Тафлотан краплі очні 15 мкг /мл 0,3 мл №30

Краплі очні у вигляді прозорого, безбарвного розчину.

допоміжні речовини: гліцерол - 22.5 мг, натрію гідрофосфату дигідрат - 2 мг, динатрію едетат - 0.5 мг, полісорбат 80 - 0.75 мг, хлористоводнева кислота та/або натрію гідроксид (для корекції pH), вода д/і - до 1

0.3 мл - тюбики-крапельниці (10), спаяні у вигляді пластмасової стрічки - пакети з алюмінієвої фольги, що ламінує (3) - пачки картонні.

Протиглаукомний препарат, фторований аналог простагландину F _2α .

Механізм дії

Кислота тафлупросту, будучи його біологічно активним метаболітом, має високу активність і селективність щодо FP-простаноїдного рецептора людини. Спорідненість кислоти тафлупросту до FP-рецептора в 12 разів вище, ніж спорідненість латанопросту. Фармакодинамічні дослідження на мавпах показали, що тафлупрост знижує внутрішньоочний тиск (ВГД), посилюючи увеосклеральний відтік водянистої вологи.

Фармакодинамічний ефект

Експерименти на мавпах із нормальним та підвищеним ВГД продемонстрували, що тафлупрост є ефективним лікарським препаратом для зниження ВГД. У дослідженні з вивчення ВГД-знижувального ефекту метаболітів тафлупросту було виявлено, що тільки кислота тафлупросту значно знижує ВГД.

Дослідження на кроликах, пролікованих протягом 4 тижнів офтальмологічним розчином тафлупросту 0.0015% 1 раз на добу, показали, що кровотік у диску зорового нерва значно (на 15%) посилився порівняно з вихідним рівнем, при вимірюванні на 14 та 28 день з використанням лазерної спекл-флоуграфії.

Клінічний ефект

Зниження ВГД починається протягом 2-4 годин після першої інстиляції препарату, максимальний ефект досягається приблизно через 12 годин. Тривалість ефекту зберігається щонайменше протягом 24 годин. ефективний як монотерапія, а також має адитивний ефект при застосуванні його як додаткової терапії до тимололу. У 6-місячному дослідженні показаний суттєвий ВГД-знижуючий ефект тафлупросту в різних часових точках протягом дня: від 6 до 8 мм рт. ст. порівняно з латанопростом, що знижує ВГД на 7-9 мм рт. ст.

У іншому 6-місячному клінічному дослідженні тафлупрост знижував ВГД на 5-7 мм рт. ст., а тимолол на 4-6 мм рт. ст. ВГД-знижуючий ефект тафлупросту зберігався також і при збільшенні тривалості цих досліджень до 12 місяців. У 6-тижневому дослідженні ВГД-знижуючий ефект тафлупросту порівняли з ефектом його індиферентного наповнювача при застосуванні разом з тимололом. У порівнянні з вихідними показниками (вимірювання проводилося після 4-тижневого курсу лікування з тимололом) додатковий ВГД-знижувальний ефект становив 5-6 мм рт. ст. у тимолол-тафлупрост групі та 3-4 мм рт. ст. - у групі тимолол-індиферентний наповнювач.

У невеликому перехресному дослідженні з 4-тижневим періодом лікування був продемонстрований подібний ВГД-знижуючий ефект лікарських форм з консервантом і без консерванту – понад 5 мм рт. ст.

Крім того, у 3-місячному дослідженні в США при порівнянні складу тафлупросту без консерванту з тимололом, також без консерванту було встановлено, що тафлупрост знижував ВГД на 6.2-7.4 мм рт.ст. у різних часових точках, тоді як значення для тимололу варіювали між 5.3 та 7.5 мм рт.ст.

Всмоктування

Після інстиляції очних крапель тафлупрост 0.0015% у тюбику-крапельниці, без консерванту, 1 раз/сут по 1 краплі в обидва очі протягом 8 днів концентрації тафлупросту в плазмі були низькими і мали подібний профіль на 1 і 8 день. C _max у плазмі досягалася через 10 хв після інстиляції та знижувалася до рівня, нижчого, ніж нижня межа виявлення (10 пг/мл) менш ніж за 1 годину після введення препарату. Середні величини C _max (26.2 та 26.6 пг/мл) та AUC _0-last (394.3 та 431.9 пг/хв/мл) були майже однаковими на 1 та 8 день, що свідчить про те, що вже протягом першого тижня лікування було досягнуто Стабільна концентрація препарату. Між лікарськими формами з консервантом і без консерванту виявлено ніяких статистично значимих відмінностей у системної біодоступності.

У дослідженні на кроликах абсорбція тафлупросту у водянисту вологу після одноразової інстиляції офтальмологічного розчину тафлупросту 0.0015% з консервантом і без консерванта була порівнянна.

