Похожие препараты

482.00грн.
Є в наявності

Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті

Київ, Межигірська 56

усі питання за телефоном (097) 141-69-71

Суми, Заливна 5

усі питання за телефоном (068) 172-31-12


Ви маєте питання?

З будь-яких питань телефонуйте за телефонами вказаними в шапці

Мексикор

Інструкція

склад

діюча речовина: етилметилгідроксипіридин сукцинат;

1 мл етилметилгідроксипіридину сукцинату - 50 мг

допоміжні речовини: янтарна кислота, трилон Б, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або трохи забарвлена рідина.

Фармакологічна група

Кардіологічні препарати

Фармакологічні властивості

Фармакологічні.

Мексикор покращує функціональний стан ішемізованого міокарда при інфаркті міокарда, покращує скорочувальну функцію серця, також зменшує прояви систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка.

Основою дії препарату є його антиоксидантна активність, здатність гальмувати вільнорадикальні процеси (інтенсифікація яких спостерігається при ішемії та некрозі міокарда, особливо в період реперфузії), знижувати шкідливу дію вільних радикалів на кардіоміоцити.

У разі критичного зниження коронарного кровообігу Мексикор сприяє збереженню структурно-функціональної організації мембран кардіоміоцитів, стимулює активність мембранних ферментів – фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази. Препарат посилює активацію аеробного гліколізу, що розвивається при гострій ішемії, та сприяє в умовах гіпоксії відновленню мітохондріальних окисно-відновних процесів, збільшує синтез АТФ та креатинфосфату. Зазначені механізми забезпечують цілісність морфологічних структур та фізіологічних функцій ішемізованого міокарда.

Мексикор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованій міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює та/або покращує електричну активність і скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, підвищує антиангінальну активність нітровмісних препаратів, покращує реологічні властивості крові;

Мексикор виявляє нейропротективну дію, стабілізує кровообіг головного мозку в умовах гіперперфузії, покращує кровопостачання головного мозку в реперфузійному періоді після ішемії. Препарат сприяє адаптації до ушкоджуючої дії ішемії, гальмує стихійне зниження утилізації глюкози та кисню головним мозком та перешкоджає прогресивному накопиченню лактату. Мексикор покращує та стабілізує мозковий метаболізм та кровопостачання головного мозку, підтримує функціональну активність головного мозку як у період ішемії, так і в постішемічному періоді. Мексикор чинить селективну, анксіолітичну дію, не супроводжується седацією та міорелаксацією, усуває тривогу, страх, психічну напругу, занепокоєння. Мексикор виявляє ноотропну дію, попереджає та зменшує порушення здатності до навчання та пам'яті, що виникають при судинних захворюваннях головного мозку, при легких та помірних когнітивних порушеннях, виявляє антигіпоксичний ефект, підвищує концентрацію уваги та працездатність. Включення препарату Мексикор у комплексній терапії хворих з гострим порушенням кровообігу головного мозку знижує прояв клінічних симптомів та покращує перебіг реабілітаційного періоду.

Фармакокінетика .

При внутрішньовенному введенні препарат швидко (протягом 0,5-1,5 години) надходить до органів та тканин, у зв'язку з чим його концентрація в крові у незміненому вигляді швидко зменшується. При введенні в терапевтичних дозах максимальна концентрація в плазмі досягається через 30-40 хв і становить 2,5-3 мкг/мл, при цьому його метаболіти визначаються в плазмі крові протягом 7-9 годин. Препарат метаболізується у печінці шляхом глюкуронування.

Виведення препарату з організму із сечею у глюкуроноконьюгованій формі та у незначних кількостях – у незміненому вигляді.

Показання

У комплексній терапії:

  • гострого інфаркту міокарда (з першої доби)
  • ішемічного інсульту;
  • дисциркуляторної енцефалопатії (в т.ч. атеросклеротичного генезу);
  • легких та помірних когнітивних розладів різного генезу.

Протипоказання

Підвищена чутливість до препарату, печінкова чи ниркова недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепін), протипаркінсонічних засобів (леводопа), потенціює ефект нітровмісних препаратів, гіпотензивних засобів. Зменшує токсичні ефекти етанолу.

Особливості застосування

Особливої уваги потребує призначення Мексикор хворим з обтяжливим алергологічним анамнезом. Після завершення парентерального введення для підтримання досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування Мексикору внутрішньо у вигляді капсул по 100 мг 3 рази на день.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

На початку лікування бажано утриматися від керування автотранспортом або занять небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування та дози

Вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово протягом 14 днів на фоні традиційної терапії інфаркту міокарда.

