Козаар таблетки 50 мг №14

Пігулки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, овальні, з ризиком на одному боці та гравіюванням "952" - на іншій.

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 52.5 мг, лактози моногідрат – 25.5 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 20.95 мг, магнію стеарат – 1.05 мг.

Склад оболонки: гіпролоза (з 0.3% кремнію діоксиду) – 1.8 мг, гіпромелоза – 1.8 мг, титану діоксид – 0.9 мг, віск карнауби – 0.05 мг.

Після прийому внутрішньо лозартан швидко абсорбується із ШКТ. Біодоступність становить близько 33%. Метаболізується при "першому проходженні" через печінку з утворенням карбоксильного метаболіту, який має більш виражену фармакологічну активність, ніж лозартан, та ряд неактивних метаболітів. C _max у плазмі крові лозартану та активного метаболіту досягається через 1 год та 3-4 год відповідно. Зв'язування з білками плазми лозартану та активного метаболіту високе – понад 98%.

T _1/2 лозартану та активного метаболіту в кінцевій фазі становить близько 1.5-2.5 год та 3-9 год відповідно. Лозартан виводиться із сечею та з калом (з жовчю) у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Близько 35% виводиться із сечею та близько 60% – з калом.

Артеріальна гіпертензія.

Зниження ризику асоційованої серцево-судинної захворюваності та смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка, що виявляється зниженням сукупно частоти серцево-судинної смертності, частоти інсульту та інфаркту міокарда.

Захист нирок у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з протеїнурією – уповільнення прогресування ниркової недостатності, що виявляється зниженням частоти гіперкреатинінемії, частоти розвитку термінальної стадії ХНН, що потребує проведення гемодіалізу або трансплантації нирок, показників смертності, а також зниження протеїнурії.

Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії, при непереносимості чи неефективності терапії інгібіторами АПФ).

Серцево-судинна система: запаморочення, ортостатична гіпотензія.

З боку обміну речовин: гіперкаліємія.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк (включаючи набряки обличчя, губ, горлянки та/або язика), кропив'янка.

З боку системи травлення: діарея, підвищення активності АЛТ.

З боку центральної нервової системи: головний біль.

Дерматологічні реакції: свербіж.

Інші: порушення функції нирок, міалгії.

Вагітність, лактація, дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до лозартану.

Протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації.

У пацієнтів із вказівками в анамнезі на захворювання печінки лозартан слід застосовувати у низьких дозах. При цирозі печінки концентрація лозартану у плазмі значно збільшується.

При порушеннях функції нирок може знадобитися зменшення дози лозартану.

Безпека та ефективність застосування лозартану у дітей не встановлено.

У пацієнтів похилого віку під час лікування слід регулярно контролювати рівень калію у крові.

З обережністю слід застосовувати при артеріальній гіпотензії, зниженні ОЦК, порушення водно-електролітного балансу, двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки, при нирковій/печінковій недостатності.

Пацієнтам, які мають дефіцит рідини та/або натрію, перед початком лікування необхідно провести корекцію водно-електролітних порушень або застосовувати нижчу початкову дозу.

У пацієнтів з дегідратацією (наприклад, які отримують лікування діуретиками у високих дозах) на початку лікування лозартаном може виникати симптоматична гіпотензія.

При порушеннях функції нирок може знадобитися зменшення дози лозартану.

У пацієнтів із вказівками в анамнезі на захворювання печінки лозартан слід застосовувати у низьких дозах. При цирозі печінки концентрація лозартану у плазмі значно збільшується.

У період лікування слід регулярно контролювати рівень калію в крові, особливо у пацієнтів похилого віку при порушеннях функції нирок.

Слід уникати одночасного застосування лозартану з калійзберігаючими діуретиками.

Безпека та ефективність застосування лозартану у дітей не встановлено.

При одночасному застосуванні з діуретиками у високих дозах можлива гіпотензія.

При одночасному застосуванні з препаратами калію, калійзберігаючими діуретиками підвищується ризик гіперкаліємії.

При одночасному застосуванні з індометацином можливе зменшення ефективності лозартану.

Є повідомлення розвитку інтоксикації літієм при одночасному застосуванні з літію карбонатом.

При одночасному застосуванні з орлістатом зменшується антигіпертензивна дія лозартану, що може призвести до значного підвищення артеріального тиску, розвитку гіпертонічного кризу.

При одночасному застосуванні з рифампіцином підвищується кліренс лозартану та зменшується його ефективність.