Прімаксетин таблетки 30 мг №6

Форма випуску

Пігулки, покриті плівковою оболонкою.

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група

Засіб лікування передчасної еякуляції.

Код АТХ: G04BX14

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Передбачається, що механізм дії дапоксетину при передчасній еякуляції пов'язаний з гальмуванням зворотного захоплення серотоніну нейронами з подальшим посиленням дії нейромедіатора на пре- та постсинаптичні рецептори.

Механізм еякуляції регулюється переважно симпатичною нервовою системою. Постгангліонарні симпатичні нервові волокна іннервують насіннєві бульбашки, сім'явивідну протоку, передміхурову залозу, м'язи уретри та шийки сечового міхура, викликаючи їх скоординоване скорочення для досягнення еякуляції. Дапоксетин впливає на рефлекс еякуляції, збільшуючи латентний період та зменшуючи тривалість рефлекторної імпульсації мотонейронів гангліїв промежини. Стимул, що запускає еякуляцію, генерується в спинномозковому рефлекторному центрі, який через стовбур головного мозку контролюється кількома ядрами головного мозку, зокрема преоптичним та паравентрикулярним.

Фармакокінетика

Всмоктування

Дапоксетин швидко всмоктується, і максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається через 1-2 години після прийому препарату. Абсолютна біодоступність дорівнює 42% (діапазон 15-76%). Після одноразового перорального прийому дапоксетину натще у дозах 30 мг та 60 мг максимальна концентрація речовини в плазмі крові становить 297 нг/мл (через 1,01 години) та 498 нг/мл (через 1,27 години) відповідно.

Прийом жирної їжі помірно зменшує Сmах дапоксетину (на 10%) і на 12% збільшує AUC (площа під кривою «концентрація-час») та час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові. Однак ступінь всмоктування дапоксетину при цьому не змінюється. Ці зміни клінічно не суттєві. Препарат Примаксетин можна приймати незалежно від їди.

Розподіл

Більше 99% дапоксетину пов'язують із білками плазми in vitro. Активний метаболіт – дезметилдапоксетин – зв'язується з білками плазми на 98,5%. Дапоксетин швидко розподіляється по організму із середнім рівноважним обсягом розподілу 162 л. При внутрішньовенному введенні у людей середній час напіввиведення у початковій, проміжній та термінальній фазах виведення становить 0,10, 2,19 та 19,3 години відповідно.

Метаболізм

Дослідження in vitro дозволяють припустити, що дапоксетин метаболізується багатьма ферментами печінки та нирок, особливо CYP2D6, CYP3A4 та флавін-містить монооксигеназою (ФМО1) нирок. У клінічному дослідженні, в ході якого вивчався метаболізм 14С-дапоксетину, дапоксетин після перорального прийому активно метаболізувався переважно шляхом N-окислення, N-деметилювання, гідроксилювання нафто-групи, глюкуронізації та приєднання сульфо-групи. Після перорального прийому виявлено ознаки пресистемного метаболізму у печінці. Основними компонентами, що циркулюють у плазмі крові, були інтактний дапоксетин та дапоксетин-N-оксид. У дослідженнях in vitro виявлено, що дапоксетин-N-оксид неактивний. Крім того, виявлялися дезметилдапоксетин та дидезметилдапоксетин у кількості менше 3% від загальної кількості циркулюючих метаболітів дапоксетину. У дослідженні in vitro встановлено, що дезметилдапоксетин за активністю можна порівняти з дапоксетином, а дидезметилдапоксетин приблизно в 2 рази менш активний, ніж дапоксетин. Експозиція (AUC та Сmах) незв'язаного дезметилдапоксетину становила 50% і 23% від незв'язаного дапоксетину відповідно. Виведення

Метаболіти дапоксетину виводяться в основному із сечею у вигляді кон'югатів. Незмінена активна речовина у сечі не виявляється. Дапоксетин швидко виводиться, про що свідчить низька концентрація речовини в плазмі (менше 5% від максимальної) через 24 години після прийому дози. При щоденному прийомі накопичення речовини в організмі мінімальне. При пероральному прийомі період кінцевого напіввиведення становить приблизно 19 годин.

Особливі групи пацієнтів

Раса

Одноразовий прийом дапоксетину в дозі 60 мг не виявив статистично достовірної різниці показників у європейців, осіб негроїдної раси, латиноамериканців та осіб азіатської раси. Порівняння фармакокінетики дапоксетину у європейців та японців показало вищі значення Сmах та AUC, у останніх (на 10-20%) через меншу масу тіла. Вищий рівень системного впливу навряд чи викликає значну відмінність клінічного ефекту.

Літні пацієнти (65 років та старше)

Одноразовий прийом дапоксетину в дозі 60 мг не виявив істотної відмінності показників фармакокінетики (Сmах, AUC, Тmах) у здорових літніх чоловіків та чоловіків молодшого віку.

