• Рейтинг:
  • Бренд:
  • Модель:
    Трипликсам таб.5мг/1,25мг/5мг №30
  • Артикул:
    sku-102731
172.00грн.
Є в наявності

Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті

Київ, Межигірська 56

усі питання за телефоном (097) 141-69-71

Суми, Заливна 5

усі питання за телефоном (068) 172-31-12

Трипліксам

Амлодипін   ( Amlodipine ),   Індапамід ( Indapamide ),   Периндоприлу аргінін   ( Perindopril arginine )


Інструкція

Форма випуску, склад та упаковка

Пігулки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, довгасті, двоопуклі, з гравіюванням. img_triplixam1.eps|png на одній стороні та логотипом компанії img_servier.eps|png – на інший.

1 таб.
амлодипіну безілат 6.935 мг,
що відповідає змісту амлодипіну 5 мг
індапамід 0.625 мг
периндоприлу аргінін 2.5 мг

допоміжні речовини: кальцію карбонат + крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 1 - 35 мг, целюлоза мікрокристалічна - 35.04 мг, кроскармелоза натрію - 3 мг, магнію стеарат - 0.5 мг, кремнію діоксид колоїдний - 0.4 мг, крох.

Склад плівкової оболонки: гліцерол 2 – 0.1512 мг, гіпромелоза 2 – 2.51328 мг, макрогол 6000 2,3 – 0.16048 мг, магнію стеарат 2 – 0.1512 мг, титану діоксид 2 – 0.48

1 кальцію карбонат 90% + крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 10%;

2 інгредієнт сухого преміксу для плівкової оболонки білого кольору 37781 RBC (гліцерол – 4.5%, гіпромелоза – 74.8%, макрогол 6000 – 1.8%, магнію стеарат – 4.5%, титану діоксид – 14.4%);
3 інгредієнт для плівкової оболонки та полірування.


Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Трипліксам - комбінований препарат, що включає три антигіпертензивні компоненти, кожен з яких доповнює дію інших по контролю АТ у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Амлодипін - блокатор "повільних" кальцієвих каналів (БМКК), похідне дигідропіридину, індапамід - сульфонамідний діуретик, периндоприлу аргінін - інгібітор ферменту, що перетворює ангіотензин I на ангіотензин II (інгібітор АПФ).

Фармакологічні властивості препарату Трипліксам поєднують у собі властивості кожного з його діючих речовин. Крім цього, комбінація амлодипіну, індапаміду та периндоприлу аргініну посилює антигіпертензивну дію кожного з компонентів.

Механізм дії

Амлодипін - БМКК, похідне дигідропіридину. Амлодипін пригнічує трансмембранний перехід іонів кальцію в кардіоміоцити та гладком'язові клітини судинної стінки.

Індапамід відноситься до похідних сульфонаміду з індольним кільцем та за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків, які пригнічують реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті петлі нефрону. При цьому збільшується виділення нирками іонів натрію, хлору та меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується збільшенням діурезу та антигіпертензивним ефектом.

Периндоприл – інгібітор ферменту, що перетворює ангіотензин I на ангіотензин II (інгібітор АПФ). АПФ, або кініназа II, є екзопептидазою, яка здійснює перетворення ангіотензину I на судинозвужувальну речовину ангіотензин II. Крім цього, фермент стимулює вироблення альдостерону корою надниркових залоз і руйнування брадикініну, що має судинорозширювальну дію, до неактивного гептапептиду. В результаті периндоприл:

- знижує секрецію альдостерону;

- за принципом негативного зворотного зв'язку збільшує активність реніну у плазмі крові;

- при тривалому застосуванні зменшує ОПСС, що обумовлено, в основному, дією на судини у м'язах та нирках. Ці ефекти не супроводжуються затримкою іонів натрію чи рідини чи розвитком рефлекторної тахікардії при тривалому застосуванні.

Периндоприл має антигіпертензивну дію у пацієнтів як з низькою, так і нормальною активністю реніну в плазмі крові.

