Похожие препараты

349.00грн.
Є в наявності

Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті

Київ, Межигірська 56

усі питання за телефоном (097) 141-69-71

Суми, Заливна 5

усі питання за телефоном (068) 172-31-12

Седаліт

Діюча речовина:
Літію карбонат (Lithium carbonate)

Інструкція

Форма випуску, склад та упаковка
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 1 таб.
літію карбонат 300 мг


Фармакологічна дія

Нормотимічний засіб (нормалізує психічний стан, не викликаючи загальної загальмованості). Чинить також антидепресивну, седативну та антиманіакальну дію. Ефект обумовлений іонами літію, які, будучи антагоністами іонів натрію, витісняють їх із клітин і тим самим знижують біоелектричну активність нейронів мозку. Прискорює розпад біогенних амінів (знижується концентрація норепінефрину та серотоніну в тканинах мозку). Підвищує чутливість нейронів гіпокампу та інших областей мозку до дії допаміну. Взаємодіє з ліпідами, що утворюються при метаболізмі інозиту.

У терапевтичних концентраціях блокує активність інозил 1 -фосфатази та знижує концентрацію нейронального інозиту, який бере участь у регуляції чутливості нейронів.

Сприятлива дія літію при мігрені може бути пов'язана зі зміною концентрацій серотоніну та гістаміну у тромбоцитах. Антидепресивна дія може бути пов'язана з посиленням серотонінергічної активності та зниженням регуляції функції β-адренорецепторів.

Фармакокінетика

При прийомі внутрішньо абсорбується із ШКТ. C max активної речовини у плазмі досягається приблизно через 9 годин. Не зв'язується з білками плазми. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. Чи не метаболізується.

Виводиться нирками – 95%, з калом – менше 1%, при потовиділенні – 4-5%.

Показання

Маніакальні та гіпоманіакальні стани різного генезу, профілактика та лікування афективних психозів, профілактика та лікування афективних порушень у пацієнтів з хронічним алкоголізмом. Мігрень, синдром Меньєра, сексуальні розлади, лікарська залежність.

Режим дозування

Доза визначається рівнем концентрації літію у плазмі крові. Приймають усередину. Для дорослих доза становить по 300-600 мг 3-4 рази на добу. Терапевтична концентрація літію у плазмі – 0.6-1 ммоль/л.

Для дітей віком до 12 років – по 15-20 мг 2-3 рази на добу.

Максимальна добова доза для дорослих при внутрішньому прийомі становить 2.4 г.

Побічна дія

З боку ЦНС та периферичної нервової системи: м'язова слабкість, тремор рук, адинамія, сонливість, при тривалому застосуванні можливі порушення артикуляції, гіперрефлексія.

Серцево-судинна система: порушення серцевого ритму.

З боку системи травлення: диспепсія.

З боку ендокринної системи: рідко – порушення функції щитовидної залози.

Інші: підвищена спрага, порушення кровотворення, лейкоцитоз, підвищення маси тіла.

Протипоказання до застосування

Лейкоз, тяжкі оперативні втручання, вагітність, лактація.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

Застосування при порушеннях функції нирок

З обережністю застосовують при нирковій недостатності.

Застосування у дітей

Лікарські форми пролонгованої дії не застосовувати у дітей віком до 12 років.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Пацієнтам похилого віку потрібна корекція режиму дозування.

особливі вказівки

З обережністю застосовують при серцево-судинних захворюваннях (в т.ч. AV-блокада, внутрішньошлуночкова блокада), захворюваннях ЦНС (в т.ч. епілепсія, паркінсонізм, органічні ураження, шизофренія), сильному зневодненні, інфекційних захворюваннях, затримці сечі, нирковій недостатності, а також при цукровому діабеті, гіперпаратиреозі, тиреотоксикозі, псоріазі, у ослаблених пацієнтів та при гіпонатріємії будь-якої етіології.

Пацієнтам похилого віку та ослабленим хворим потрібна корекція режиму дозування.

Нудота та блювання, як ранні ознаки токсичності літію, можуть маскуватися протиблювотним ефектом деяких фенотіазинів.

Протягом першого місяця терапії слід щотижня контролювати концентрацію літію у плазмі крові. При досягненні стабільної концентрації контроль проводять щомісяця, потім 1 раз на 2-3 місяці.

У період лікування не допускати вживання алкоголю.

Лікарські форми пролонгованої дії не застосовувати у дітей до 12 років, не чергувати з іншими лікарськими формами.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

У період лікування слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками, індапамідом можливе швидке підвищення концентрації літію в плазмі та розвиток токсичних ефектів.

При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ можливе підвищення концентрації літію в плазмі та розвиток токсичних ефектів; з НПЗЗ - можливе посилення токсичних ефектів літію; з препаратами йоду – можливе підвищення ризику порушень функції щитовидної залози; з похідними ксантину – можливе підвищення виведення літію із сечею, що може призвести до зменшення його ефективності.

При одночасному застосуванні з алпразоламом можливе клінічно значуще підвищення концентрації літію у плазмі; з ацикловіром – описаний випадок посилення токсичної дії літію; з баклофеном – описані випадки посилення гіперкінетичних симптомів у хворих з хореєю Гентінгтона.

При одночасному застосуванні літію карбонату з верапамілом лікарська взаємодія має непередбачуваний характер. При одночасному застосуванні літію карбонату з дилтіазем описаний випадок розвитку психозу.

При одночасному застосуванні з галоперидолом можливе посилення екстрапірамідних симптомів; з карбамазепіном, клоназепамом – можливий розвиток нейротоксичності.

При одночасному застосуванні з метилдопою можливий розвиток токсичної дії літію; з метронідазолом – можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові.

При одночасному застосуванні з хлоридом натрію, натрію гідрокарбонатом високе споживання натрію посилює виведення літію, що може призвести до зменшення його ефективності.

При одночасному застосуванні з норепінефрином можливе зменшення судинозвужувальної дії норепінефрину; з фенітоїном – описані випадки розвитку симптомів токсичної дії літію; з флуоксетином - можливе підвищення концентрації літію в плазмі та розвиток токсичних ефектів; з фуросемідом, буметанідом описані випадки посилення токсичної дії літію.

При одночасному застосуванні з хлорпромазином та іншими фенотіазинами можливе зменшення всмоктування фенотіазинів із шлунково-кишкового тракту та зменшення їх концентрації в плазмі крові на 40%, збільшення внутрішньоклітинної концентрації літію та швидкості його виведення з сечею, підвищення ризику розвитку екстрапірамідних реакцій, особливість, порушення функції моз осіб похилого віку).

Для опису препарату
Назва Седаліт
Діюча речовина Літію карбонат
Фармакологічна група Нормотиміки
Форма випуску Пігулки
Код ATX N05AN01
Показання для лікування Згладжування стану афекту, запобігання розвитку депресії та маніакального розладу, Шизофренія, Біполярний розлад, розлад настрою

Ще не було питань.

Мітки: Седаліт /літію карбонат/ 0, 3 г №50