730.00грн.
Є в наявності

Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті

Київ, Межигірська 56

усі питання за телефоном (097) 141-69-71

Суми, Заливна 5

усі питання за телефоном (068) 172-31-12

Мінірін

Діюча речовина:
Десмопресин (Desmopressin)


Інструкція

Форма випуску, склад та упаковка

Пігулки білого кольору, овальні, опуклі, з ризиком з одного боку і написом "0.1" - з іншого.

1 таб.
десмопресину* ацетат 100 мкг

Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, повідон, магнію стеарат.


* непатентоване міжнародне найменування, рекомендоване ВООЗ – дезмопресин.

Фармакологічна дія

Аналог вазопресину. Антидіуретик.

Десмопресин – структурний аналог природного гормону аргінін-вазопресину. Десмопресин отримано в результаті змін у будові молекули вазопресину - дезамінування 1-цистеїну та заміщення 8-L-аргініну на 8-D-аргінін. Структурні зміни у поєднанні із значно посиленою антидіуретичною здатністю призводять до менш вираженої дії на гладку мускулатуру судин та внутрішніх органів порівняно з вазопресином, що обумовлює відсутність небажаних спастичних побічних ефектів.

Препарат збільшує проникність епітелію дистальних відділів звивистих канальців для води та підвищує її реабсорбцію.

Застосування Мінірину при центральному нецукровому діабеті призводить до зменшення об'єму сечі, що виділяється, і одночасного підвищення осмоляльності сечі і зниження осмоляльності плазми крові. Це призводить до зниження частоти сечовипускання та зменшення нічної поліурії.

Найчастіше прийом 0.1-0.2 мг десмопресину забезпечує антидіуретичний ефект протягом 8-12 год.

Фармакокінетика

Всмоктування та розподіл

Одночасний прийом їжі може знижувати ступінь всмоктування із ШКТ на 40%. C max у плазмі досягається протягом 2 год. V d становить 0.2-0.3 л/кг.

Біодоступність десмопресину коливається від 0,08% до 0,16% і відрізняється високою варіабельністю. Десмопресин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

Виведення

Виводиться із сечею. T 1/2 прийому внутрішньо 2-3 год.

Показання

- Центральний нецукровий діабет;

- первинний нічний енурез у дітей віком від 5 років;

- Нічна поліурія у дорослих (як симптоматична терапія).

Режим дозування

Оптимальну дозу Мінірину слід підбирати індивідуально. Препарат слід приймати після їди, оскільки прийом їжі може вплинути на всмоктування препарату та його ефективність.

При центральному нецукровому діабеті початкова доза, що рекомендується, для дітей і дорослих становить 100 мкг 1-3 рази на добу. Надалі дозу змінюють в залежності від реакції на лікування. Зазвичай добова доза перебуває у межах 0.2-1.2 мг. Для більшості пацієнтів оптимальною підтримуючою дозою є 100-200 мкг 1-3 рази на добу.

При первинному нічному енурезі початкова доза, що рекомендується, становить 200 мкг на ніч. За відсутності ефекту дозу можна збільшити до 400 мкг. Необхідний контроль за дотриманням обмеження прийому рідини у вечірній час. Рекомендований курс безперервного лікування становить 3 місяці. Рішення про продовження лікування слід приймати на підставі клінічних даних, які спостерігатимуться після відміни препарату протягом 1 тижня.

При нічній поліурії у дорослих початкова доза, що рекомендується, становить 100 мкг на ніч. За відсутності ефекту протягом 1 тижня дозу збільшують до 200 мкг і надалі до 400 мкг зі збільшенням дози з частотою трохи більше 1 десь у тиждень. Слід пам'ятати про небезпеку затримки рідини в організмі.

Якщо після 4 тижнів лікування та коригування дози адекватного клінічного ефекту не спостерігається, продовжувати застосування препарату не рекомендується.

Побічна дія

Найчастіше побічні ефекти спостерігаються у випадках, коли лікування проводиться без обмеження прийому рідини та виникають затримка рідини та/або гіпонатріємія, які можуть бути безсимптомними або виявлятися нижчепереліченими симптомами.

З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення; у важких випадках – судоми.

З боку системи травлення: нудота, блювання, сухість у роті.

Інші: периферичні набряки, збільшення маси тіла.

Протипоказання до застосування

- Звична або психогенна полідипсія;

- Серцева недостатність та інші стани, що вимагають призначення сечогінних препаратів;

- Гіпонатріємія;

- ниркова недостатність середнього та тяжкого ступеня (КК<50 мл/хв);

синдром неадекватної продукції антидіуретичного гормону;

- Підвищена чутливість до десмопресину або інших компонентів препарату.

З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності, фіброзі сечового міхура, при порушеннях водно-електролітного балансу, потенційному ризикі підвищення внутрішньочерепного тиску, при вагітності та у дітей віком до 1 року.