Периндоприл має терапевтичну дію завдяки активному метаболіту периндоприлату. Інші метаболіти не мають фармакологічної активності.

Периндоприл нормалізує роботу серця, знижуючи переднавантаження та постнавантаження завдяки:

- судинорозширювальну дію на вени, можливо пов'язану з активацією системи простагландинів;

- Зниження ОПСС.

При вивченні показників гемодинаміки у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) було виявлено:

- зниження тиску наповнення у лівому та правому шлуночках серця;

- Зниження ОПСС;

- збільшення серцевого викиду та збільшення серцевого індексу;

- Посилення м'язового периферичного кровотоку.

Також підвищувалася переносимість фізичного навантаження.

Фармакодинамічні ефекти

Амлодипін

Антигіпертензивна дія амлодипіну зумовлена прямим впливом на гладком'язові клітини судинної стінки. Детальний механізм, за допомогою якого амлодипін здійснює антиангінальну дію, не повністю встановлений, але відомо, що амлодипін зменшує загальне ішемічне навантаження за допомогою двох дій:

- Викликає розширення периферичних артеріол, зменшуючи ОПСС (постнавантаження). Це зниження навантаження на серце зменшує енерговитрати та потреба міокарда в кисні;

- Викликає розширення коронарних артерій і артеріол як в ішемізованій, так і в інтактній зонах. При цьому у пацієнтів зі спазмом коронарних артерій (стенокардією Принцметалу) покращується коронарний кровотік та постачання міокарда киснем.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) прийом амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску в положенні "стоячи" і "лежачи" протягом 24 годин. Антигіпертензивна дія розвивається повільно, у зв'язку з чим розвиток гострої артеріальної гіпотензії нехарактерний.

Амлодипін не чинить небажаних метаболічних ефектів і не впливає на показники ліпідного обміну, не викликає зміни гіполіпідемічних показників плазми крові та може застосовуватися у пацієнтів із супутньою бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою.

Індапамід

При використанні індапаміду в режимі монотерапії було продемонстровано 24-годинний антигіпертензивний ефект. Антигіпертензивний ефект проявляється при застосуванні препарату у дозах, які мають мінімальну діуретичну дію.

Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням артеріолярного та загального периферичного судинного опору.

Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.

Тіазидні та тіазидоподібні діуретики при певній дозі досягають плато терапевтичного ефекту, тоді як частота побічних ефектів продовжує збільшуватись при подальшому підвищенні дози препарату. Тому не слід збільшувати дозу, якщо при прийомі рекомендованої дози не досягнуто терапевтичного ефекту.

У коротких, середній тривалості та довгострокових дослідженнях за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що індапамід:

- не впливає показники ліпідного обміну, зокрема. на рівень тригліцеридів, холестерину, ЛПНГ та ЛПВЩ;

- не впливає показники обміну вуглеводів, зокрема. у пацієнтів із цукровим діабетом.

Периндоприл

Периндоприл ефективний у терапії артеріальної гіпертензії будь-якого ступеня тяжкості. З огляду на його застосування відзначається зниження як систолічного, і діастолічного АТ у становищі " лежачи " і " стоячи " .

Антигіпертензивна дія препарату досягає максимуму через 4-6 годин після одноразового прийому внутрішньо та зберігається протягом 24 годин.

Через 24 години після прийому внутрішньо спостерігається виражене (порядку 80%) залишкове інгібування АПФ.

У пацієнтів із позитивною відповіддю на лікування нормалізація АТ настає протягом місяця та зберігається без розвитку тахікардії.

Припинення лікування не супроводжується розвитком ефекту "рикошету".

Периндоприл має судинорозширювальну дію, сприяє відновленню еластичності великих артерій та структури судинної стінки дрібних артерій, а також зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.

Одночасне призначення тіазидних діуретиків посилює вираженість антигіпертензивного ефекту.

Крім цього, комбінування інгібітору АПФ та тіазидного діуретика також призводить до зниження ризику розвитку гіпокаліємії на фоні прийому діуретиків.