Середні значення AUC дапоксетину та кінцевий період напіввиведення були вищими, відповідно на 12% та 46% у літніх чоловіків порівняно з чоловіками молодшого віку.

Порушення функції нирок

Одноразовий прийом дапоксетину в дозі 60 мг не виявив залежності між кліренсом креатиніну та Сmах або AUC дапоксетину у хворих зі слабким (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв), помірно вираженим (кліренс креатиніну від 30 до

Порушення функції печінки

У хворих із слабким порушенням функції печінки фармакокінетика дапоксетину та дезметилдапоксетину не змінювалася. У хворих з порушенням функції печінки середньої тяжкості (клас В по Чайлд-П'ю) Сmах та AUC незв'язаного дапоксетину збільшені на 55% та 120% відповідно. Стах незв'язаної активної фракції дапоксетину була незмінна, a AUC - збільшена в 2 рази.

У хворих з тяжким порушенням функції печінки Смах незв'язаного дапоксетину була не змінена, а AUC незв'язаного дапоксетину була збільшена більш ніж у 3 рази. AUC активної фракції також було збільшено в кілька разів.

Поліморфізм CYP2D6

Концентрація дапоксетину в плазмі після одноразового прийому препарату Примаксетин у дозі 60 мг у хворих з низькою активністю CYP2D6 була вищою, ніж у хворих з високою активністю CYP2D6 (Сmах приблизно на 31%, AUC приблизно на 36%). Аналогічно Сmах дезметилдапоксетину у хворих з низькою активністю CYP2D6 була збільшена на 98%, а AUC - на 161%. Середній кінцевий період напіввиведення дапоксетину збільшений на 2,4 години у пацієнтів із низькою активністю ізоферменту CYP2D6 порівняно з пацієнтами із високою активністю ізоферменту CYP2D6. Смах активної фракції дапоксетину підвищена на - 46%, а AUC на - 90%. Це збільшення може супроводжуватися підвищеною частотою та тяжкістю дозозалежних небажаних явищ. Безпека застосування препарату Примаксетин у пацієнтів з низькою активністю CYP2D6 може викликати сумніви при одночасному прийомі інших ліків, здатних гальмувати метаболізм дапоксетину, зокрема активних та помірно активних інгібіторів CYP3A4.

Очікується, що у пацієнтів із надвисокою активністю CYP2D6 концентрації дапоксетину та дезметилдапоксетину у плазмі крові будуть знижені.

Показання

Препарат Примаксетин призначений для лікування передчасної еякуляції у чоловіків віком від 18 до 64 років.

Протипоказання

- Гіперчутливість до дапоксетину гідрохлориду або будь-якого іншого компонента препарату.

- Виражені захворювання серця (наприклад, серцева недостатність II-IV класу за NYHA, порушення серцевої провідності (блокада атріовентрикулярної провідності 2-3 ступеня або синдром слабкості синуса) за відсутності постійного кардіостимулятора, виражена ішемічна хвороба серця або ураження клапанного апарату).

- Одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (МАО-І) та прийом протягом 14 днів після припинення їх застосування. Аналогічно, МАО-І не можна приймати протягом 7 днів після припинення прийому препарату Прімаксетин.

- Одночасний прийом тіоридазину та протягом 14 днів після припинення його застосування. Аналогічно, тіоридазин не можна приймати протягом 7 днів після припинення прийому препарату Прімаксетин.

- Одночасний прийом інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну - СІОЗС), інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну та трициклічних антидепресантів та інших препаратів, що володіють серотонінергічною дією (наприклад, L, (Hypericum perforatum) і протягом 14 днів після припинення прийому цих препаратів Аналогічно ці препарати не можна приймати протягом 7 днів після припинення прийому препарату Примаксетин.

- Одночасний прийом з активними інгібіторами CYP3A4, наприклад, кетоконазолом, ітраконазолом, ритонавіром, саквінавіром, телітроміцином, нефазодоном, нелфінавіром, атазанавіром і т.д.

- Помірно виражені та тяжкі порушення функції печінки.

- Тяжкі порушення функції нирок.

- Діти та підлітки молодші 18 років.

- Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.

У разі наявності в анамнезі встановленої або передбачуваної ортостатичної гіпотензії, а також наявності в анамнезі манії/гіпоманії або біполярного розладу слід уникати лікування препаратом Прімаксетин.

З обережністю

- слабкі чи помірно виражені порушення функції нирок;

- одночасне застосування з потужними інгібіторами ізоферменту CYP2D6 та помірними інгібіторами CYP3A4 у пацієнтів з генотипно низькою активністю ізоферменту CYP2D6 та пацієнтів з високою активністю ізоферменту CYP2D6 (у комбінації з помірними інгібіторами C;

- одночасне застосування з препаратами, що впливають на агрегацію тромбоцитів та з антикоагулянтами через ризик розвитку кровотеч.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Премак Примаксетин не призначений для застосування у жінок.