У перші 5 діб для досягнення максимального ефекту Мексикор бажано вводити внутрішньовенно, наступні 9 діб препарат можна вводити внутрішньом'язово.

Внутрішньовенно препарат вводять шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів) у 100-150 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози (глюкози) протягом 30-90 хвилин. При необхідності можливе повільне струменеве введення препарату тривалістю не менше 5 хвилин.

Вводять препарат (внутрішньовенно або внутрішньом'язово) 3 рази на добу через кожні 8 годин.

Добова терапевтична доза становить 6-9 мг/кг, разова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза повинна перевищувати 800 мг, разова - 250 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу (ішемічний інсульт) Мексикор застосовують у комплексній терапії у перші 2-4 доби внутрішньовенно крапельно по 200-300 мг 2-3 рази на добу, потім внутрішньом'язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб. Надалі препарат призначають у капсулах по 100 мг 2 рази на добу протягом 14 днів та по 100 мг 3 рази на добу протягом 7 діб. Частоту та тривалість повторних курсів визначає лікар залежно від перебігу захворювання.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Мексикор призначають внутрішньовенно крапельно у дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Надалі препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг на добу протягом 2 тижнів, потім призначають у капсулах по 100 мг 2-4 рази на добу. Для курсової профілактики препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг двічі на добу протягом 10-14 діб.

При лікуванні легких та помірних когнітивних розладів Мексикор призначають внутрішньом'язово по 100-300 мг на добу протягом 2 тижнів, за необхідності далі препарат призначають у капсулах по 100 мг 2-4 рази на добу. Частоту та тривалість курсів лікування визначає лікар залежно від перебігу захворювання.

Діти

Препарат не застосовувати дітям до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

Передозування

При передозуванні можливий розвиток порушень, таких як безсоння, у деяких випадках – сонливість при внутрішньовенному введенні в окремих випадках можливе короткочасне та незначне підвищення артеріального тиску.

Розвиток симптомів передозування, як правило, не потребує застосування купірувальних засобів. Вказані симптоми порушення сну зникають самостійно протягом доби. В особливо тяжких випадках рекомендується застосування одного з таблетованих снодійних та анксіолітичних засобів (нітразепаму 10 мг, оксазепаму 10 мг діазепаму 5 мг). При надмірному підвищенні артеріального тиску застосовують антигіпертензивні засоби під контролем артеріального тиску та/або доповнюють терапію нітровмісними препаратами.

Побічні реакції

При внутрішньовенному введенні, особливо струминному, можливе виникнення сухості та металевого присмаку в роті, відчуття жару у всьому тілі, неприємного запаху, першіння у горлі та дискомфорту у грудній клітці, задишка, серцебиття, тахікардія, короткочасне зниження або підвищення артеріального тиску, головного болю, тремору, гіперемії обличчя, дистального гіпергідрозу. Як правило, зазначені явища пов'язані з надмірною швидкістю введення препарату та мають короткочасний характер.

На тлі тривалого застосування препарату можливе виникнення таких побічних ефектів:

з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, метеоризм, диспепсичні розлади, діарея

з боку центральної нервової системи: порушення сну (сонливість чи порушення засинання), слабкість, відчуття тривоги, емоційна реактивність, порушення координації, запаморочення, периферичні набряки.

При індивідуальній гіперчутливості до препарату можливе виникнення алергічних реакцій, включаючи шкірні висипання, кропив'янку, свербіж, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм.

Термін придатності

3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі 0-25°С.

Несумісність

Не рекомендується вводити в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

Використовувати лише розчинники, вказані в інструкції.

Упаковка

2 мл розчину в ампулі; 5 ампул у контурній комірковій упаковці; 2 контурні упаковки у пачці з картону.

Категорія відпустки

За рецептом.

Для опису препарату
Назва Мексикор
Діюча речовина Етилметилгідроксипіридину сукцинат
Фармакологічна група Антигіпоксанти та антиоксиданти
Форма випуску Розчин для ін'єкцій
Код ATX C01EB
Показання для лікування у складі комплексної терапії гострого інфаркту міокарда (з першої доби); у складі комплексної терапії ішемічного інсульту; дисциркуляторна енцефалопатія (в т.ч. атеросклеротичного генезу); легкі та помірні когнітивні розлади різного генезу.

Ще не було питань.

Мітки: Мексикор 50 мл/1 мл 2 мл №10