Достинекс таблетки 0,5 мг №8

Пігулки білого кольору, плоскі, довгасті; з маркуванням "Р" та "U", розділеними насічкою, з одного боку та "700" з короткими насічками зверху та знизу числа - з іншого боку.

Допоміжні речовини: лактоза – 75.9 мг, лейцин – 3.6 мг.

Агоніст допамінових рецепторів. Каберголін - допамінергічна похідна ерголіну, характеризується вираженою і тривалою пролактинзнижувальною дією. Механізм дії пов'язаний із прямою стимуляцією допамінових D ₂ -рецепторів лактотропних клітин гіпофіза. У дозах, що перевищують такі для зниження рівня пролактину в плазмі крові, має центральну допамінергічну дію, обумовлену стимуляцією допамінових D ₂ -рецепторів.

Зниження концентрації пролактину в плазмі крові відзначається через 3 години після прийому препарату і зберігається протягом 7-28 днів у здорових добровольців та пацієнток з гіперпролактинемією, і до 14-21 дня - у жінок у післяпологовому періоді. Пролактинзнижувальна дія є дозозалежною як щодо вираженості, так і тривалості дії.

Каберголін має строго вибіркову дію, не впливає на базальну секрецію інших гормонів гіпофіза та кортизолу.

До фармакологічних впливів каберголіна, не пов'язаних з терапевтичним ефектом, відноситься лише зниження артеріального тиску. При одноразовому застосуванні препарату максимальний гіпотензивний ефект відзначається протягом перших 6 годин та є дозозалежним.

Всмоктування та розподіл

Після прийому внутрішньо каберголін швидко всмоктується із ШКТ. C _max у плазмі досягається через 0.5-4 год. Зв'язування з білками плазми становить 41-42%. C _ss досягається через 4 тижні терапії внаслідок тривалого T _1/2 .

Прийом їжі не впливає на всмоктування та розподіл каберголіна.

Метаболізм

Основним продуктом метаболізму каберголіна, ідентифікованим у сечі, є 6-аліл-8-карбокси-ерголін у концентрації до 4-6% від прийнятої дози. Зміст у сечі 3 додаткових метаболітів не перевищує 3% від прийнятої дози. Продукти метаболізму мають значно менший ефект щодо придушення секреції пролактину порівняно з каберголіном.

Виведення

T _1/2 оцінюється за швидкістю виведення нирками становить 63-68 год у здорових добровольців і 79-115 год у хворих з гіперпролактинемією.

Через 10 днів після прийому препарату в сечі та калі виявляються відповідно 18% та 72% від прийнятої дози, причому частка незміненого каберголіна в сечі становить 2-3%.

- Запобігання фізіологічній післяпологової лактації;

— пригнічення післяпологової лактації, що встановилася;

- лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією, включаючи аменорею, олігоменорею, ановуляцію та галакторею;

- пролактинсекретуючі аденоми гіпофіза (мікро- та макропролактиноми), ідіопатична гіперпролактинемія, синдром "порожнього" турецького сідла у поєднанні з гіперпролактинемією.

Приймають внутрішньо під час їжі.

Запобігання лактації: 1 мг (2 таб.) одноразово першого дня після пологів.

Пригнічення лактації, що встановилася: 0.25 мг (1/2 таб.) 2 рази/добу через кожні 12 год протягом 2 днів (загальна доза дорівнює 1 мг). З метою зниження ризику розвитку ортостатичної гіпотензії у матерів, які годують груддю, одноразова доза Достинексу не повинна перевищувати 0.25 мг.

Лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією: початкова доза, що рекомендується, становить 0.5 мг на тиждень в 1 (1 таб.) або 2 прийоми (по 1/2 таб., наприклад, у понеділок і в четвер). Підвищення тижневої дози слід проводити поступово – на 0.5 мг з інтервалом на 1 міс до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Терапевтична доза зазвичай становить 1 мг на тиждень, але може коливатися в діапазоні від 0.25 мг до 2 мг на тиждень. Максимальна доза для пацієнток із гіперпролактинемією становить 4.5 мг на тиждень.

Залежно від переносимості тижневу дозу можна приймати одноразово або поділити на 2 та більше прийомів на тиждень. Розподіл тижневої дози на кілька прийомів рекомендується при призначенні препарату більше 1 мг на тиждень.

