Цефалексин 250 мг капсули №20

Цефалоспориновий антибіотик І покоління широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію.

Активний щодо грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (штами, що продукують та не продукують пеніциліназ), Streptococcus spp. (В т.ч. Streptococcus pneumoniae), Corynebacterium diphtheriae; грамнегативних бактерій: Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp., Escherichia coli.

Неактивний щодо Haemophilus influenzae, Proteus spp. (Індол-позитивні штами), Mycobacterium tuberculosis, анаеробних мікроорганізмів.

Після прийому внутрішньо добре всмоктується із ШКТ. Абсорбція складає 90%. Цефалексин кислотостійкий, їда уповільнює абсорбцію, але не впливає на її повноту. Біодоступність становить 95%.

C _max досягається через - 1-2 год. Після прийому внутрішньо 250 мг, 500 мг, 1 г C _max дорівнює 9, 18, і 32 мкг/мл відповідно. Розподіляється відносно рівномірно у різних тканинах та рідинах організму: легень, слизової бронхів, печінки, серце, нирках. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проникає через плацентарний бар'єр, у невеликій кількості виділяється з грудним молоком.

V _d – 0.26 л/кг. Зв'язування з білками плазми – 5-15%.

T _1/2 – 0.9-1.5 год. 90% виводиться нирками у незміненому вигляді (2/3 – шляхом гломерулярної фільтрації, 1/3 – шляхом тубулярної секреції); з жовчю – 0.5%. Загальний кліренс – 380 мл/хв, нирковий кліренс – 210 мл/хв. C _max у сечі після прийому внутрішньо 250 мг, 500 мг, 1 г відповідно - 1000, 2200, 5000 мкг/мл. При порушенні функції нирок концентрація у крові збільшується, а час виведення подовжується. T _1/2 – 20-40 год.

З боку центральної нервової системи: слабкість, збудження, галюцинації, судоми, головний біль, запаморочення, сонливість, у поодиноких випадках – галюцинації.

Порушення з боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.

З боку статевої системи: вагініт, виділення з піхви, кандидомікоз статевих органів.

З боку травної системи: нудота, блювання, сухість у роті, втрата апетиту, діарея, біль у ділянці живота, диспепсія, кандидомікоз кишечника, ротової порожнини; рідко – псевдомембранозний ентероколіт; у поодиноких випадках – холестатична жовтяниця, гепатит.

З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – зміни картини периферичної крові (оборотна лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія).

З боку лабораторних показників: підвищення активності печінкових трансаміназ та ЛФ, збільшення протромбінового часу.

Алергічні реакції: кропив'янка, еритема, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілаксія, артрит, еозинофілія, свербіж статевих органів та заднього проходу, зуд, шкірна; рідко – набряк Квінке, артралгії.

З обережністю застосовують при нирковій недостатності.

З обережністю застосовують у дітей віком до 6 місяців.

З обережністю застосовують при нирковій недостатності, псевдомембранозному коліті в анамнезі.

У пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики.

У період лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса, а також хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу.

Під час терапії не слід вживати алкоголю.

З обережністю застосовують у дітей віком до 6 місяців.

При одночасному застосуванні цефалексин посилює ефект непрямих антикоагулянтів.

При одночасному застосуванні цефалексин посилює нефротоксичність аміноглікозидів, поліміксинів, фенілбутазону, фуросеміду.

Саліцилати та індометацин уповільнюють екскрецію цефалексину.