Розподіл

Зв'язування кислоти тафлупросту з сироватковим альбуміном людини in vitro становить 99% при концентрації тафлупросту кислоти 500 нг/мл.

У дослідженні на мавпах не було зазначено специфічного розподілу міченого радіоактивністю тафлупросту в райдужці, циліарному тілі або судинній оболонці ока, включаючи ретинальний пігментний епітелій, що свідчить про низьку спорідненість препарату до меланінового пігменту.

Ауторадіографічне дослідження на щурах показало, що найвища концентрація радіоактивності спостерігалася в рогівці, а потім у століттях, склері та райдужній оболонці. Системно радіоактивність поширювалася на слізний апарат, небо, стравохід, ШКТ, нирки, печінку, жовчний та сечовий міхур.

Метаболізм

Основний шлях метаболізму тафлупросту в організмі людини, протестований in vitro, - гідроліз з утворенням фармакологічно активного метаболіту, кислоти тафлупросту, яка потім метаболізується за допомогою глюкуронізації або бета-окислення з утворенням фармакологічно неактивних 1,2-динор та 1,2,3,4- тетранор кислот тафлупросту, які можуть зазнавати глюкуронізації або гідроксилювання. Ферментна система цитохрому Р450 не бере участі в метаболізмі тафлупросту кислоти. У дослідженні, проведеному на тканинах рогівки кролика з рафінованими ферментами, було виявлено, що основною естеразою кислоти тафлупросту, що відповідає за ефірний гідроліз, є карбоксилестераза. Бутирилхолінестераза, але не ацетилхолінестераза, також може сприяти гідролізу.

Виведення

У дослідженні на щурах після одноразової інстиляції 3 Н-тафлупросту (0.005% офтальмологічного розчину, 5 мкл/очей) в обидва ока протягом 21 дня близько 87% загальної радіоактивної дози було виявлено в екскрементах. З сечею виводилося приблизно 27-38% загальної дози, з калом - близько 44-58%.

Для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та офтальмогіпертензією як монотерапія у пацієнтів:

- Яким показані очні краплі, що не містять консервант;

- З недостатньою реакцією на препарати першої лінії терапії;

- не переносять препарати першої лінії або мають протипоказання до цих препаратів.

Як додаткова терапія до бета-адреноблокаторів.

Тафлупрост призначений для пацієнтів віком від 18 років.

Рекомендована доза - 1 крапля препарату Тафлотан у кон'юнктивальний мішок ураженого ока (очі) 1 раз на добу, ввечері.

Препарат у зазначеній дозі слід закопувати 1 раз на добу, т.к. Найчастіше застосування може зменшити ефект зниження ВГД.

Лише для одноразового застосування. Вміст одного тюбика-крапельниці достатньо для закапування в обидва ока. Препарат слід утилізувати негайно після використання.

У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.

Безпека та ефективність тафлупросту у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлена, даних про застосування немає.

Ефективність та безпека тафлупросту у пацієнтів з порушеннями функцій печінки та/або нирок не вивчені, тому за необхідності застосування препарату у даної категорії пацієнтів потрібна обережність.

Спосіб застосування

Щоб зменшити ризик потемніння шкіри повік, пацієнтам слід видаляти надлишок розчину зі шкіри.

Як і при застосуванні інших очних крапель, рекомендується нососльозна оклюзія – м'яке закриття повік після інстиляції препарату. Це може знизити системну абсорбцію лікарських препаратів, що вводяться шляхом інстиляції кон'юнктивальний мішок.

При застосуванні кількох офтальмологічних препаратів місцевої дії інтервали між застосуванням повинні становити не менше 5 хв.

У клінічних дослідженнях понад 1400 пацієнтів були проліковані тафлупростом з консервантом - або як монотерапія, або як додатковий препарат до лікування тимололом 0.5%. Найчастіше виявляється побічним ефектом, пов'язаним з лікуванням, була кон'юнктивальна ін'єкція. Вона відзначалася приблизно у 13% пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях тафлупросту у Європі та США. У більшості випадків гіперемія була помірною та призвела до припинення лікування в середньому у 0.4% пацієнтів. У 3-місячному дослідженні III фази в США при порівнянні складу тафлупросту 0.0015% без консерванту з тимололом, також без консерванту, кон'юнктивальна ін'єкція відзначалася у 4.1% (13/320) пацієнтів, які отримували тафлупрост.

Наступні побічні ефекти, пов'язані з лікуванням, були зареєстровані в ході клінічних досліджень тафлупросту в Європі та США після їхнього максимального розширення до 24 місяців.

В межах кожної групи ефектів, об'єднаних за частотою прояву, побічні ефекти представлені в залежності від ступеня їхньої серйозності в порядку зменшення.

З боку нервової системи: часто (від ≥1/100 до <1/10) – головний біль.