Периндоприл/Індапамід

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, незалежно від віку, комбінація периндоприлу та індапаміду має дозозалежну антигіпертензивну дію, як на діастолічний, так і на систолічний артеріальний тиск у положенні "стоячи" і "лежачи". У ході клінічних досліджень показано більш виражену антигіпертензивну дію на тлі комбінованої терапії периндоприлом та індапамідом порівняно з монотерапією окремими компонентами.

Клінічна ефективність та безпека

Вплив препарату Тріпліксам на показники захворюваності та смертності не вивчалося.

Амлодипін

Ефективність та безпека застосування амлодипіну в дозі 2.5-10 мг/добу, інгібітору АПФ лізиноприлу в дозі 10-40 мг/добу в якості препарату "першої лінії" та тіазидного діуретика хлорталідону в дозі 12.5-25 мг/сут вивчалася в 5 ALLHAT (за участю 33 357 пацієнтів віком 55 років і старше) у пацієнтів з легким або помірним ступенем артеріальної гіпертензії та, принаймні, одним з додаткових факторів ризику коронарних ускладнень, таких як: інфаркт міокарда або інсульт, перенесений більш ніж за 6 місяців до включення в дослідження, або інше підтверджене серцево-судинне захворювання атеросклеротичного генезу; цукровий діабет 2 типи; концентрація холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПЗЩ) менше 35 мг/дл; гіпертрофія лівого шлуночка за даними ЕКГ чи ехокардіографії; куріння.

Основний критерій оцінки ефективності – комбінований показник частоти летальних наслідків від ІХС та частоти нефатального інфаркту міокарда. Істотних відмінностей між групами амлодипіну та хлорталідону за основним критерієм оцінки виявлено не було. Частота розвитку серцевої недостатності в групі амлодипіну була суттєво вищою, ніж у групі хлорталідону – 10.2% та 7.7%, проте загальна частота летальних випадків у групі амлодипіну та хлорталідону суттєво не відрізнялася.

Периндоприл/Індапамід

У дослідженні за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка (індекс маси лівого шлуночка >120 г/м 2 у чоловіків та >100 г/м 2 у жінок) ефективність терапії ефективність терапії 2 мг периндоприлу тертбутиламіном (що відповідає 2.5 мг периндоприлу ) у комбінації з 0.625 мг індапаміду порівняно з монотерапією 10 мг еналаприлу, при прийомі 1 раз на добу протягом 1 року, оцінювалася методом ехокардіографії. У разі необхідності для підтримки адекватного контролю показників АТ проводилася титрація доз периндоприлу тертбутиламіну до 8 мг (що відповідає 10 мг периндоприлу аргініну) та індапаміду до 2.5 мг 1 раз на добу або еналаприлу до 40 мг 1 раз на добу. У групі пацієнтів, які приймали периндоприл/індапамід, збільшення дози не знадобилося у 34% пацієнтів порівняно з 20% у групі, які приймали еналаприл.

Після закінчення лікування значення індексу маси лівого шлуночка знизилися більш значно у групі периндоприлу/індапаміду (-10.1 г/м 2 ) порівняно з групою еналаприлу (-1.1 г/м 2 ).

Найкращий ефект щодо значень індексу маси лівого шлуночка досягався при застосуванні вищих доз комбінації периндоприлу та індапаміду.

Відносно зниження значень АТ різниця між групами становила 5.8 мм рт.ст. для систолічного тиску та 2.3 мм рт.ст. для діастолічного тиску відповідно – на користь групи периндоприлу/індапаміду.

У дослідженні за участю пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу вивчався вплив зниження артеріального тиску на частоту виникнення макросудинних (смерть внаслідок кардіоваскулярних причин, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт) та мікросудинних ускладнень (виникнення чи погіршення перебігу нефропатії та пацієнтів); /індапамід у порівнянні з плацебо, на фоні стандартної терапії, а також приймали гліклазід модифікованого вивільнення в порівнянні зі стандартною терапією, спрямованої на підтримання рівня глюкози в крові в нормі.

