Тераліджен таблетки 5 мг №50

Антипсихотичний засіб (нейролептик). За хімічною структурою близький до дипразину та левомепромазину. Від дипразину відрізняється наявністю додаткової метиленової групи (СН2) у бічному ланцюгу, а від левомепромазину - відсутністю групи ОСН3 у положенні 2 фенотіазинового ядра. Фармакологічно займає проміжне місце між дипразином, що є антигістамінним препаратом з седативною активністю, та нейролептиком аміназином. Більш активний за антигістамінною та седативною дією, ніж дипразин, і має властивості, характерні для аміназину та інших фенотіазинових нейролептиків. Порівняно з аміназином має менш виражену адреноблокуючу дію; має слабку антихолінергічну активність. Алімемазин є антипсихотичним засобом із помірною активністю. При виражених психозах щодо малоефективний; діє переважно як м'який седативний та протитривожний засіб, надає позитивну дію при сенестопатії, нав'язливості та фобії. Застосовується головним чином при психосоматичних проявах, що розвиваються внаслідок судинних, травматичних, соматогенних, інфекційних порушень функцій ЦНС та при нейровегетативних розладах. Седативний ефект сприяє нормалізації сну у хворих на цю категорію. У зв'язку з антигістамінною активністю алімемазин застосовують також при алергічних захворюваннях, особливо дихальних шляхів, і при свербежі шкіри. Має протиблювотну та протикашльову активність.

Неврози та неврозоподібні стани ендогенного та органічного генезу з переважанням сенестопатичних, іпохондричних, фобічних та психовегетативних розладів; психопатії з астенічними або психоастенічними розладами; тривожно-депресивні стани в рамках прикордонних ендогенних та судинних захворювань; сенестопатичні депресії; соматизовані психічні розлади; стану хвилювання та тривоги при соматичних захворюваннях; порушення сну різного генезу; алергічні реакції.

Застосовують внутрішньо, внутрішньом'язово і внутрішньовенно.

Всередину призначають дорослим як заспокійливий, протиалергічний, протисвербіжний засіб по 10-40 мг на добу; дітям - по 7.5-25 мг на добу в 3-4 прийоми. У гострих випадках та в психіатричній практиці дорослим призначають до 100-400 мг на добу.

Максимальна доза: для дорослих – 500 мг на добу, для літніх пацієнтів – 200 мг на добу.

В/м вводять як 0.5% розчину. Для внутрішньовенного краплинного введення початкова доза - 25 мг з подальшим підвищенням до 75-100 мг.

З боку нервової системи: екстрапірамідні розлади (гіпокінезія, акатизія, тремор), пригнічення центральної нервової системи.

Рідко: м'язова релаксація, сухість у роті, підвищення в'язкості бронхіального секрету, порушення акомодації, запори, затримка сечовипускання, сонливість, гіпотермія, агранулоцитоз.

Закритокутова глаукома, тяжкі захворювання печінки та нирок, захворювання передміхурової залози, вік до 1 року, підвищена чутливість до алімемазину.

При вагітності та в період лактації застосування алімемазину не рекомендується.

Всередину призначають як заспокійливий, протиалергічний, протисвербіжний засіб дітям - по 7.5-25 мг на добу в 3-4 прийоми.

Не рекомендується застосовувати у дітей до 1 року, якщо в анамнезі є вказівки на ускладнення при застосуванні препаратів фенотіазинового ряду.

Розчин для інфузій містить сульфіти, які можуть викликати або посилити реакції анафілактичного типу в деяких випадках.

Не рекомендується застосовувати у дітей до 1 року, якщо в анамнезі є вказівки на ускладнення при застосуванні препаратів фенотіазинового ряду.

Під час лікування не рекомендується вживання алкоголю.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

З обережністю слід призначати алімемазин водіям транспорту та особам, які працюють із механізмами, т.к. можливий розвиток сонливості, особливо на початку лікування.

Підсилює дію снодійних препаратів, опіоїдних анальгетиків, етанолу та засобів для наркозу.

Антихолінергічні речовини посилюють атропіноподібну активність алімемазину.