Курантил таблетки 75мг №40

Форма випуску

Пігулки покриті оболонкою.

Упаковка

40 шт.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Вазодилататор міотропної дії. Чинить гальмуючий вплив на агрегацію тромбоцитів, покращує мікроциркуляцію.

Дипіридамол розширює артеріоли в системі коронарного кровотоку, при прийомі у високих дозах – та в інших ділянках системи кровообігу. Однак на відміну від органічних нітратів та антагоністів кальцію розширення більших коронарних судин не відбувається.

Судинорозширювальна дія дипіридамолу обумовлена двома різними механізмами інгібування: придушення захоплення аденозину та пригнічення фосфодіестерази.

In vivo аденозин виявляється у концентрації, що становить приблизно 0,15-0,20 мкмоль. Такий рівень підтримується завдяки динамічній рівновазі між викидом та зворотним захопленням.

Дипіридамол гальмує захоплення аденозину клітинами ендотелію, еритроцитами та тромбоцитами. Після введення дипіридамолу виявляється підвищення концентрації в крові аденозину та посилення обумовленої аденозином вазодилатації. У вищих дозах відбувається гальмування агрегації тромбоцитів, що викликається аденозином, і схильність до тромбоутворення зменшується.

Розпад цАМФ та цГМФ, що пригнічують агрегацію тромбоцитів, відбувається у тромбоцитах під дією відповідних фосфодіестераз. У високих концентраціях дипіридамол пригнічує обидві фосфодіестерази, у терапевтичних концентраціях у крові – лише цГМФ-фосфодіестеразу. Внаслідок стимуляції відповідних циклаз збільшується потужність синтезу цАМФ.

Як похідне піримідину, дипіридамол є індуктором інтерферону і модулює дію на функціональну активність системи інтерферону, підвищує знижену продукцію інтерферону альфа та гамма лейкоцитами крові in vitro. Препарат збільшує неспецифічну резистентність до вірусних інфекцій.

Фармакокінетика

Всмоктування та розподіл

Після одноразового прийому внутрішньо в дозі 150 мг max дипіридамолу в плазмі становить в середньому 2,66 мкг/л і досягається протягом 1 години після прийому.

Дипіридамол майже пов'язується з білками плазми. Дипіридамол накопичується в серці та в еритроцитах.

Метаболізм та виведення

Дипіридамол метаболізується у печінці шляхом зв'язування з глюкуроновою кислотою. T 1/2 становить 20-30 хв. Виводиться із жовчю у вигляді моноглюкуроніду.

Показання

• Лікування та профілактика порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом;
• дисциркуляторна енцефалопатія;
• первинна та вторинна профілактика ІХС, особливо при непереносимості ацетилсаліцилової кислоти;
• профілактика артеріальних та венозних тромбозів та лікування їх ускладнень;
• профілактика тромбоемболії після операції із протезування клапанів серця;
• профілактика плацентарної недостатності при ускладненій вагітності;
• порушення мікроциркуляції будь-якого типу (у складі комплексної терапії);
• профілактика та лікування грипу, ГРВІ (як індуктор інтерферону та імуномодулятора) - для прийому препарату в дозі 25 мг.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату;
• гострий інфаркт міокарда;
• нестабільна стенокардія;
• поширений стенозуючий атеросклероз коронарних артерій;
• субаортальний стеноз аорти;
• серцева недостатність у стадії декомпенсації;
• артеріальна гіпотензія;
• колапс;
• тяжка артеріальна гіпертензія;
• тяжкі порушення серцевого ритму;
• хронічні обструктивні захворювання легень;
• хронічна ниркова недостатність;
• печінкова недостатність;
• геморагічні діатези;
• захворювання з підвищеним ризиком розвитку кровотеч (у т.ч. виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Можливе застосування препарату під час вагітності за показаннями.

Застосування препарату в період лактації можливе лише у випадку, якщо очікувана користь від лікування перевищує можливий ризик.

особливі вказівки

При одночасному вживанні чаю або кави (містять похідні ксантину) судинорозширювальна дія Курантилу може зменшуватися.

Використання в педіатрії

Курантил не рекомендують призначати дітям до 12 років у зв'язку з відсутністю достатнього клінічного досвіду його застосування.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги

Слід виявляти обережність при керуванні автотранспортом та керуванні механізмами, оскільки в результаті падіння АТ на фоні прийому Курантила може погіршитися здатність до концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

склад

1 таблетка містить:

Активні речовини:

дипіридамол 75 мг.

Допоміжні речовини:

крохмаль кукурудзяний - 33,75 мг,

лактози моногідрат - 12,5 мг,

карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) - 3,75 мг,

желатин - 2,5 мг,

кремнію діоксид колоїдний безводний - 1,25 мг,

магнію стеарат – 1,25 мг.

Склад плівкової оболонки:

гіпромелоза - 0,9 мг,

тальк – 0,4 мг,

макрогол 6000 - 0,12 мг,

титану діоксид (Е171) - 0,1 мг,

барвник хіноліновий жовтий (Е104) – 0,01 мг,

симетикону емульсія – 0,002 мг.

Спосіб застосування та дози

Доза препарату підбирається залежно від тяжкості захворювання та індивідуальної реакції пацієнта.

При ІХС рекомендується прийом по 75 мг 3 рази на добу. За потреби добова доза може бути збільшена під контролем лікаря.

Для профілактики та лікування порушень мозкового кровообігу, а також для профілактики призначають по 75 мг 3-6 разів на добу. Максимальна добова доза становить 450 мг.

Для зменшення агрегації тромбоцитів Курантил призначають у дозі 75-225 мг/добу на кілька прийомів. У тяжких випадках доза може бути збільшена до 600 мг на добу.

Для профілактики грипу та ГРВІ, особливо в період епідемій, Курантил N25 та Курантил 25 призначають по 50 мг (2 таб. або 2 драже)/добу на 1 прийом. Препарат приймають 1 раз на тиждень 4-5 тижнів.

Для профілактики рецидивів ГРВІ у пацієнтів, які часто хворіють на респіраторні вірусні інфекції , Курантил N25 і Курантил 25 призначають по 100 мг/добу (по 2 таб. або драже 2 рази/добу з інтервалом між прийомами в 2 год). Препарат приймають 1 раз на тиждень 8-10 тижнів.

Таблетки слід приймати натще, не розламуючи та не розкушуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Тривалість курсу лікування визначається лікарем.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія (особливо при одночасному застосуванні інших вазодилататорів), брадикардія, припливи крові до обличчя, гіперемія шкіри обличчя, синдром коронарного обкрадання (при використанні препарату в дозі більше 225 мг на добу), зниження артеріального тиску.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль у епігастральній ділянці. Зазвичай, ці побічні ефекти зникають при більш тривалому застосуванні препарату.

З боку системи зсідання крові: тромбоцитопенія, зміна функціональних властивостей тромбоцитів, кровотечі; у поодиноких випадках – підвищена кровоточивість під час або після хірургічного втручання.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, галас, головний біль.

Алергічні реакції: висипання на шкірі, кропив'янка.

Інші: слабкість, відчуття закладеності вуха, артрит, міалгія, риніт.

При використанні препарату в терапевтичних дозах побічні ефекти зазвичай незначно виражені і мають тимчасовий характер.

Лікарська взаємодія

При одночасному