Кардикет ретард таблетки 40 мг №50

Пігулки пролонгованої дії білого кольору, круглі, з одного боку плоскі, з фаскою та ризиком, з гравіюванням "IR" над ризиком та "40" - під ризиком; з іншого боку опуклі, з гравіюванням "SCHWARZ PHARMA".

Допоміжні речовини: моногідрат лактози, магнію стеарат, полівінілацетат, тальк, крохмаль картопляний.

Периферичний вазодилататор із переважним впливом на венозні судини. Антиангінальний засіб. Механізм дії пов'язаний із вивільненням активної речовини оксиду азоту у гладкій мускулатурі судин. Оксид азоту викликає активацію гуанілатциклази та підвищує рівень цГМФ, що зрештою призводить до розслаблення гладких м'язів. Під впливом ізосорбіду динітрату артеріоли та прекапілярні сфінктери розслаблюються меншою мірою, ніж великі артерії та вени. Це зумовлено частково рефлекторними реакціями, а також менш інтенсивним утворенням оксиду азоту з молекул активної речовини в стінках артеріол.

Дія ізосорбіду динітрату пов'язана головним чином із зменшенням потреби міокарда в кисні за рахунок зменшення переднавантаження (розширення периферичних вен та зменшення припливу крові до правого передсердя) та постнавантаження (зменшення ОПСС), а також з безпосереднім коронаророзширювальною дією. Сприяє перерозподілу коронарного кровотоку в ділянці зі зниженим кровопостачанням.

Підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів із ІХС, стенокардією. При серцевій недостатності сприяє розвантаженню міокарда з допомогою зменшення переднавантаження. Знижує тиск у малому колі кровообігу.

При прийомі внутрішньо після всмоктування із ШКТ ізосорбід динітрат піддається ефекту "першого проходження" через печінку. C _max у плазмі досягається через 1 год. При буккальному застосуванні ізосорбід динітрат швидко всмоктується, C _max активної речовини в плазмі досягається через 5-6 хв.

Метаболізується з утворенням активного метаболіту ізосорбіду-5-мононітрату, T _1/2 якого становить 5 год, а також ізосорбіду-2-мононітрату з T _1/2 2.5 год.

T _1/2 ізосорбіду динітрату, залежно від застосовуваної лікарської форми, варіює від 20 хв до 4 год. Виводиться нирками та через кишечник.

Для прийому внутрішньо, сублінгвально, буккально: усунення та профілактика нападів стенокардії, відновне лікування після інфаркту міокарда. Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії), деякі форми легеневої гіпертензії, легеневого серця (у складі комбінованої терапії).

Для впорскування в ротову порожнину: купірування та профілактика нападів стенокардії; як засіб швидкої допомоги при гострому інфаркті міокарда та гострої лівошлуночкової недостатності на догоспітальному етапі. Профілактика та лікування спазму коронарних артерій під час використання серцевого катетера.

Для внутрішньовенного введення: гострий інфаркт міокарда, в т.ч. ускладнений гострою лівошлуночковою недостатністю; нестабільна стенокардія; набряк легенів.

Для шкірного застосування: профілактика нападів стенокардії.

При прийомі внутрішньо разова доза становить 10-120 мг, частота прийому 1-5 разів на добу, залежно від показань та застосовуваної лікарської форми.

При сублінгвальному або буккальному застосуванні разова доза – 5-10 мг, частота прийому залежить від показань та реакції пацієнта на лікування.

При впорскуванні в ротову порожнину застосовують 1-3 дози з інтервалом близько 30 сік на тлі затримки дихання. При гострому інфаркті міокарда та гострій серцевій недостатності початкова доза становить 1-3 упорскування. Якщо через 5 хв не настає поліпшення, впорскування можна повторювати за умови постійного контролю АТ та ЧСС. Для профілактики коронарного спазму у разі катетеризації слід застосовувати 1-2 дози безпосередньо перед процедурою.

При внутрішньовенному введенні режим дозування залежить від клінічної ситуації та застосовуваної лікарської форми.

Для нашкірного застосування початкова доза – 1 г на ніч, перед сном, а за потреби і вранці.

Тривалість лікування визначається кожному разі індивідуально.

З боку серцево-судинної системи: запаморочення, біль голови, тахікардія, минуща гіперемія обличчя, відчуття жару, артеріальна гіпотензія; в окремих випадках – посилення нападів стенокардії (парадоксальна реакція).

З боку системи травлення: нудота, блювання, поява відчуття легкого печіння язика, сухість у роті.

З боку ЦНС та периферичної нервової системи: сонливість, нечіткість зору; рідко – ішемія мозку та колапс.

Алергічні реакції: висипання на шкірі.

З обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями мозкового кровообігу, з аортальним та/або мітральним стенозом; у пацієнтів, схильних до ортостатичної гіпотензії; у пацієнтів похилого віку. У період лікування, особливо у разі поступового збільшення дози, необхідний контроль АТ та ЧСС.

У період лікування не допускати вживання алкоголю.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

У період лікування не рекомендується керувати транспортними засобами і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, т.к. при регулярному застосуванні ізосорбід динітрат знижує здатність до концентрації уваги та швидкість психомоторних реакцій.

При одночасному застосуванні з адсорбентами, в'яжучими та обволікаючими засобами зменшується абсорбція ізосорбіду динітрату.

При одночасному застосуванні антигіпертензивних засобів, периферичних вазодилататорів, блокаторів кальцієвих каналів, бета-адреноблокаторів, антипсихотичних засобів (нейролептиків), трициклічних антидепресантів, інгібіторів ФДЕ, етанолу можливе посилення гіпотензивного ефекту.

При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливі порушення пам'яті та уваги у пацієнтів похилого віку.

При одночасному застосуванні із симпатоміметичними засобами можливе зниження антиангінального ефекту ізосорбіду динітрату.

При одночасному застосуванні з дигідроерготаміном можливе підвищення концентрації та посилення дії дигідроерготаміну.

При одночасному застосуванні з норепінефрином зменшується терапевтична дія норепінефрину.

При одночасному застосуванні з силденафілом виникає ризик розвитку тяжкої гіпотензії та інфаркту міокарда.