З боку органу зору: часто (від ≥1/100 до <1/10) - свербіж очей, подразнення очей, біль в очах, кон'юнктивальна ін'єкція, зміни вій (збільшення довжини, товщини та числа вій), синдром сухого ока, відчуття чужорідного тіла в очах, зміна кольору вій, еритема повік, поверхневий точковий кератит, світлобоязнь, підвищене сльозовиділення, затуманювання зору, зниження гостроти зору, підвищена пігментація райдужної оболонки; нечасто (від ≥1/1000 до <1/100) - пігментація повік, набряк повік, астенопія, набряк кон'юнктиви, поява відокремлюваного з очей, блефарит, запальна реакція у волозі передньої камери, відчуття дискомфорту в очах, пігментація кон'юнктиви алергічний кон'юнктивіт та атипове відчуття в оці; частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних) - ірит/увеїт, поглиблення складки століття.

Повідомлялося про дуже рідкісні випадки кальцифікатів у тканині рогівки у зв'язку із застосуванням фосфатвмісних очних крапель у деяких пацієнтів із значним ураженням рогівки.

З боку дихальної системи: частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних) – загострення бронхіальної астми, задишка.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто (від ≥1/1000 до <1/100) – гіпертрихоз повік.

Даних щодо застосування тафлупросту у вагітних жінок недостатньо. Тафлупрост може надавати несприятливий фармакологічний вплив протягом вагітності та/або на плід/новонароджену дитину. У зв'язку з цим Тафлотан не слід застосовувати при вагітності, за винятком випадків, коли немає інших варіантів лікування.

Жінкам дітородного віку не слід призначати Тафлотан , якщо вони не застосовують адекватні засоби контрацепції.

Невідомо, чи виділяються тафлупрост або його метаболіти із грудним молоком у людини. Тафлотан не слід застосовувати в період грудного вигодовування.

У дослідженні на щурах було встановлено, що після місцевого застосування тафлупрост виділяється із грудним молоком.

Фертильність жіночих та чоловічих особин щурів, здатність до спарювання та народжуваність залишалися незмінними при введенні тафлупросту до 100 мкг/кг/добу внутрішньовенно.

До початку лікування пацієнтів слід попередити про можливість надмірного зростання вій, потемніння шкіри повік та посилення пігментації райдужної оболонки ока. Деякі із зазначених змін можуть бути перманентними, що може призвести до відмінностей у зовнішньому вигляді очей, якщо лікуванню піддавалося лише одне око.

Зміна пігментації райдужної оболонки відбувається повільно і протягом кількох місяців може залишатися непомітним. Зміна кольору очей спостерігається переважно у пацієнтів із райдужними оболонками змішаних кольорів, наприклад, якщо очі коричнево-блакитні, сіро-коричневі, жовто-коричневі або зелено-коричневі. Лікування лише одного ока може призвести до стійкої гетерохромії.

Немає досвіду застосування тафлупросту у випадках неоваскулярної, закритокутової, вузькокутної чи вродженої глаукоми. Є лише обмежений досвід лікування тафлупростом пацієнтів з афакією, пігментною чи псевдоексфоліативною глаукомою.

Рекомендується бути обережним при лікуванні тафлупростом пацієнтів з афакією, артифакією, пошкодженою задньою капсулою кришталика або імплантацією кришталика в передню камеру ока, а також пацієнтів із встановленими факторами ризику розвитку кистоїдного макулярного набряку або іриту/увеїту.

Немає досвіду застосування препарату у пацієнтів із тяжкою астмою. У зв'язку з цим пацієнтів цієї групи слід лікувати з обережністю.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Тафлупрост не впливає на здатність до керування транспортними засобами та роботи з механізмами. Як і при застосуванні інших офтальмологічних засобів, після інстиляції препарату може виникнути короткочасне затуманювання зору. У цьому випадку пацієнт повинен почекати, поки зір повністю відновиться і тільки після цього керувати автомобілем або працювати з механічним обладнанням.

Повідомлень про випадки передозування не було. Після інстиляції препарату в око передозування малоймовірне.

У разі передозування проводиться симптоматична терапія.

Не очікується жодної перехресної взаємодії з іншими препаратами, оскільки концентрація тафлупросту в системному кровотоку після інстиляції препарату в очі є надзвичайно низькою, тому спеціальних досліджень з вивчення специфічної взаємодії тафлупросту з іншими лікарськими засобами не проводилося.

У клінічних дослідженнях тафлупрост застосовувався одночасно з тимололом, при цьому не було жодних симптомів перехресної взаємодії.

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 2°C до 8°C. Термін придатності – 3 роки.

Після розтину пакета з тюбиками-крапельницями зберігати при температурі не вище 25°C. Зберігати тюбики-крапельниці у пакеті. Термін придатності – 4 тижні.

Після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути разом із наявним залишком.