Пуролаза флакон 2000000 МО №1

Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного введення у вигляді аморфного порошку або пористої маси білого кольору, без запаху.

допоміжні речовини: натрію хлорид – 180 мг.

Тромболітик. Рекомбінантний фібрин-специфічний активатор плазміногену урокіназного типу.

Є одноланцюговою молекулою з молекулярною масою 46000 Так, що складається з двох поліпептидних ланцюгів-доменів з молекулярними масами 17000 і 29000 Так, які містять регуляторну частину і каталітичний домен ферменту, відповідно, і з'єднані дисульфідним містком. Завдяки своїй регуляторній частині специфічно взаємодіє з фібринозв'язаним плазміногеном і каталізує перетворення плазміногену на плазмін - протеазу, здатну лізувати фібринові згустки (тромби).

Препарат призначений тільки для внутрішньовенного введення!

Препарат призначають у максимально ранні терміни від появи клінічної симптоматики у дозі 6 млн. МО (2 млн. ME болюсно + 4 млн. ME у вигляді інфузії протягом 60 хв).

Препарат вводять за такою схемою: вміст одного флакона (2 млн. ME) розводиться в 20 мл 0.9% розчину хлориду натрію і вводиться болюсно. Для приготування інфузійного розчину вміст двох флаконів (4 млн. ME) розводиться в 0.9% розчині натрію хлориду (по 20 мл на кожен флакон), потім загальний обсяг розчину доводиться до 100 мл і вводиться внутрішньовенно за 60 хв.

Розчин готується безпосередньо перед застосуванням та не підлягає зберіганню!

З боку системи згортання крові: кровотечі різного ступеня тяжкості. При розвитку місцевих кровотеч (у т.ч. з місць пункцій, ясен), які є найчастішою побічною дією при застосуванні препарату, зазвичай додаткових втручань не потрібно. При розвитку серйозних ускладнень - внутрішніх кровотеч (зниження рівня гемоглобіну більш ніж на 3 г/дл) або геморагічного інсульту, потрібна негайна зупинка введення препарату та при необхідності переливання компонентів крові.

Введення препарату в терапевтичних дозах, як правило, не призводить до виникнення алергічних реакцій та зниження артеріального тиску.

- Захворювання, що виявляються підвищеною кровоточивістю (в т. ч. геморагічні діатези - гемофілія, тромбоцитопенія) або стани, пов'язані з високим ризиком розвитку кровотеч;

- широке хірургічне втручання або широка травма давністю до 4-х тижнів;

- реанімаційні заходи, що потребували інтенсивного непрямого масажу серця, включаючи серцево-легеневу реанімацію понад 10 хв;

- кардіогенний шок (IV клас за Кіліпом);

- Захворювання печінки з вираженими порушеннями системи гемостазу;

- Пункція некомпресованих судин (v. subclavia);

- діабетична геморагічна ретинопатія;

- Попередній геморагічний інсульт;

- систолічний АТ>180 мм.рт.ст. або діастолічний АТ>110 мм.рт.ст., рефрактерний до лікування;

- підозра на розшарування аорти;

- Септичний ендокардит;

- Вагітність;

- Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Препарат протипоказаний при захворюваннях печінки, що супроводжуються вираженими порушеннями гемостазу.

Для підвищення ефективності терапії Пуролазою рекомендується одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти та гепарину, які слід вводити відразу після встановлення діагнозу гострого інфаркту міокарда. Рекомендована початкова доза ацетилсаліцилової кислоти становить 250-325 мг. У цьому випадку для швидкого початку дії препарату необхідно використовувати таблетку ацетилсаліцилової кислоти, не покриту кишковорозчинною оболонкою (якщо доступні лише лікарські форми, покриті кишковорозчинною оболонкою, першу таблетку необхідно розжувати). У наступні дні доза ацетилсаліцилової кислоти становить 100 мг/добу протягом тривалого часу після перенесеного інфаркту. Доза гепарину розраховується залежно від маси тіла. Призначення гепарину рекомендується починати з внутрішньовенного болюсного введення з розрахунку 60 од./кг, але не більше 4000 од., з наступним інфузійним введенням гепарину протягом 24-48 годин зі швидкістю 1000 од./год. 2-2.5 рази вище від вихідних значень.

Симптоми: прояви геморагічного синдрому.

Лікування: невеликі за об'ємом кровотечі можуть бути зупинені без припинення введення Пуролази шляхом тимчасового відключення гепаринової інфузії з додатковим контролем АЧТВ.

При виникненні життєзагрозних кровотеч, введення препарату слід припинити та призначити свіжозаморожену плазму або цільну кров. При необхідності для нейтралізації ефекту Пуролази можна ввести антифібринолітичний засіб (в т.ч. апротинін, амінокапронову або транексамову кислоту).

Препарат відпускається за рецептом.