних препаратів.

Дослідження in vitro показали, що леветирацетам впливає на внутрішньонейрональну концентрацію іонів Са 2+ частково гальмуючи струм Са 2+ через канали N-типу і знижуючи вивільнення кальцію з внутрішньонейрональних депо. Крім того, леветирацетам частково відновлює струми через GABA- та гліцин-залежні канали, знижені цинком та β-карболінами.

Один із передбачуваних механізмів заснований на доведеному зв'язуванні з глікопротеїном синаптичних везикул SV2A, що міститься в сірій речовині головного та спинного мозку. Вважається, що таким чином реалізується протисудомний ефект, який виражений у протидії гіперсинхронізації нейронної активності. Не змінює нормальну нейротрансмісію, проте пригнічує епілептиформні нейрональні спалахи, індуковані GABA-агоністом бікукуліном, та збудження глютаматних рецепторів. Активність препарату підтверджена як щодо фокальних, так і генералізованих епілептичних нападів (епілептиформні прояви/фотопароксизмальна реакція).

Всмоктування

Після прийому внутрішньо леветирацетам добре всмоктується із ШКТ. Абсорбція повна і носить лінійний характер, тому концентрація в плазмі може бути передбачена виходячи з застосовуваної дози препарату в мг/кг маси тіла. Ступінь абсорбції не залежить від дози та часу прийому їжі. Біодоступність становить приблизно 100%.

Після прийому препарату в дозі 1 г C _max у плазмі крові досягається через 1.3 год і становить 31 мкг/мл, після повторного прийому (2 рази на добу) – 43 мкг/мл.

Розподіл

Рівноважний стан досягається через 2 доби при дворазовому прийомі препарату. Зв'язування з білками плазми леветирацетаму та його основного метаболіту становить менше 10%. V _d леветирацетаму становить близько 0,5-0,7 л/кг.

Метаболізм

Утворення первинного фармакологічно неактивного метаболіту (ucb L057) відбувається без участі ізоферментів цитохрому P450 у печінці. Леветирацетам не впливає ферментативну активність гепатоцитів.

Виведення

У дорослих T _1/2 із плазми крові становить 7±1 год і не змінюється залежно від дози, способу застосування або повторного прийому. Середня величина кліренсу становить 0.96 мл/хв/кг. 95% дози виводиться нирками. Нирковий кліренс леветирацетаму та його неактивного метаболіту становить 0.6 мл/хв/кг та 4.2 мл/хв/кг відповідно.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

У пацієнтів похилого віку T _1/2 збільшується на 40% і становить 10-11 год, що пов'язано зі зниженням ниркової функції у цієї категорії людей.

У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс леветирацетаму та його первинного метаболіту корелює з кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із нирковою недостатністю рекомендується добір дози залежно від КК. У термінальній стадії ниркової недостатності у дорослих пацієнтів Т _1/2 становить 25 годин у період між сеансами діалізу та 3.1 години під час діалізу. Протягом 4-годинного сеансу діалізу видаляється до 51% леветирацетаму.

У процесі 4-годинного діалізу з організму видаляється 51% леветирацетаму.

У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки значних змін кліренсу леветирацетаму не відбувається. При тяжких порушеннях функції печінки при нирковій недостатності супутньої кліренс леветирацетаму знижується більш ніж на 50%.

Фармакокінетика леветирацетаму у дітей має лінійний характер у діапазоні доз від 20 до 60 мг/кг/добу. C _max досягається через 0.5-1 год. T _1/2 у дітей після одноразового прийому внутрішньо в дозі 20 мг/кг маси тіла становить 5-6 год. Загальний кліренс леветирацетаму у дітей приблизно на 40% вище, ніж у дорослих і знаходиться в пряма залежність від маси тіла.

Як монотерапія (препарат першого вибору) при лікуванні:

- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та підлітків старше 16 років із знову діагностованою епілепсією.

У складі комплексної терапії при лікуванні:

- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей старше 4 років, які страждають на епілепсію (для таблеток);

- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей старше 1 місяця, які страждають на епілепсію (для розчину);

- Міоклонічних судом у дорослих та підлітків старше 12 років з ювенільною міоклонічною епілепсією;

- первинно-генералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у дорослих та підлітків старше 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією.

Добову дозу ділять на 2 однакові прийоми.

Монотерапія

Дорослим та підліткам старше 16 років препарат призначають у формі таблеток або розчину для прийому внутрішньо у початковій дозі по 500 мг, розділеної на 2 прийоми (по 250 мг 2 рази на добу). Через 2 тижні доза може бути збільшена до початкової терапевтичної – 1 г (по 500 мг 2 рази на добу). Максимальна добова доза – 3 г (по 1.5 г 2 рази на добу).

У складі комплексної терапії

Дітям віком від 1 до 6 місяців препарат призначають у формі розчину для прийому внутрішньо. Початкова лікувальна доза становить 7 мг/кг двічі на добу. Залежно від клінічної ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 21 мг/кг 2 рази на добу. Зміна дози не повинна перевищувати плюс або мінус 7 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні. Слід призначати ефективну мінімальну дозу.

Рекомендації щодо дозування препарату Кеппра у формі розчину для прийому внутрішньо для дітей віком до 6 місяців представлені в таблиці.

У дітей віком від 6 місяців до 23 місяців, дітей віком від 2 років до 11 років та підлітків від 12 років до 17 років з масою тіла менше 50 кг лікування слід починати з дози 10 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (По 10 мг/кг маси тіла 2 рази/добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до 30 мг/кг 2 рази на добу. Зміна дози на 10 мг/кг маси тіла може здійснюватись кожні 2 тижні. Слід застосовувати ефективну мінімальну дозу.