Вагітність

Виходячи з обмеженої кількості даних, отриманих у клінічних дослідженнях, немає підстав припускати, що прийом дапоксетину чоловіком може впливати на вагітність партнерки. Добре контрольованих досліджень застосування дапоксетину у вагітних жінок не проводилося.

Період грудного вигодовування

Невідомо, чи виводиться дапоксетин та його метаболіти з грудним молоком.

особливі вказівки

Загальні

Препарат Примаксетин призначений лише для чоловіків із передчасною еякуляцією. Безпека застосування препарату у чоловіків без передчасної еякуляції не встановлена, даних про затримку еякуляції немає.

Прийом разом із наркотичними засобами

Пацієнтам слід рекомендувати не приймати препарат Прімаксетин разом із наркотичними засобами. Одночасний прийом препарату Прімаксетин з препаратами, що мають серотонінергічну активність, наприклад, кетаміном, метилендіоксиметамфетаміном (МДМА) та діетиламідом лізергінової кислоти (ЛСД), може призводити до потенційно серйозних реакцій, включаючи, але не обмежуючись, аміно. Прийом препарату Примаксетин спільно з седативними засобами, наприклад опіатами або бензодіазепінами, може посилювати сонливість і запаморочення.

Етанол

Поєднання препарату Прімаксетин з алкоголем може посилювати дію останнього на центральну нервову систему та нейрокардіогенні побічні ефекти алкоголю, наприклад непритомність, що підвищує ризик випадкової травми. Тому пацієнтам слід рекомендувати утриматися від прийому алкоголю під час прийому препарату Прімаксетин.

Непритомність

Частота непритомності в клінічних дослідженнях препарату Прімаксетин залежала від категорії пацієнтів і коливалася в межах від 0,06% (для дози 30 мг) до 0,23% (для дози 60 мг) до 0,64% (для обох доз разом) у дослідженні за участю здорових добровольців.

У пацієнтів, які отримували препарат Прімаксетин, у порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо, частіше відзначалися продромальні симптоми, у тому числі нудота, запаморочення/почуття легкості в голові та пітливість. При дозі препарату Прімаксетин 30 мг частота нудоти дорівнювала 11,0%, частота запаморочення – 5,8%, гіпергідрозу – 0,8%. При дозі препарату Прімаксетин 60 мг ці цифри становили 21,2%, 11,7% та 1,5% відповідно. Частота непритомності та можливих продромальних симптомів була дозозалежною, про що свідчать більш високі показники у пацієнтів, які отримували вищі дози, ніж максимальна добова доза, що рекомендується, 60 мг. Випадки непритомності, що спостерігалися в клінічних дослідженнях, були розцінені як такі, що мають вазо-вагальную природу. Більшість таких випадків мали місце протягом перших 3 годин після прийому першої дози або були пов'язані з проведенням процедур дослідження в клінічних умовах (наприклад, взяття зразка крові, різке вставання, вимірювання артеріального тиску). Можливі продромальні симптоми, наприклад, нудота, запаморочення, відчуття легкості в голові, серцебиття, астенія, сплутаність свідомості та пітливість, зазвичай також спостерігалися в перші 3 години після прийому препарату і часто передували непритомність. Пацієнти повинні бути поінформовані про те, що в період лікування препаратом Примаксетин у будь-який час можливий розвиток непритомності з продромальними симптомами або без них. Лікар повинен проінформувати пацієнта про важливість достатнього водного навантаження та про розпізнавання продромальних ознак та симптомів для зниження ризику отримання серйозної травми при падінні через непритомність. При появі можливих продромальних симптомів пацієнт відразу повинен лягти так, щоб голова виявилася нижчою за тулуб, або сісти, опустивши голову між колін, і повинен залишатися в цій позі до зникнення симптомів. У разі непритомності або інших ефектів з боку центральної нервової системи пацієнта слід попередити про необхідність уникати потенційно травмонебезпечних ситуацій, включаючи керування автомобілем та керування небезпечними механізмами.

Поєднання препарату Примаксетин з прийомом алкоголю може посилювати нейрокардіогенні побічні ефекти, у тому числі непритомність, що підвищує ризик випадкової травми; тому пацієнтам слід рекомендувати утриматися від прийому алкоголю під час лікування препаратом Прімаксетин.

Пацієнти з ризиком серцево-судинних захворювань

У клінічних дослідженнях препарату не брали участь хворі на серцево-судинні захворювання. У хворих з органічними захворюваннями серця та судин (наприклад, обструкцією викиду крові з серця, ураженням клапанного апарату, стенозом сонної артерії, атеросклерозом коронарної артерії) підвищений ризик небажаних серцево-судинних наслідків непритомності серцевого та іншого походження. Проте в даний час недостатньо даних для визначення поширюється цей ризик на вазо-вагомий непритомність у хворих з серцево-судинними захворюваннями.

Ортостатична гіпотонія

У клінічних дослідженнях описано випадки ортостатичної гіпотонії. Лікар повинен заздалегідь вир