Після 4.3 років терапії відносний ризик виникнення макро- та мікросудинних ускладнень знизився на 9% у групі, яка приймала комбінацію периндоприл/індапамід. Перевага була досягнута за рахунок значного зниження відносного ризику смертності на 14%, смерті внаслідок кардіоваскулярних причин на 18% та розвитку ниркових ускладнень на 21% у групі пацієнтів, які отримують комбінацію периндоприл/індапамід порівняно з плацебо.

У підгрупі пацієнтів з артеріальною гіпертензією показано значне зниження на 9% відносного ризику комбінованої частоти макро- та мікросудинних ускладнень у групі, яка приймала комбінацію периндоприл/індапамід у порівнянні з плацебо.

У цій групі також значно знизився відносний ризик смертності (на 16%), смерті внаслідок кардіоваскулярних причин (на 20%) та розвитку ниркових ускладнень (на 20%) у пацієнтів, які отримують комбінацію периндоприл/індапамід у порівнянні з пацієнтами, які отримують плацебо.

Переваги гіпотензивної терапії не залежали від переваг, досягнутих на тлі інтенсивного контролю глікемії.

Подвійна блокада РААС

Є дані клінічних досліджень комбінованої терапії із застосуванням інгібітору АПФ з АРА II.

Проводилися клінічні дослідження за участю пацієнтів, які мають в анамнезі кардіоваскулярне або цереброваскулярне захворювання, або цукровий діабет 2 типу, що супроводжується підтвердженим ураженням органу-мішені, а також дослідження за участю пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та діабетичною нефропатією.

Дані дослідження не виявили у пацієнтів, які отримували комбіновану терапію, значного позитивного впливу на виникнення ниркових та/або кардіоваскулярних ускладнень та на показники смертності, тоді як ризик розвитку гіперкаліємії, гострої ниркової недостатності та/або артеріальної гіпотензії збільшувався порівняно з пацієнтами, які отримували. монотерапію.

Зважаючи на схожі внутрішньогрупові фармакодинамічні властивості інгібіторів АПФ та АРА II, ці результати можна очікувати для взаємодії будь-яких інших препаратів, представників класів інгібіторів АПФ та АРА II.

Тому інгібітори АПФ та АРА II не слід застосовувати одночасно у пацієнтів з діабетичною нефропатією.

Є дані клінічного дослідження з вивчення позитивного впливу від додавання аліскірену до стандартної терапії інгібітором АПФ або АРА II у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та хронічним захворюванням нирок або кардіоваскулярним захворюванням, які мають поєднання цих захворювань. Дослідження було припинено достроково у зв'язку з зростанням ризику виникнення небажаних результатів. Кардіоваскулярна смерть та інсульт виникали частіше у групі пацієнтів, які отримують аліскірен, порівняно з групою плацебо. Також небажані явища та серйозні небажані явища особливого інтересу (гіперкаліємія, артеріальна гіпотензія та порушення функції нирок) реєструвалися частіше у групі аліскірену, ніж у групі плацебо.

Фармакокінетика

Трипліксам

Комбіноване застосування периндоприлу/індапаміду та амлодипіну не змінює їх фармакокінетичних характеристик порівняно з окремим прийомом цих засобів.

Амлодипін

Всмоктування

Після прийому внутрішньо амлодипін добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту. C max амлодипіну в плазмі досягається через 6-12 год після прийому препарату внутрішньо.

Розподіл

Абсолютна біодоступність становить близько 64-80%. V d становить приблизно 21 л/кг. У дослідженнях in vitro було показано, що близько 97,5% циркулюючого амлодипіну пов'язано з білками плазми. Одночасний прийом їжі не впливає на біодоступність амлодипіну.

Метаболізм

Амлодипін метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів; нирками виводиться 10% прийнятої дози амлодипіну у незміненому вигляді та 60% – у вигляді метаболітів.

Виведення

Кінцевий Т 1/2 амлодипіну з плазми становить 35-50 год, що дозволяє приймати препарат 1 раз на добу.

Особливі групи пацієнтів

У пацієнтів похилого віку відзначається уповільнення кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення AUC та Т1 /2 . Збільшення AUC та Т 1/2 у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) відповідає передбачуваній величині для цієї вікової групи.

