Пилобакт набір № 7

Комбінований набір (добова доза)
Блістер містить:

6 шт. (у комплекті – таблетки двох видів та капсули) – блістери (7) – пачки картонні.

Омепразол пригнічує секрецію шлункової кислоти за рахунок специфічного інгібування Н + К + -АТФази – ферменту, що знаходиться в мембранах парієтальних глечок слизової оболонки шлунка. Знижує базальну та стимульовану секрецію незалежно від природи подразника. Після одноразового прийому препарату внутрішньо дія омепразолу настає протягом першої години та триває протягом 24 годин, максимум ефекту досягається через 2 години. Після припинення прийому препарату секреторна активність повністю відновлюється через 3-5 діб.

Кларитроміцин – напівсинтетичний антибіотик із групи макролідів широкого спектру дії. Чинить протимікробну дію, яка пов'язана з придушенням синтезу білка шляхом взаємодії з 50S рибосомальною субодиницею мікробної клітини. Ефективний щодо великої кількості грампозитивних, грамнегативних аеробних та анаеробних мікроорганізмів, включаючи Helicobacter pylori. Метаболіт 14-гідроксикларитроміцин, що утворюється в організмі, також має виражену протимікробну активність.

Тінідазол пригнічує синтез та ушкоджує структуру ДНК бактерій. Має активність по відношенню до анаеробних бактерій, найпростіших і Helicobacter pylori.

Усі три препарати, що входять до складу Пилобакту , мають хорошу абсорбцію при пероральному прийомі.

Омепразол швидко всмоктується після прийому внутрішньо, його біодоступність становить 30-40%. Їда не впливає на біодоступність омепразолу. З _max досягається через 0,5-1 год. Зв'язок із білками плазми становить 90%. Практично повністю метаболізується у печінці. Основний шлях виведення – із сечею (80%).

Кларитроміцин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Абсолютна біодоступність 250 мг кларитроміцину становить приблизно 50%. Прийом їжі незначно уповільнює початок абсорбції кларитроміцину та утворення 14-гідроксикларитроміцину, але не впливає на біодоступність. При прийомі натще пікові сироваткові концентрації досягаються в межах 2 год після перорального прийому і становлять 0.6 і 0.7 мкг/мл для кларитроміцину та його основного метаболіту. T _1/2 кларитроміцину становить 3-4 години. Кларитроміцин широко розподіляється в організмі. Концентрація кларитроміцину в тканинах перевищує таку в сироватці. Зв'язок із білками становить від 42 до 70%. Виділяється нирками та з каловими масами (20–30% у незміненій формі, решта у вигляді метаболітів). Одночасне призначення кларитроміцину та омепразолу покращує фармакокінетичні властивості кларитроміцину: середнє значення _Сmax збільшується на 10%, мінімальна концентрація – на 15% порівняно з тими самими показниками при монотерапії кларитроміцином. Концентрація кларитроміцину в слизовій оболонці шлунка при одночасному призначенні з омепразолом також підвищена.

Біодоступність тинідазолу близько 100%. Зв'язок із білками плазми 12%. Час досягнення C _max 2 год. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, плаценту. Виділяється із грудним молоком. Метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних гідроксильованих похідних, які можуть посилювати дію тинідазолу. T _1/2 становить 12-14 год. Виводиться з жовчю 50%, нирками - 25% у незмінному вигляді та 12% у вигляді метаболітів. Зазнає зворотного всмоктування в ниркових канальцях.

Кожен стрип Пилобакта містить дві капсули омепразолу (по 20 мг), дві таблетки кларитроміцину (по 250 мг) та дві таблетки тинідазолу (по 500 мг), і розрахований на 1 день лікування.

Приймати внутрішньо по одній капсулі омепразолу, одній таблетці кларитроміцину та одній таблетці тинідазолу 2 рази на добу під час або після їди вранці та ввечері. Таблетки та капсули не можна розламувати і розжовувати, їх слід проковтнути повністю.