У пацієнтів з підвищеною чутливістю до допамінергічних препаратів ймовірність розвитку побічних явищ можна зменшити, розпочавши терапію Достинекс у нижчій дозі (по 0.25 мг 1 раз на тиждень), з подальшим поступовим її збільшенням до досягнення терапевтичної дози. Для покращення переносимості препарату при виникненні виражених побічних явищ можливе тимчасове зниження дози з подальшим її збільшенням, наприклад, на 0.25 мг на тиждень кожні 2 тижні.

У ході клінічних досліджень із застосуванням препарату Достинекс для запобігання фізіологічній лактації (1 мг одноразово) та для пригнічення лактації (по 0.25 мг кожні 12 годин протягом 2 днів) побічні реакції відзначалися приблизно у 14% жінок. При застосуванні препарату Достинекс протягом 6 місяців у дозі 1-2 мг на тиждень, розділеній на 2 прийоми, для лікування порушень, пов'язаних із гіперпролактинемією, частота побічних реакцій становила 68%. Побічні реакції виникали в основному протягом перших 2 тижнів терапії і в більшості випадків зникали в міру продовження терапії або через кілька днів після відміни препарату Достинекс . Побічні реакції зазвичай були минущі, за ступенем тяжкості - слабко або помірно виражені і носили дозозалежний характер. Принаймні одноразово в ході терапії тяжкі побічні явища відзначалися у 14% пацієнтів; через побічні реакції лікування було припинено приблизно у 3% пацієнтів.

Найчастіші побічні реакції представлені нижче.

З боку серцево-судинної системи: серцебиття; рідко – ортостатична гіпотензія (при тривалому застосуванні препарат має гіпотензивну дію); безсимптомне зниження АТ протягом перших 3-4 днів після пологів (систолічного – більш ніж на 20 мм рт.ст., діастолічного – більш ніж на 10 мм рт.ст.).

З боку нервової системи: запаморочення/вертиго, біль голови, підвищена стомлюваність, сонливість, депресія, астенія, парестезії, непритомність, нервозність, тривога, безсоння, порушення концентрації уваги.

З боку травної системи: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, біль у животі, запор, гастрит, диспепсія, сухість слизової оболонки ротової порожнини, діарея, метеоризм, зубний біль, відчуття подразнення слизової оболонки глотки.

Інші: мастодинія, носова кровотеча, припливи крові до шкіри обличчя, транзиторна геміанопсія, спазми судин пальців, судоми м'язів нижніх кінцівок (як і інші похідні ріжків, Достинекс ® може чинити судинозвужувальну дію), порушення зору, грипоподібні симптоми, набряки, анорексія, акне, свербіж шкіри, біль у суглобах.

При тривалій терапії із застосуванням препарату Достинекс відхилення від норми стандартних лабораторних показників спостерігалося рідко; у жінок із аменореєю спостерігалося зниження рівня гемоглобіну протягом перших кількох місяців після відновлення менструації.

У постмаркетинговому дослідженні зареєстровані такі побічні реакції, пов'язані із застосуванням каберголіна: алопеція, підвищення активності КФК у крові, манії, диспное, набряки, фіброз, порушення функції печінки, відхилення показників функції печінки, реакції підвищеної чутливості, висипання, респіраторні порушення, дихальна недостатність вальвулопатія, патологічна пристрасть до азартних ігор, гіперсексуальність, підвищене лібідо, агресивність, психотичні розлади, перикардит, напади раптового засинання, зниження чи збільшення маси тіла, закладеність носа.

- підвищена чутливість до каберголіну або інших компонентів препарату, а також до будь-яких алкалоїдів ріжків;

- Порушення функції серця і дихання внаслідок фіброзних змін або наявність таких станів в анамнезі;

- при тривалій терапії: анатомічні ознаки патології клапанного апарату серця (такі як потовщення стулки клапана, звуження просвіту клапана, змішана патологія звуження та стеноз клапана), підтверджені ехокардіографічним дослідженням (ЕхоКГ), проведеним до початку терапії;

- Непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція;

- дитячий та підлітковий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).

