932.00грн.
Є в наявності

Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті

Київ, Межигірська 56

усі питання за телефоном (097) 141-69-71

Суми, Заливна 5

усі питання за телефоном (068) 172-31-12

Неовір

Інструкція

Форма випуску

Розчин для внутрішньовенного введення прозорий, зеленувато-жовтого кольору.

Упаковка

2 мл - ампули темного скла (5) - упаковки коміркові контурні (1) - пачки картонні.

Фармакологічна дія

Імуностимулюючий препарат. Має противірусну активність щодо ДНК-і РНК-геномних вірусів. Чинить виражену протихламідійну дію. Активність препарату пов'язана з здатністю індукувати утворення в організмі високих титрів ендогенних інтерферонів, особливо інтерферону альфа.

В/м введення Неовіру в дозі 250 мг за виявленими концентраціями сироваткових інтерферону еквівалентно введенню 6-9 млн.МЕ рекомбінантного інтерферону альфа.

Неовір активує стовбурові клітини кісткового мозку, Т-лімфоцити та макрофаги. Виявляє імуномодулюючу активність, нормалізуючи баланс між субпопуляціями Т-хелперних та Т-супресорних клітин. При ряді захворювань Неовір здатний знижувати продукцію в організмі фактора некрозу пухлин (ВІЛ-інфекція, герпес) та активувати природні кілерні клітини (при пухлинних захворюваннях). Значно підвищує активність поліморфноядерних лейкоцитів.

При ВІЛ-інфекції Неовір має імуномодулюючий ефект: збільшує поглинальну активність сироватки крові, підвищує здатність лейкоцитів синтезувати інтерферон альфа, стимулює утворення активних форм кисню фагоцитами.

Пік активності інтерферонів у крові та тканинах спостерігається через кілька годин після введення Неовіру та зберігається протягом 16-20 год.

Фармакокінетика

Всмоктування

При внутрішньом'язовому введенні біодоступність Неовіру більше 90%. Після введення Неовіру в дозі 100-500 мг C max у плазмі досягається через 15-30 хв і становить 8.3 мкг/мл. Через 5 годин визначаються лише незначні концентрації активної речовини, а через 6 годин препарат у плазмі крові не виявляється.

Через 15-30 хв після введення Неовіру в плазмі починають наростати титри сироваткового інтерферону. Виявлено 2 піки вмісту інтерферонів у плазмі: 70 МО/мл через 1.5-2 год та 110 МО/мл через 8-10 год, після починається їх зниження. Через 24 години концентрація сироваткових інтерферонів залишається досить високою, і до вихідних значень повертається через 46-48 годин.

Метаболізм та виведення

Чи не метаболізується. Т 1/2 становить 1 год. Виводиться нирками у незміненому вигляді.


Показання

Як імуностимулюючий засіб у складі комбінованої терапії:

  • профілактика та лікування грипу та інших гострих респіраторних захворювань (у т.ч. на фоні імунодефіцитних станів);
  • інфекції, що викликаються вірусом Herpes simplex типу 1 і 2 та вірусом Varicella zoster (в т.ч. у осіб з порушеннями імунної системи);
  • цитомегаловірусна інфекція в осіб із імунодефіцитом;
  • радіаційний імунодефіцит;
  • лікування ВІЛ-інфекції;
  • енцефаліти та енцефаломієліти вірусної етіології;
  • гострі та хронічні гепатити В і С;
  • уретрити, епідидиміти, простатити, цервіцити та сальпінгіти хламідійної етіології;
  • венерична лімфогранульома;
  • онкологічні захворювання;
  • розсіяний склероз;
  • кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Протипоказання

  • ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв);
  • аутоімунні захворювання;
  • вагітність;
  • лактація (грудне вигодовування);
  • дитячий вік;
  • Підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю застосовувати у пацієнтів похилого віку.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

особливі вказівки

При поганій переносимості або болючості в місці внутрішньом'язового введення препарату рекомендується вводити Неовір разом з 2 мл 0.25-0.5% розчину новокаїну.

склад

1 мл розчину містить:

Активний компонент:

Оксодигідроакріді-нілацетат натрію (Неовір®) - 125 мг

Допоміжні речовини:

натрію цитрат - 2,5 мг;

кислоти лимонної моногідрат - 0,5-1,5 мг (до pH 7,5-8,3);

вода для ін'єкцій – до 1 мл.

Спосіб застосування та дози

Розчин для ін'єкцій вводять внутрішньом'язово, разова доза становить 250 мг (1 амп.) або 4-6 мг/кг маси тіла. При необхідності разова доза Неовіру може бути збільшена до 500 мг.

Курс лікування, якщо немає особливих вказівок, складається з 5-7 внутрішньом'язових ін'єкцій у разових дозах з інтервалом 48 год. Курсова доза залежить від клінічної картини. Тривалість курсу – 8-12 днів. При тривалому та профілактичному застосуванні інтервал між введеннями Неовіру становить 3-7 діб.

При ВІЛ-інфекції розчин для ін'єкцій застосовують у складі комбінованої терапії. Курс лікування складається з 10 внутрішньом'язових ін'єкцій по 250 мг з інтервалом між ін'єкціями 48 год. Після проведення курсу терапії роблять перерву 2 місяці. Число повторних курсів не обмежене.

Побічні дії

Загальні реакції: субфебрильна температура, алергічні реакції.

Місцеві реакції: локальна хворобливість, що швидко проходить у місці введення препарату.

Лікарська взаємодія

За час клінічних досліджень та застосування препарату у клінічній практиці не було зареєстровано випадків несумісності чи потенціювання дії препарату при взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Інформація про фізико-хімічну несумісність Неовіру з іншими лікарськими засобами відсутня.

Передозування

Дані про передозування препарату Неовір не надано.

Умови зберігання

Список Б. Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей, при температурі від 15° до 25°C.

Помутніння розчину для ін'єкцій до молочно-білого кольору свідчить про порушення умов зберігання та непридатність до застосування.

Термін придатності

3 роки.

Для опису препарату
Назва Неовір
Діюча речовина Оксодигідроакридинілацетат натрію
Фармакологічна група Імуностимулюючий засіб
Форма випуску Розчин для внутрішньовенного введення
Код ATX L03A
Показання для лікування Як імуностимулюючий засіб у складі комбінованої терапії: профілактика та лікування грипу та інших гострих респіраторних захворювань (в т.ч. на тлі імунодефіцитних станів); інфекції, що викликаються вірусом Herpes simplex типу 1 і 2 та вірусом Varicella zoster (в т.ч. у осіб з порушеннями імунної системи); цитомегаловірусна інфекція у осіб з імунодефіцитом; радіаційний імунодефіцит; лікування ВІЛ-інфекції; енцефаліти та енцефаломієліти вірусної етіології; гострі та хронічні гепатити В і С; лімфогранулема; онкологічні захворювання; розсіяний склероз; кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Написати відгук

Ще не було питань.

Спитати