Натрію гідрокарбонат (хімічно чистий) 100 г

Розчин для інфузії прозорий, безбарвний.

допоміжні речовини: вода д/і до 1 л.

Теоретична осмолярність: 1190 мОсм/л.

Фармакологічна дія

Антацидний засіб, що регулює КЩР. Має лужні властивості, підвищує лужний резерв крові. При прийомі внутрішньо швидко нейтралізує соляну кислоту шлункового соку і виявляє швидкий, але короткочасний антацидний ефект. Дратує рецептори слизової оболонки шлунка, посилює виділення гастрину з вторинною активацією секреції, може викликати неприємні відчуття у шлунку (внаслідок його розтягування) та відрижку.

Має відхаркувальну дію за рахунок зменшення в'язкості мокротиння у зв'язку зі зсувом в лужний бік реакції бронхіального слизу.

Всмоктуючи, призводить до розвитку алкалозу. Олужнення сечі попереджає осадження сечової кислоти в сечовивідних шляхах.

Полегшує симптоми морської та повітряної хвороби.

Метаболічний ацидоз (у т.ч. при цукровому діабеті, інфекціях, інтоксикаціях, захворюваннях нирок, наркозі, післяопераційному періоді); як симптоматичний засіб для усунення печії, неприємних відчуттів в епігастрії, пов'язаних з підвищеною кислотністю шлункового соку; симптоматичне лікування кашлю з в'язкою і важковідокремлюваним мокротинням при різних захворюваннях дихальних шляхів; морська та повітряна хвороба.

Для місцевого застосування: запальні захворювання ротової порожнини, очей, верхніх дихальних шляхів, для розпушення вушної сірки.

Не рекомендується застосовувати систематично у зв'язку з тим, що при нейтралізації хлористоводневої кислоти шлунка натрію гідрокарбонатом відбувається виділення вуглекислоти, яка збуджує дію на рецептори слизової оболонки шлунка, посилює виділення гастрину і може викликати вторинне посилення секреції. Крім того, при тривалому регулярному застосуванні можливе залужування сечі та підвищення ризику утворення фосфатного каміння.

Інтенсивне виведення _CO2 може спровокувати перфорацію стінок ШКТ.

У пацієнтів із супутніми захворюваннями серця або нирок надмірне вживання натрію викликає набряки та серцеву недостатність.

При одночасному застосуванні зменшується виведення амфетаміну із сечею внаслідок підвищення pH сечі під впливом гідрокарбонату натрію.

При прийомі внутрішньо натрію гідрокарбонату на фоні застосування літію карбонату у встановлених дозах, що підтримують, можливе зменшення концентрації літію в плазмі крові, що обумовлено впливом іонів натрію.

При одночасному застосуванні з метотрексатом посилюється виведення метотрексату із сечею та зменшується його токсична дія на нирки внаслідок підвищення pH сечі під впливом натрію гідрокарбонату.

При одночасному прийомі внутрішньо зменшується всмоктування тетрациклінів.

Внаслідок підвищення pH сечі під впливом гідрокарбонату натрію спостерігається затримка виведення ефедрину з організму і підвищується ризик розвитку побічних ефектів (тремор, тривога, порушення сну, тахікардія).

При внутрішньовенному краплинному введенні натрію гідрокарбонату можливе посилення антигіпертензивного ефекту резерпіну.