2 632.00грн.
Є в наявності

Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті

Київ, Межигірська 56

усі питання за телефоном (097) 141-69-71

Суми, Заливна 5

усі питання за телефоном (068) 172-31-12

Іломедін 20 мкг

Інструкція

склад

речовина, що діє: илопрост;

1 мл 0,027 мг илопросту трометамолу, що відповідає 20 мкг илопросту;

Допоміжні речовини: трометамол, етанол 96%, натрію хлорид, соляна кислота розведена, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Концентрат для виготовлення розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина, вільна від часток.

Фармакологічна група

Антиагреганти. Код ATX B01A C11.

Фармакологічні властивості

Фармакологічні.

Ілопрост - синтетичний аналог простацикліну, фармакологічна дія якого полягає в:

  • інгібування агрегації, адгезії та реакції вивільнення тромбоцитів;
  • дилатації артеріол та венул;
  • підвищення щільності капілярів та зниження підвищеної судинної проникності в системі мікроциркуляції;
  • активізації ендогенного фібринолізу;
  • інгібування адгезії лейкоцитів після пошкодження ендотелію та накопичення лейкоцитів у пошкодженій тканині, а також зниження вивільнення вільних кисневих радикалів.

Точний механізм дії не відомий.

Фармакокінетика.

розподіл

Стан рівноваги між введенням та метаболічною інактивацією илопросту (рівноважна концентрація) досягається через 10-20 хвилин після початку інфузії. Рівноважна концентрація в плазмі крові лінійно залежить від дози препарату, що вводиться за одиницю часу. При дозуванні в 3 нг/кг/хв досягається концентрація, приблизно становить 135±24 пг/мл. Після закінчення інфузії концентрація ілопросту в плазмі дуже швидко знижується (це обумовлено високою інтенсивністю його метаболізму). Метаболічний кліренс діючої речовини із плазми крові становить приблизно 20±5 мл/кг/хв. Період напіввиведення з плазми в термінальній фазі становить 0,5 години, внаслідок чого через 2 години після припинення інфузії вміст діючої речовини становить менше 10% від рівноважної концентрації.

Фармакокінетика ілопросту не залежить від віку та статі хворого, при цьому виведення діючої речовини зменшується у 2-4 рази у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю на діалізній терапії та у пацієнтів з цирозом печінки. Взаємодія з іншими препаратами на рівні зв'язування з білками плазми мало ймовірна, оскільки більша частина илопросту пов'язана з альбумінами плазми крові (зв'язування з білками 60%) і досягається тільки надзвичайно низька концентрація вільного илопросту. Також, ймовірність впливу терапії илопростом на біоперетворення інших препаратів надзвичайно низькою через шляхи метаболізму та малу абсолютну дозу.

Метаболізм

Ілопрост метаболізується шляхом b-окислення бічного карбоксильного ланцюга. У незміненому вигляді речовина з організму не виводиться. Головний метаболіт - тетранор-ілопрост, що виявляється в сечі у вільній та кон'югованій формі у вигляді чотирьох діастереоізомерів. Тетранор-ілопрост фармакологічно неактивний. Виведення метаболітів илопросту здійснюється на 80% нирками і на 20% - з жовчовивідних шляхів.

висновок

Виведення метаболітів із плазми крові та із сечею відбувається у 2 фази, причому час напіввиведення з плазми становить при першій фазі приблизно 2:00, другий – 5:00, а із сечі – відповідно 2 та 18 годин.

Дані доклінічних досліджень з безпеки

На основі традиційних досліджень з вивчення фармакологічної безпеки, токсичності при багаторазовому застосуванні, генотоксичності та канцерогенного потенціалу доклінічні дослідження не виявили жодних специфічних ризиків для людини. Доклінічні ефекти спостерігали лише після застосування доз, що значно перевищували максимально допустимі дози для людини. Їхню значущість для людей розглядають як незначну.

Показання

Прогресуючий облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера) при тяжкому порушенні перфузії за відсутності показань до реваскуляризації.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компонента препарату.
  • Вагітність.
  • Період годування груддю.
  • Патологічні стани, при яких дія препарату на тромбоцити може підвищити ризик кровотечі (наприклад, активна виразка, травма, внутрішньочерепний крововилив).
  • Тяжка ішемічна хвороба серця або нестабільна стенокардія.
  • Інфаркт міокарда протягом 6 місяців.
  • Гостра або хронічна застійна серцева недостатність ІІ-ІV ступеня (за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації).
  • Тяжкі порушення серцевого ритму.
  • Підозра на застійні явища у легенях.

Ампутацію, показану невідкладно (наприклад, при інфікованій гангрені), не слід відкладати на користь спроби лікування Іломедин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ілопрост може посилювати гіпотензивну дію b-адреноблокаторів, блокаторів кальцієвих каналів та засобів, що розширюють судини, а також інгібіторів АПФ. У разі виникнення небажаної значної гіпотензії дозу илопросту необхідно зменшити.

