785.00грн.
Є в наявності

Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті

Київ, Межигірська 56

усі питання за телефоном (097) 141-69-71

Суми, Заливна 5

усі питання за телефоном (068) 172-31-12

Лерівон

Діюча речовина:
Міансерін (Mianserin)



Інструкція

Форма випуску, склад та упаковка
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 1 таб.
міансерину гідрохлорид 30 мг


Фармакологічна дія

Міансерин належить до групи піперазино-азепінових сполук, які хімічно не належать до трициклічних антидепресантів (ТЦА). Леривон посилює норадренергічну передачу в головному мозку за рахунок блокади альфа 2 -рецепторів та інгібування зворотного захоплення норадреналіну. Крім того, були виявлені взаємодії із серотоніновими рецепторами в ЦНС. Активність препарату Леривон щодо гістамінових Н1 -рецепторів та антагонізм до α1 -адренорецепорів відповідає за його седативні властивості, препарат також має анксіолітичну дію, що важливо при лікуванні хворих з тривожними розладами та розладами сну, пов'язаними з депресивними розладами.

Леривон добре переноситься як людьми похилого віку, так і хворими з серцево-судинними захворюваннями. У терапевтично ефективних дозах препарат Лерівон насправді не має антихолінергічної активності і практично не впливає на серцево-судинну систему. У порівнянні з ТЦА він викликає менше кардіотоксичних ефектів при передозуванні. Препарат Леривон не є антагоністом симпатоміметичних та антигіпертензивних засобів.

Фармакокінетика

Всмоктування та розподіл

Після прийому внутрішньо активна речовина препарату Леривон, міансерин, швидко та добре всмоктується, досягаючи Cmax у плазмі через 3 години. Біодоступність становить близько 20%.

Зв'язування міансерину із білками плазми становить близько 95%. Рівноважні рівні у плазмі досягаються через 6 днів.

Метаболізм та виведення

T 1/2 (21-61 годин) дозволяє обґрунтувати одноразовий добовий прийом дози.

Міансерин інтенсивно метаболізується та виводиться із сечею та калом через 7-9 днів. Основними шляхами біотрансформації є деметилювання та окислення з подальшим утворенням кон'югатів.

Показання

- Депресії різної етіології.

Режим дозування

Таблетки слід приймати внутрішньо, при необхідності запиваючи водою, і не ковтати.

Дорослі: режим дозування визначають індивідуально. Рекомендується початкова доза 30 мг на добу. Цю дозу можна поступово збільшувати кожні кілька днів для отримання оптимальної клінічної відповіді. Ефективна добова доза становить 60-90 мг.

Похилого віку: Режим дозування визначають індивідуально. Початкова доза має становити 30 мг. Цю дозу можна поступово збільшувати кожні кілька днів. Для задовільної клінічної відповіді може знадобитися нижча доза, ніж зазвичай для дорослих.

Діти: Препарат Леривон не слід застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років.

Добова доза може бути поділена на кілька прийомів або переважно (з урахуванням сприятливого ефекту на сон) як одноразову дозу для прийому на ніч.

Лікування відповідною дозою має призвести до позитивної відповіді на лікування через 2-4 тижні. У разі недостатньої відповіді на лікування доза може бути збільшена. Якщо після цього ще через 2-4 тижні не спостерігається відповіді на лікування, то в такому випадку лікування препаратом слід припинити.

Рекомендується проводити антидепресивне лікування протягом 4-6 місяців після настання клінічного покращення.

Різке припинення лікування препаратом Леривон у дуже поодиноких випадках викликає симптоми відміни.

Побічна дія

У хворих, які страждають на депресію, проявляється ряд симптомів, пов'язаних безпосередньо з самим захворюванням (сухість у роті, стійкий запор, порушення акомодації). Тому іноді важко визначити, які симптоми є наслідком захворювання, і які є наслідком лікування препаратом Леривон.

Клас система-орган Розрахована частота небажаних ефектів
Часто (>1%) Нечасто (0,1-1%) Рідко (<0,1%)
Порушення крові та лімфатичної системи Гранулоцитопенія або агранулоцитоз
Порушення метаболізму та харчування Збільшення ваги
Психічні порушення Гіпоманія
Порушення нервової системи Седативний ефект, що виникає на початку лікування та зменшується при продовженні лікування (NB зниження дози зазвичай не призводить до зниження седативного ефекту, але існує небезпека щодо антидепресивної ефективності) Судоми
Гіперкінез (у т.ч. синдром неспокійних ніг)
Нейролептичний злоякісний синдром
Порушення з боку серця Брадикардія після початкової дози
Судинні порушення Гіпотензія
Гепато-біліарні порушення Підвищення активності печінкових ферментів Жовтяниця
Порушення шкіри та підшкірних тканин Екзантема
Скелетно-м'язові порушення, порушення сполучної тканини та кісток Артралгії
Загальні порушення Набряк

Протипоказання до застосування

-манія;

- Захворювання печінки з вираженим порушенням функції;

- Підвищена чутливість до міансерину або до будь-якого компонента препарату;

препарат Леривон не слід застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років.

З обережністю

Печінкова чи ниркова недостатність, хронічна серцева недостатність, закритокутова глаукома, гіпертрофія передміхурової залози, цукровий діабет.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Незважаючи на те, що експерименти на тваринах та обмежені дані щодо людини вказують на те, що міансерин не чинить внутрішньоутробної або неонатальної шкоди і що міансерин виводиться з материнським молоком тільки в дуже невеликих кількостях, користь застосування препарату Леривон під час вагітності або годування груддю слід. оцінювати щодо можливих ризиків для плода чи новонародженого.

Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний при захворюваннях печінки із вираженим порушенням функції.

З   обережністю слід застосовувати при печінковій недостатності.

Застосування при порушеннях функції нирок

З обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності.

Застосування у дітей

Препарат Леривон не слід застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Режим дозування для пацієнтів похилого віку визначають індивідуально. Початкова доза має становити 30 мг. Цю дозу можна поступово збільшувати кожні кілька днів. Для задовільної клінічної відповіді може знадобитися нижча доза, ніж зазвичай для дорослих.

особливі вказівки

Застосування у дітей та підлітків віком до 18 років

Препарат Леривон не слід застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років. У клінічних дослідженнях суїцидальна поведінка (суїцидальні спроби та суїцидальні думки), і ворожість (переважно агресивність, опозиційна поведінка та гнів) частіше спостерігалися серед дітей та підлітків, які отримували лікування антидепресантами порівняно з тими, хто отримував плацебо. Якщо, виходячи з клінічної потреби, все ж таки приймається рішення про проведення лікування, то в цьому випадку хворий повинен перебувати під ретельним контролем щодо виникнення суїцидальних симптомів. Крім того, відсутні дані щодо довготривалої безпеки у дітей та підлітків, що стосуються зростання, дозрівання та пізнавального та поведінкового розвитку.

Суїцид/суїцидальні думки

Депресія пов'язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок, самоушкодженням та суїцидом (суїцидальними жестами). Цей ризик зберігається до значної ремісії. Оскільки протягом перших кількох тижнів поліпшення може статися, хворі повинні залишатися під безпосереднім контролем до поліпшення.

Хворі з суїцидальними жестами в анамнезі, що виявляють високий ступінь суїцидальної уяви перед початком лікування, і молоді дорослі схильні до більшого ризику суїцидальних думок або суїцидальних спроб, і вони повинні перебувати під ретельним контролем під час лікування.

Хворі (і особи, які здійснюють догляд за хворими) повинні бути попереджені про необхідність контролювати раптове виникнення суїцидальних думок та негайне звернення за медичною допомогою у разі виникнення таких симптомів.

Повідомлялося, що під час лікування препаратом Леривон відзначалося пригнічення кісткового мозку, яке зазвичай виражалося у формі гранулоцитопенії чи агранулоцитозу. Ці реакції найчастіше виникали через 4-6 тижнів лікування та зазвичай були оборотними при припиненні лікування; вони спостерігалися у всіх вікових групах, але найчастіше у людей похилого віку хворих. Якщо у хворого виникає лихоманка, фарингіт, стоматит чи інші ознаки інфекції, то в цьому випадку лікування слід припинити та перевірити розгорнуту формулу крові.

Препарат Леривон, як і інші антидепресанти, у сприйнятливих суб'єктів, які страждають на біполярне депресивне захворювання, може викликати гіпоманію. У такому разі лікування препаратом Лерівон слід припинити.

У період лікування препаратом Леривон рекомендується особливо ретельне спостереження за хворими з печінковою або нирковою недостатністю, із захворюваннями серця, із цукровим діабетом.

Хворі із закритокутовою глаукомою або симптомами гіпертрофії передміхурової залози повинні перебувати під наглядом через непередбачуваність антихолінергічних побічних ефектів при лікуванні препаратом Леривон.

У разі виникнення жовтяниці лікування препаратом слід припинити.

У разі виникнення судом лікування препаратом слід припинити.

Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами

Препарат Лерівон може впливати на психомоторну діяльність протягом перших кількох днів лікування. Хворі, які проходять курс лікування препаратом Леривон, повинні уникати діяльності, що становить потенційну небезпеку, наприклад, керування автомобілем або роботу з механізмами.

Передозування

Симптоми гострого передозування зазвичай обмежені збільшенням тривалості седативного ефекту. Аритмії серця, судоми, тяжка гіпотензія та пригнічення дихання виникають рідко.

Специфічного антидоту немає. Лікування полягає у промиванні шлунка у поєднанні з симптоматичною та підтримуючою терапією щодо життєво важливих функцій.

Лікарська взаємодія

Леривон може посилювати пригнічуючу дію алкоголю на ЦНС, і хворим має бути рекомендовано утримуватись від вживання алкоголю під час лікування.

Леривон не слід вживати одночасно з інгібіторами МАО або протягом наступних двох тижнів після закінчення курсу лікування цими засобами.

Леривон не взаємодіє з бетанідином, клонідином, метилдопою, гуанетидином та пропранололом (як у комбінації з гідралазином, так і без нього). Тим не менш, рекомендується контролювати тиск крові у хворих, які одночасно одержують лікування антигіпертензивними ліками.

Як і в інших антидепресантах, препарат Леривон може порушувати метаболізм похідних кумарину, наприклад, варфарину, що вимагає проведення контролю.

Умови та термін зберігання

Препарат слід зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі 2-30°C. Термін придатності – 5 років.

Умови відпустки з аптек

Препарат відпускається за рецептом.

Для опису препарату
Назва Лерівон
Діюча речовина Міансерин
Фармакологічна група Антидепресанти
Форма випуску Пігулки
Код ATX N06AX03
Показання для лікування Біполярний афективний розлад; депресивний епізод; Рекурентний депресивний розлад; Змішаний тривожний та депресивний розлад.

Ще не було питань.

Мітки: Лерівон табл. 30 мг №20