Дані щодо застосування амлодипіну пацієнтами з печінковою недостатністю обмежені. У пацієнтів з печінковою недостатністю спостерігається зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення Т1 /2 та AUC приблизно на 40-60%.

Індапамід

Всмоктування

Індапамід швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. C max індапаміду у плазмі крові спостерігається через 1 годину після прийому внутрішньо.

Розподіл

Зв'язок із білками плазми крові – 79%.

Метаболізм та виведення

Т 1/2 становить 14-24 год (у середньому, 18 год). При повторному прийомі препарату немає його кумуляції. Індапамід виводиться у вигляді неактивних метаболітів, переважно нирками (70% введеної дози) та через кишечник (22%).

Особливі групи пацієнтів

У пацієнтів із нирковою недостатністю фармакокінетика індапаміду не змінюється.

Периндоприл

Всмоктування

При прийомі периндоприл швидко всмоктується в ШКТ, С max в плазмі крові досягається через 1 год (активним метаболітом периндоприлу є периндоприлат). Т 1/2 периндоприлу з плазми становить 1 год. Прийом їжі уповільнює перетворення периндоприлу на периндоприлат, таким чином, впливаючи на біодоступність. Тому препарат слід приймати 1 раз на добу, вранці, перед їдою.

Розподіл

V d вільного периндоприлату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв'язування периндоприлату з білками плазми крові, головним чином з АПФ, становить близько 20% і має дозозалежний характер.

Метаболізм

Периндоприл не має фармакологічної активності. Приблизно 27% від загальної кількості прийнятого внутрішньо периндоприлу потрапляє в кровотік у вигляді активного метаболіту периндоприлату. Крім периндоприлату утворюються ще 5 метаболітів, які не мають фармакологічної активності. З max периндоприлату в плазмі досягається через 3-4 год після прийому внутрішньо.

Виведення

Периндоприлат виводиться із організму нирками. Кінцевий Т 1/2 вільної фракції становить близько 17 год., тому рівноважний стан досягається протягом 4 діб.

Існує лінійна залежність концентрації периндоприлу у плазмі крові від його дози.

Особливі групи пацієнтів

Літній вік. Виведення периндоприлату сповільнене у літньому віці, а також у пацієнтів із серцевою та нирковою недостатністю.

Ниркова недостатність. Підбір дози необхідно проводити з урахуванням ступеня тяжкості ниркової недостатності (КК у плазмі).

Діаліз. Діалізний кліренс периндоприлату становить 70 мл/хв.

Цироз печінки. Фармакокінетика периндоприлу порушена у пацієнтів із цирозом печінки: його печінковий кліренс зменшується у 2 рази. Тим не менш, кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується, що не вимагає корекції дози (див. розділи "Режим дозування" і "Особливі вказівки").

Показання

— терапія артеріальної гіпертензії при зниженні артеріального тиску на фоні прийому амлодипіну, індапаміду та периндоприлу в тих же дозах.


Режим дозування

Препарат приймають внутрішньо, по 1 таб. 1 раз на добу, переважно вранці перед їдою.

Доза препарату Трипліксам підбирається після раніше проведеного титрування доз окремих компонентів. Максимальна добова доза – 1 таб. у дозі 10 мг + 2.5 мг + 10 мг.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти з нирковою недостатністю (див. розділ "Фа

Для опису препарату
Назва Трипліксам
Діюча речовина Амлодипін, Індапамід, Періндоприлу аргінін
Фармакологічна група Гіпотензивний комбінований засіб (блокатор повільних кальцієвих каналів+діуретик+ангіотензинперетворюючого ферменту інгібітор)
Форма випуску Пігулки
Код ATX C09BX01
Показання для лікування терапія артеріальної гіпертензії при зниженні АТ на фоні прийому амлодипіну, індапаміду та периндоприлу у тих же дозах.

Ще не було питань.

Мітки: Трипліксам таб.5мг/1, 25мг/5мг №30