Судинорозширювальна дія илопросту знижується, якщо піддослідні тварини попередньо отримували глюкокортикоїди, при цьому вираженість антиагрегації не змінюється. Значення цих даних для людей поки що не з'ясовано.

Через інгібування илопростом агрегації тромбоцитів його застосування в комбінації з антикоагулянтами (наприклад гепарином, похідними кумарину) або іншими інгібіторами агрегації тромбоцитів (такими як ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби, інгібітори, інгібітори, інгібіти У разі розвитку кровотечі інфузію илопросту слід припинити.

Проведення премедикації ацетилсаліциловою кислотою в дозі до 300 мг на добу протягом 8 днів не впливало на фармакокінетичні властивості илопросту. Результати клінічних досліджень вказують на те, що інфузії илопросту не впливають на фармакокінетичні властивості дигоксину у пацієнтів при багаторазовому пероральному застосуванні. Крім того, илопрост не впливає на фармакокінетичні властивості тканинного активатора плазміногену при одночасному застосуванні.

Хоча не проводилося клінічних досліджень із цього приводу, результати досліджень in vitro , що вивчали інгібуючу дію илопросту на активність ферментів системи цитохрому Р450, вказують на те, що илопрост не пригнічує метаболізм лікарських засобів через ці ферменти.

Особливості застосування

Нині є лише окремі повідомлення про застосування дітям та підліткам.

Введення нерозведеного розчину Іломедіну в навколосудинні тканини може призвести до виникнення реакцій у місці ін'єкції. Слід уникати контакту Іломедіну зі шкірою та очима, також необхідно уникати застосування препарату всередину та його потрапляння на слизові оболонки. Потрапляючи на шкіру, Іломедин може призвести до тривалої, хоч і безболісної, еритеми. При попаданні препарату Іломедин на її шкіру слід негайно промити великою кількістю води або ізотонічного розчину натрію хлориду.

Препарат Іломедін містить спирт (менше 100 мг в одній дозі).

Препарат Іломедин містить натрій, але менше 1 ммоль (23 мг) на 1 мл.

Хворим слід наполегливо рекомендувати відмовитися від куріння.

Необхідно взяти до уваги, що у пацієнтів з порушенням функції печінки або нирковою недостатністю, що потребує діалізу, уповільнюється виведення илопросту з організму (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакологічні властивості»).

При проведенні терапії Іломедин для пацієнтів зі зниженим артеріальним тиском необхідно вжити заходів щодо запобігання подальшому його зниженню. Хворим із тяжкими захворюваннями серця необхідно перебувати під ретельним наглядом.

Слід враховувати можливість розвитку ортостатичної гіпотензії при переході пацієнтів з горизонтального положення до вертикального після завершення введення Іломедіну.

У випадку, якщо у пацієнта протягом останніх 3 місяців траплялося порушення мозкового кровообігу (наприклад, транзиторна ішемічна атака, інсульт), слід ретельно оцінити користь та ризик лікування (див. також розділ «Протипоказання»).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Дані про застосування илопросту вагітним жінкам відсутні. Згідно з результатами доклінічних досліджень, илопрост демонструє репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Іломедин протипоказаний жінкам у період вагітності. Жінкам репродуктивного віку необхідно використовувати надійні засоби контрацепції протягом періоду лікування Іломедин (див. розділ «Протипоказання»).

Годування груддю. Невелика кількість илопросту проникає у молоко щурів. Невідомо, чи проникає илопрост у грудне молоко. Застосування илопросту протипоказане грудьми, що годують (див. Розділ «Протипоказання»).

фертильність. Дослідження на тваринах не показали впливу на фертильність чоловіків чи жінок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Невідома.

Спосіб застосування та дози

Лікування препаратом Іломедин слід проводити тільки за умови дотримання умов ретельного моніторингу в лікарнях загального профілю або в хірургічних відділеннях, відповідно обладнаних, і лише лікарями, які мають досвід в ангіології та ознайомлені з сучасними можливостями для постійного моніторингу серцевої та судинної систем.

дозування

Після розведення відповідно до інструкції з медичного застосування препарату Іломедин вводити у вигляді 6-годинної інфузії щодня у периферичну вену або у катетер, що встановлений у центральній вені. Доза препарату, що вводиться в одиницю часу, залежить від індивідуальної переносимості та становить 0,5-2,0 нг илопросту/кг за 1 хвилину.