Достинекс слід призначати з обережністю при наступних станах та/або захворюваннях:

- артеріальна гіпертензія, що розвинулася на тлі вагітності, наприклад, прееклампсія або післяпологова артеріальна гіпертензія ( Достинекс® призначається лише в тих випадках, коли потенційна користь від застосування препарату значно перевищує можливий ризик);

- тяжкі серцево-судинні захворювання, синдром Рейно;

- Виразкова виразка, шлунково-кишкові кровотечі;

- тяжка печінкова недостатність (рекомендується застосування нижчих доз);

- тяжкі психотичні або когнітивні порушення (в т.ч. в анамнезі);

- одночасне застосування з препаратами, які мають гіпотензивну дію (через ризик розвитку ортостатичної гіпотензії).

Оскільки контрольованих клінічних досліджень із застосуванням препарату Достинекс у вагітних жінок не проводилося, призначення препарату при вагітності можливе лише у випадках крайньої необхідності, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Якщо вагітність настала на фоні лікування препаратом Достинекс , слід розглянути доцільність відміни препарату, також враховуючи співвідношення користь/ризик.

За наявними даними застосування Достинексу в дозі 0.5-2 мг на тиждень щодо порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією, не супроводжувалося збільшенням частоти викиднів, передчасних пологів, багатоплідної вагітності та вроджених вад розвитку.

Відомостей про виділення препарату з грудним молоком немає, проте за відсутності ефекту застосування препарату Достинекс для запобігання або придушення лактації слід відмовитися від грудного вигодовування. При порушеннях, пов'язаних з гіперпролактинемією, Достинекс не слід призначати матерям, які не бажають припиняти лактацію.

Перед призначенням препарату Достинекс з метою лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією, необхідно провести повне дослідження функції гіпофіза.

Крім того, слід провести оцінку стану серцево-судинної системи, включаючи ЕхоКГ з метою виявлення порушень функції клапанного апарату, що протікають безсимптомно.

Як і при застосуванні інших похідних ріжків, після тривалого прийому каберголіна у пацієнтів спостерігалися плевральний випіт/плевральний фіброз та вальвулопатія. У деяких випадках пацієнти отримували попередню терапію ерготоніновими агоністами допаміну. Тому Достинекс не слід застосовувати у пацієнтів з наявними ознаками та/або клінічними симптомами порушення функції серця або дихання, пов'язаними з фіброзними змінами або такими станами в анамнезі. Слід відмінити прийом препарату у разі виявлення ознак появи чи погіршення регургітації крові, звуження просвіту клаланів чи потовщення стулок клапанів.

Було встановлено, що ШОЕ зростає у разі розвитку плеврального випоту або фіброзу. У разі виявлення незрозумілого збільшення ШОЕ рекомендується виконати рентгенографічне дослідження грудної клітки. У постановці діагнозу може допомогти дослідження концентрації креатиніну в плазмі крові, оцінка ниркової функції. Після припинення прийому препарату Достинекс у пацієнтів з наявністю плеврального випоту/плеврального фіброзу або вальвулопатії відзначалося покращення симптомів.

Невідомо, чи може каберголін погіршувати стан пацієнтів із ознаками регургітації крові. Каберголін не слід застосовувати для виявлення фіброзних уражень клапанного апарату серця.

Фібротичні порушення можуть розвиватися безсимптомно. У зв'язку з цим слід регулярно контролювати стан пацієнтів, які отримують тривалу терапію каберголіном та звертати особливу увагу на такі симптоми:

- плевро-легеневі порушення: такі як задишка, утруднення дихання, кашель, що не проходить, або біль у грудній клітці;

- ниркова недостатність або обструкція судин сечоводів або органів черевної порожнини, що може супроводжуватися болем у боці або в ділянці попереку та набряками нижніх кінцівок, будь-які припухлості або болючість при пальпації в ділянці живота, що може свідчити про розвиток ретроперитонеального фіброзу;

- перикардіальний фіброз та фіброз стулок клапанів серця часто маніфестують серцевою недостатністю. У зв'язку з цим необхідно виключити фіброз стулок клапанів серця (і констриктивний перикардит) у разі симптомів серцевої недостатності.