Дози для дітей з масою тіла 50 кг і більше є такою самою, як і для дорослих.

Рекомендовані дози для дітей віком від 6 місяців та підлітків представлені у таблиці.

У дітей старше 4 років лікування слід розпочинати з добової дози 20 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (по 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). Зміна дози на 20 мг/кг маси тіла може здійснюватися кожні 2 тижні до досягнення добової дози, що рекомендується, - 60 мг/кг маси тіла (по 30 мг/кг маси тіла 2 рази/добу). При непереносимості добової дози, що рекомендується, можливе її зниження. Слід застосовувати ефективну мінімальну дозу.

Призначати препарат слід у найбільш підходящій лікарській формі та дозі залежно від маси тіла пацієнта та необхідної терапевтичної дози.

Дітям з масою тіла ≤ 20 кг рекомендується розпочинати лікування з прийому препарату у формі розчину для прийому внутрішньо.

Дітям із масою тіла > 50 кг дозування здійснюють за схемою, наведеною для дорослих.

Дорослим та підліткам старше 16 років з масою тіла понад 50 кг лікування слід починати з добової дози 1 г, розділеної на 2 прийоми (по 500 мг 2 рази на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до максимальної – 3 г (по 1.5 г 2 рази на добу). Зміна дози на 500 мг 2 рази на добу може здійснюватися кожні 2-4 тижні.

Оскільки леветирацетам виводиться нирками при призначенні препарату пацієнтам похилого віку та хворим на ниркову недостатність дозу слід коригувати залежно від величини КК.

КК можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатиніну, за такою формулою.

Для чоловіків:

КК (мл/хв) = [140-вік (роки)] × маса тіла (кг)/72 × сироватковий креатинін (мг/дл)

Для жінок: набуте значення х 0.85

* - у перший день лікування препаратом Кеппра ® рекомендується прийом насичувальної дози 750 мг.

** – після діалізу рекомендується прийом додаткової дози 250-500 мг.

Дітям з нирковою недостатністю корекцію дози леветирацетаму слід проводити з урахуванням ступеня ниркової недостатності, використовуючи рекомендації для дорослих.

Пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекція режиму дозування не потрібна. У пацієнтів з декомпенсованими порушеннями функції печінки та нирковою недостатністю значення КК може не відображати істинного ступеня порушення функції нирок, тому при КК<70 мл/хв рекомендується зменшення добової дози на 50%.

Правила застосування препарату

Таблетки слід приймати внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини, незалежно від їди.

Дозування розчину здійснюють за допомогою мірного шприца номінальною місткістю 10 мл (відповідає 1 г леветирацетаму) та з ціною розподілу 25 мг (відповідає 0.25 мл), що входить до комплекту поставки препарату. Виміряну дозу препарату розводять у склянці води (200 мл).

Для дозування розчину за допомогою мірного шприца слід відкрити флакон: для цього потрібно натиснути на ковпачок і повернути проти годинникової стрілки. Вставити адаптер шприца в шийку флакона, потім узяти шприц і помістити його в адаптер. Перевернути флакон догори дном. Наповнити шприц невеликою кількістю розчину, потягнувши поршень вниз, потім натиснути на поршень вгору, щоб видалити бульбашки повітря. Потягнувши поршень, заповнити шприц розчином до поділу, відповідного кількості мл розчину, призначеного лікарем. Витягнути шприц із адаптера. Вміст шприца ввести в склянку з водою, натиснувши поршень до упору. Слід повністю випити весь вміст склянки. Потім промити шприц водою та закрити флакон пластиковою кришкою.

Можливі побічні ефекти наведені нижче за системами організму та частотою виникнення: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10).

З боку центральної нервової системи: дуже часто – сонливість, астенічний синдром; часто - амнезія, атаксія, судоми, запаморочення, головний біль, гіперкінезія, тремор, порушення рівноваги, зниження концентрації уваги, погіршення пам'яті, збудження, депресія, емоційна лабільність, мінливість настрою, ворожість/агресивність, безсоння, нервозність, роздратування порушення мислення; в окремих випадках – парестезії, поведінкові розлади, тривожність, неспокій, сплутаність свідомості, галюцинації, дратівливість, психотичні розлади, суїцид, спроби суїциду та суїцидальні наміри.

З боку органу зору: часто – диплопія, порушення акомодації.

З боку дихальної системи: часто – посилення кашлю.

З боку травної системи: часто – абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота, блювання, анорексія, підвищення маси тіла; в окремих випадках – панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, зміни функціональних печінкових проб, зниження маси тіла.

Дерматологічні реакції: часто - висипання на шкірі, екзема, свербіж; в окремих випадках – алопеція (у ряді випадків відновлення волосяного покриву спостерігалося після відміни препарату), синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.

З боку системи кровотворення: в окремих випадках – лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія (у деяких випадках із пригніченням функції кісткового мозку), тромбоцитопенія.

Інші: в окремих випадках – інфекції, назофарингіт, міалгія.

- дитячий вік до 4 років (для таблеток) (безпека та ефективність препарату не встановлені);

- дитячий вік до 1 місяця (для розчину) (безпека та ефективність препарату не встановлені);

- Порушення толерантності до фруктози (для розчину);

- Підвищена чутливість до компонентів препарату;

- Підвищена чутливість до інших похідних піролідону.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам похилого віку (старше 65 років), при захворюваннях печінки на стадії декомпенсації, нирковій недостатності.