Тривалість лікування – 7 днів.

З боку органів травлення: дисбактеріоз, діарея або запор, нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, сухість у роті, порушення смаку, металевий присмак у роті, зниження апетиту, стоматит, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у плазмі, порушення функції печінки, гепатит (а т.ч. з жовтяницею), у хворих з попереднім захворюванням печінки – енцефалопатія; рідко псевдомембранозний ентероколіт.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, збудження, підвищена стомлюваність, слабкість, сонливість, безсоння, атаксія, парестезії, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, епілептичні реакції, периферична невропатія, судоми, страх, кошмарні сновидіння, дезорієнт шум у вухах.

Порушення з боку опорно-рухового апарату: м'язова слабкість, міалгія, артралгія.

З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, анемія.

З боку шкірних покривів: свербіж; рідко - шкірний висип; в окремих випадках – фотосенсибілізація, мультиформна ексудативна еритема, алопеція.

Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілактичний шок.

Інші: тахікардія, інтерстиціальний нефрит, порушення зору, периферичні набряки, посилення потовиділення, лихоманка, гінекомастія.

- підвищена чутливість до омепразолу, кларитроміцину або тинідазолу, а також до антибіотиків групи макролідів;

- Забороняється поєднане застосування з цизапридом, пімозидом, астемізолом, терфенадином, етанолом;

- Вагітність;

- Період лактації;

- Органічні захворювання ЦНС;

- порфірія;

- пригнічення кістковомозкового кровотворення;

- Дитячий вік;

- ниркова та/або печінкова недостатність.

Перед початком терапії потрібно виключити наявність злоякісного процесу, т.к. лікування, маскуючи симптоматику, може відкласти постановку правильного діагнозу.

З обережністю призначають на фоні прийому лікарських засобів, що метаболізуються печінкою. У разі сумісного призначення з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати протромбіновий час.

При захворюваннях серця в анамнезі не рекомендується одночасний прийом із терфенадином, цизапридом, астемізолом.

Тінідазол викликає темне фарбування сечі.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.

У період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Кларитроміцин

Симптоми: з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея); біль голови, сплутаність свідомості.

Лікування: негайне промивання шлунка та симптоматичне лікування. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не призводять до значної зміни рівня кларитроміцину у сироватці крові.

Амоксицилін

Симптоми : нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу (як наслідок блювання та діареї).

Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля, сольові проносні, лікарські засоби для корекції водно-електролітного балансу, гемодіаліз.

Тінідазол

При передозуванні тинідазолу призначають симптоматичне лікування. Гемодіаліз ефективний.

Одночасне призначення теофіліну та кларитроміцину супроводжується підвищенням концентрації теофіліну. Кларитроміцин зменшує абсорбцію зидовудину (між застосуванням препаратів має бути інтервал не менше 4 годин). Можливий розвиток перехресної резистентності між кларитроміцином, лінкоміцином та кліндаміцином.

Одночасне призначення кларитроміцину з терфінадином підвищує концентрацію останнього та може призвести до подовження інтервалу QT.

Одночасне призначення кларитроміцину з непрямими антикоагулянтами може потенціювати дію останніх.

При одночасному призначенні з кларитроміцином рівні карбамазепіну, циклоспорину, фенітоїну, дизопіраміду, ловастатину, вальпроату, цизаприду, пімозиду, астемізолу, дигоксину можуть бути підвищені.

Омепразол може уповільнювати елімінацію фенітоїну, діазепаму, варфарину, а також впливати на абсорбцію кетоконазолу, ампіциліну та солей заліза за рахунок інгібування секреції кислоти у шлунку. Посилює інгібуючу дію на систему кровотворення та інших лікарських засобів.

Тінідазол посилює ефект непрямих антикоагулянтів та дія етанолу – можливі дисульфірамоподібні реакції. Не рекомендується призначати разом із етіонамідом. Фенобарбітал прискорює метаболізм тинідазолу.

Зберігати у сухому місці при температурі не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності до 3 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.