Слід регулярно проводити моніторинг стану пацієнта щодо розвитку фібротичних порушень. Перший раз ЕхоКГ має бути проведена через 3-6 місяців після початку терапії. Дане дослідження слід проводити залежно від клінічної оцінки стану пацієнта, приділяючи особливу увагу симптомам, описаним вище, як мінімум кожні 6-12 місяців терапії.

Необхідність інших методів моніторингу (наприклад, фізикальне обстеження, включаючи аускультацію серця, рентгенографію, комп'ютерну томографію), оцінюється індивідуально для кожного пацієнта.

При збільшенні дози пацієнти повинні бути під наглядом лікаря з метою встановлення мінімальної ефективної дози, що забезпечує терапевтичний ефект.

Після того, як буде підібрано ефективний режим дозування, рекомендується проводити регулярне (1 раз на місяць) визначення концентрації пролактину в сироватці. Нормалізація концентрації пролактину зазвичай спостерігається протягом 2-4 тижнів лікування.

Після відміни препарату Достинекс зазвичай спостерігається рецидив гіперпролактинемії, однак у деяких пацієнток відзначається стійке пригнічення концентрації пролактину протягом декількох місяців. Більшість жінок овуляторні цикли зберігаються протягом щонайменше 6 місяців після відміни препарату Достинекс ® .

Достинекс відновлює овуляцію та фертильність у жінок з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом. Оскільки вагітність може настати до відновлення менструації, рекомендується проводити тести на вагітність не рідше 1 разу на 4 тижні протягом періоду аменореї, а після відновлення менструації - щоразу, коли відзначається затримка менструації на понад 3 дні. Жінкам, які бажають уникнути вагітності, слід використовувати бар'єрні методи контрацепції під час лікування препаратом Достинекс , а також після відміни препарату до повторення ановуляції. Жінки, у яких настала вагітність, повинні перебувати під наглядом лікаря для своєчасного виявлення симптомів збільшення гіпофіза, оскільки під час вагітності можливе збільшення розмірів пухлин гіпофіза, що вже існували.

Достинекс слід призначати в нижчих дозах пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю), яким показана тривала терапія препаратом. При одноразовому застосуванні у таких пацієнтів препарату в дозі 1 мг спостерігалося збільшення AUC порівняно зі здоровими добровольцями та пацієнтами з менш вираженою печінковою недостатністю.

Застосування каберголіна спричиняє сонливість. У пацієнтів із хворобою Паркінсона застосування агоністів допамінових рецепторів може спричинити раптове засинання. У таких випадках рекомендується знизити дозу препарату Достинекс або припинити терапію.

Дослідження щодо застосування препарату у пацієнтів похилого віку з порушеннями, пов'язаними з гіперпролактинемією, не проводилося.

Використання в педіатрії

Безпека та ефективність препарату у дітей та підлітків віком до 16 років не встановлена.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Пацієнти, які приймають препарат Достинекс , повинні утриматися від керування транспортними засобами та механізмами та іншої потенційно небезпечної діяльності, яка потребує концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Симптоми (імовірніше, симптоми гіперстимуляції допамінових рецепторів): нудота, блювання, диспептичні симптоми, ортостатична гіпотензія, сплутаність свідомості, психоз, галюцинації.

Лікування: слід проводити заходи, спрямовані на виведення препарату (промивання шлунка) та на підтримку артеріального тиску. Рекомендується призначення антагоністів допаміну.

Інформація про взаємодію каберголіна та інших алкалоїдів ріжків відсутня, тому одночасне застосування цих лікарських засобів під час тривалої терапії препаратом Достинекс не рекомендується.

Оскільки каберголін чинить терапевтичну дію шляхом прямої стимуляції допамінових рецепторів, препарат не можна призначати одночасно з препаратами, що діють як антагоністи допаміну (в т.ч. фенотіазини, бутирофенони, тіоксантени, метоклопрамід), т.к. вони можуть послабити дію каберголіна, спрямоване зниження концентрації пролактину.

Як і інші похідні ріжків, каберголін не можна застосовувати одночасно з антибіотиками групи макролідів (наприклад, з еритроміцином), оскільки це може призвести до збільшення системної біодоступності каберголіну.

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності – 2 роки.

Препарат відпускається за рецептом.