Протягом перших 2-3 днів слід визначити індивідуальну переносимість препарату – лікування починати з дози 0,5 нг/кг/хв протягом 30 хвилин. Після цього дозу поступово збільшити на 0,5 нг/кг/хв приблизно через кожні 30 хвилин до досягнення максимальної дози 2,0 нг/кг/хв. Точну швидкість інфузії розраховувати, виходячи з маси тіла в межах від 0,5 до 2,0 нг/кг/хв (див. нижче таблиці швидкості інфузії при використанні інфузійного насоса або автоматичного шприца).

У разі виникнення побічних явищ як головний біль, нудота або небажане зниження артеріального тиску швидкість інфузії необхідно зменшувати, доки не буде підібрана доза, що добре переноситься. При розвитку тяжких побічних реакцій інфузію слід припинити. Як правило, дозу, що добре переноситься, підібрану протягом перших 2-3 днів, призначають для лікування на 4 тижні.

Тривалість лікування – до 4 тижнів.

Не рекомендується проводити інфузію безперервно протягом кількох днів через можливість розвитку тахіфілаксії щодо впливу на тромбоцити. Після завершення курсу терапії у таких пацієнтів може виникнути підвищення схильності до агрегації тромбоцитів. Водночас повідомлення про будь-які клінічні ускладнення, пов'язані з цими явищами, відсутні.

Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки

При нирковій недостатності, що потребує діалізу, та при цирозі печінки виведення илопросту з організму знижується. У цих випадках необхідно зменшити рекомендовану дозу (наприклад, у 2 рази).

спосіб застосування

Розчин для інфузій слід готувати щодня, щоб забезпечити його стерильність.

Вміст ампули та розчинник необхідно ретельно змішати.

Необхідно визначати частоту серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальний тиск (АТ) на початку інфузій та після кожного збільшення дози.

Залежно від техніки інфузії існують два різні способи розведення вмісту ампули препарату Іломедин. Концентрація одного з цих розведених розчинів (0,2 мкг/мл) у 10 разів менша, ніж концентрація іншого розчину (2 мкг/мл), і її можна застосовувати тільки в інфузійних насосах (наприклад, Інфузоматі®). І навпаки, розчин із високою концентрацією (2 мкг/мл) вводиться за допомогою автоматичного шприца (наприклад Perfusor®).

Утилізація

Особливих вимог немає.

Вказівки щодо застосування

Розчин для інфузій слід готувати перед введенням, щоб забезпечити його стерильність. Препарат Іломедин призначати тільки після його розведення відповідно до інструкції з медичного застосування препарату. У підготовлений до введення інфузійний розчин не можна додавати жодного препарату через можливість взаємодії між лікарськими засобами. Розчин для інфузій слід готувати щодня, щоб забезпечити його стерильність.

Готовий до вживання розчин може бути використаний тільки для одного пацієнта і лише для однієї інфузії. Невикористаний вміст ампули та/або розчин для інфузій необхідно утилізувати. Будь-який невикористаний лікарський препарат чи матеріали слід утилізувати відповідно до локальних вимог.

Якщо розчин для інфузій не був використаний відразу після застосування, медичний працівник, який приготував його, несе відповідальність за час та умови зберігання. Як правило, термін зберігання готового розчину для інфузій не може перевищувати 24 години при температурі 2-8°С (крім випадків, коли приготування розчину здійснювалось у контрольованих належних асептичних умовах).

При попаданні препарату Іломедин на її шкіру слід негайно промити великою кількістю води або ізотонічного розчину натрію хлориду (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).

Відповідно від системи для введення, яка буде використана, наведені нижче процедури приготування готових розчинів для інфузій.

Застосування за допомогою інфузійного насоса (наприклад, Інфузомат®)

Як правило, готовий до вживання розчин вводити у вену за допомогою інфузійного насоса (наприклад, Інфузомату®).

Вміст ампули 1 мл (тобто 20 мкг) Іломедіну розвести в стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду або 5% розчині глюкози, доводячи кінцевий об'єм розчину для інфузії до 100 мл. Вміст ампули та розчинник необхідно ретельно змішати.

При застосуванні Іломедіну в концентрації 0,2 мкг/мл потрібну швидкість інфузії слід визначати відповідно до описаної схеми залежності дози від маси тіла при дозуванні від 0,5 до 2,0 нг/кг/хв (Таблиця 1). Проміжні значення для корекції дози в залежності від фактичної маси тіла пацієнта слід визначати таким чином, щоб швидкість інфузії була встановлена ​​в цільовій дозі нг/кг/хв.

Таблиця 1

Для опису препарату
Назва Іломедін
Діюча речовина Ілопрост
Фармакологічна група Антиагрегантний засіб, Простагландини, тромбоксани, лейкотрієни та їх антагоністи.
Форма випуску Концентрат
Код ATX B01AC11
Показання для лікування Синдром РейноОблітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера) Хвороба периферичних судин неуточненаЗвуження артерій

Ще не було питань.

Мітки: Іломедін 20 мкг/мл 1, 0 №5 Берлімед І. А.