З особливою обережністю застосовують препарат у пацієнтів похилого віку (старше 65 років) через високий ризик розвитку побічних ефектів (в т.ч. затримка рідини, гіпонатріємія). Якщо рішення про лікування Мінірином прийнято: до призначення препарату, через 3 дні після початку прийому та при кожному збільшенні дози слід визначати рівень натрію у плазмі та контролювати стан пацієнта.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Результати застосування Мінірину у 53 вагітних з нецукровим діабетом свідчать про відсутність побічної дії протягом вагітності, стан здоров'я вагітної, плода та новонародженого.

Однак слід бути обережним при застосуванні препарату при вагітності.

Як показали дослідження, кількість десмопресину, що потрапляє в організм новонародженого з грудним молоком жінки, яка приймає високі дози десмопресину, значно менша за ту, яка здатна вплинути на діурез.

Застосування при порушеннях функції нирок

Протипоказано застосування препарату при нирковій недостатності середнього та тяжкого ступеня (КК<50 мл/хв).

З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності, фіброзі сечового міхура.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Клінічні дослідження показали, що найчастіше гіпонатріємія виникає у пацієнтів похилого віку (старше 65 років).

особливі вказівки

Щоб уникнути розвитку побічних ефектів, слід обов'язково обмежити до мінімуму прийом рідини за 1 годину до застосування та протягом 8 годин після застосування препарату у пацієнтів з первинним нічним енурезом.

Клінічні дослідження показали, що найчастіше гіпонатріємія виникає у пацієнтів похилого віку (старше 65 років).

Мінірин не слід застосовувати, коли є інші додаткові причини для затримки рідини та електролітних розладів. Високий ризик розвитку побічних ефектів у пацієнтів похилого віку з низькими рівнями натрію в плазмі крові та поліурією від 2.8 до 3 л.

Профілактика розвитку гіпонатріємії полягає у збільшенні частоти визначення натрію в плазмі крові, особливо при одночасному застосуванні з препаратами, що викликають синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (в т.ч. трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори серотоніну, хлорпромазин та карбамазепін) та НП.

При виникненні гострого нетримання сечі, дизурії та/або ніктурії, інфекції сечовивідних шляхів, підозрі на пухлину сечового міхура або передміхурової залози, наявності полідипсії та декомпенсованого цукрового діабету діагностику та лікування зазначених станів та захворювань слід проводити до початку лікування Мінірином.

При розвитку на фоні лікування системних інфекцій, лихоманки, гастроентериту застосування препарату слід припинити.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами відсутній.

Передозування

Симптоми: передозування призводить до збільшення тривалості дії препарату та підвищення ризику виникнення затримки рідини (в т.ч. судоми, втрата свідомості) та гіпонатріємії.

Лікування: при гіпонатріємії - припинення застосування препарату, відміна обмеження прийому рідини, можливе проведення інфузії ізотонічного або гіпертонічного розчину натрію хлориду. При вираженій затримці рідини - до перерахованої вище терапії слід приєднати фуросемід.

При передозуванні слід звернутися до лікаря.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні індометацин може посилювати, але збільшувати тривалість дії Мінірину.

При одночасному застосуванні глибутид, тетрациклін, літій, норепінефрин послаблюють антидіуретичну дію Мінірину.

При одночасному застосуванні десмопресин посилює дію гіпертензивних засобів.

При одночасному застосуванні трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори серотоніну, хлорпромазин та карбамазепін, здатні викликати синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, можуть посилювати антидіуретичний ефект Мінірину та призводити до підвищення ризику затримки рідини та гіпонатріємії.

При одночасному застосуванні Мінірину з НПЗЗ можливе підвищення ризику виникнення побічних ефектів.

При одночасному застосуванні Мінірину з лоперамідом можливе триразове підвищення рівня десмопресину у плазмі, що суттєво підвищує ризик затримки рідини та виникнення гіпонатріємії. Імовірно, інші лікарські препарати, що уповільнюють перистальтику, можуть викликати аналогічний ефект.

При одночасному застосуванні Мінірину з диметиконом можливе зменшення абсорбції десмопресину.

Умови та термін зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей сухому місці при температурі не вище 25°С; не слід видаляти капсулу, що висушує, з кришки. Термін придатності – 2 роки.

Умови відпустки з аптек

Препарат відпускається за рецептом.
Для опису препарату
Назва Мінірін
Діюча речовина Десмопресин
Фармакологічна група Гормони гіпоталамуса, гіпофіза, гонадотропіни та їх антагоністи
Форма випуску Пігулки
Код ATX H01BA02
Показання для лікування Нецукровий діабет; Енурез неорганічної природи; Нефрогенний нецукровий діабет; Нетримання сечі.

Ще не було питань.

Мітки: Мінірин табл.0, 1мг №30