Трентал ампули 5 мл №5

Концентрат для приготування розчину для інфузії майже прозорий, безбарвний.

допоміжні речовини: натрію хлорид – 7 мг, вода д/і – до 1 мл.

Трентал зменшує в'язкість крові та покращує реологічні властивості крові (плинність) за рахунок покращення порушеної деформованості еритроцитів, зменшення агрегації тромбоцитів та еритроцитів, зниження концентрації фібриногену, зниження активності лейкоцитів та зменшення адгезії лейкоцитів до ендо.

Активна речовина препарату Трентал – пентоксифілін – є похідною ксантину. Механізм його дії пов'язаний з інгібуванням фосфодіестерази та накопиченням цАМФ у клітинах гладкої мускулатури судин та у формених елементах крові.

Виявляючи слабку міотропну судинорозширювальну дію, пентоксифілін дещо зменшує ОПСС та незначно розширює коронарні судини.

Пентоксифілін має слабкий позитивний інотропний ефект на серці.

Покращує мікроциркуляцію у зонах порушеного кровообігу.

Лікування препаратом Трентал призводить до покращення симптоматики порушень мозкового кровообігу.

При оклюзійних захворюваннях периферичних артерій застосування препарату Трентал призводить до подовження дистанції ходьби, усунення нічних судом у литкових м'язах та зникнення болю у спокої.

Розподіл

Пентоксифілін має великий _Vd (168 л після 30-хвилинної інфузії 200 мг) та високий кліренс, що становить приблизно 4500-5100 мл/хв. Пентоксифілін та його метаболіти не зв'язуються з білками плазми.

Метаболізм

Пентоксифілін інтенсивно метаболізується в еритроцитах та печінці. Концентрація основного активного метаболіту 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантину (метаболіт I) у плазмі крові в 2 рази перевищує концентрацію вихідного пентоксифіліну. Метаболіт I знаходиться з пентоксифіліном у оборотній біохімічній редокс-рівновазі. Тому пентоксифілін та метаболіт I розглядаються разом як активна одиниця. Внаслідок цього доступність активної субстанції значно більша.

Пентоксифілін повністю метаболізується в організмі.

Всмоктування

Т _1/2 пентоксифіліну після внутрішньовенного введення становить 1,6 год. Більше 90% виводиться нирками у вигляді некон'югованих водорозчинних метаболітів.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

У пацієнтів із порушеннями функції нирок виведення метаболітів сповільнюється.

У пацієнтів з порушенням функції печінки T _1/2 пентоксифіліну подовжується та підвищується його абсолютна біодоступність.

- оклюзійна хвороба периферичних артерій атеросклеротичного або діабетичного генезу (наприклад, переміжна кульгавість, діабетична ангіопатія);

- трофічні порушення (наприклад, трофічні виразки гомілок, гангрена);

— порушення мозкового кровообігу (наслідки церебрального атеросклерозу, такі як порушення концентрації уваги, запаморочення, погіршення пам'яті), ішемічні та постінсультні стани;

— порушення кровообігу в сітчастій та судинній оболонці ока;

— отосклероз, дегенеративні зміни на тлі патології судин внутрішнього вуха та зниження слуху.

Доза та спосіб призначення визначаються тяжкістю порушень кровообігу, а також на основі індивідуальної переносимості препарату Трентал.

Доза встановлюється лікарем відповідно до індивідуальних особливостей пацієнта.

Рекомендована доза становить від 100 до 600 мг препарату Трентал, розведена в 250 мл або 500 мл 0.9% розчину натрію хлориду або розчину Рінгера, 1-2 рази на добу.

Сумісність з іншими інфузійними розчинами має тестуватися окремо; використовувати можна лише прозорі розчини.

100 мг препарату Трентал повинні вводитися щонайменше протягом 60 хв.

Додатково до інфузійної терапії можна призначати препарат Трентал для вживання. При цьому загальна добова доза препарату Трентал (в/в інфузія + прийом внутрішньо) не повинна перевищувати 1200 мг.

Залежно від супутніх захворювань (наприклад, хронічна серцева недостатність) може виникнути необхідність зменшення введених обсягів. У разі рекомендується використовувати спеціальний інфузатор для контрольованої інфузії.

У більш тяжких випадках, особливо у пацієнтів із сильними болями у спокої, з гангреною або трофічними виразками (III-IV стадії за класифікацією Фонтейну) показана тривала внутрішньовенна інфузія препарату Трентал у дозі 1200 мг протягом 24 год. Цю дозу можна розділити на два інфузійних введення по 600 мг, кожне з яких має тривати принаймні протягом 6 годин. При цьому індивідуальна доза може бути розрахована за формулою: 0.6 мг пентоксифіліну на кг маси тіла на годину. Добова доза, підрахована таким чином, становитиме 1000 мг пентоксифіліну для пацієнта з масою тіла 70 кг та 1150 мг пентоксифіліну для пацієнта з масою тіла 80 кг.

При підтримуючій терапії переходять на прийом препарату Трентал внутрішньо.

У пацієнтів з нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) необхідно знизити дозу на 30-50%, що залежить від індивідуальної переносимості препарату Трентал пацієнтом.

Зменшення дози з урахуванням індивідуальної переносимості необхідно у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки.

Лікування може бути розпочато малими дозами у пацієнтів з низьким АТ, а також у пацієнтів, які перебувають у групі ризику через можливе зниження АТ (пацієнти з тяжкою формою ІХС або з гемодинамічно значущими стенозами судин головного мозку). У цих випадках доза може бути збільшена лише поступово.

Нижче представлені побічні реакції, які спостерігалися у клінічних дослідженнях та при постмаркетинговому застосуванні препарату (частота невідома).

Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, асептичний менінгіт, судоми.

Порушення психіки: ажитація, порушення сну, тривога.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, зниження артеріального тиску, стенокардія, "припливи" крові до шкірних покривів, кровотечі (в т.ч. кровотечі із судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишечника).

З боку травної системи: ксеростомія (сухість порожнини рота), анорексія, атонія кишечника, відчуття тиску та переповнення в ділянці шлунка, нудота, блювання, діарея, запор, гіперсалівація (підвищене слиновиділення).

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: внутрішньопечінковий холестаз, підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення активності ЛФ.

З боку системи кровотворення: лейкопенія/нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, гіпофібриногенемія.

З боку органу зору: порушення зору, худоби.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж шкіри, висипання на шкірі, еритема (почервоніння шкіри), кропив'янка, підвищена ламкість нігтів, набряки.

З боку імунної системи: анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм.

- Масивна кровотеча (ризик посилення кровотечі);

- велике крововилив у сітчасту оболонку ока (ризик посилення кровотечі);

- Крововиливи в головний мозок;

- гострий інфаркт міокарда;

- вагітність (недостатньо даних);

- Період грудного вигодовування (недостатньо даних);

- Вік до 18 років;

- Підвищена чутливість до пентоксифіліну, інших метилксантинів або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

З обережністю препарат слід застосовувати у пацієнтів з тяжкими порушеннями ритму серця (ризик погіршення перебігу аритмії); артеріальною гіпотензією (ризик подальшого зниження АТ, див. розділ "Режим дозування"); високим ризиком зниження артеріального тиску (у т.ч. при тяжкій ІХС або гемодинамічно значущих стенозах судин головного мозку); хронічною серцевою недостатністю; порушенням функції нирок (КК менше 30 мл/хв) (ризик кумуляції та підвищений ризик розвитку побічних ефектів); тяжкими порушеннями функції печінки (ризик кумуляції та підвищений ризик побічних ефектів, див. розділ "Режим дозування"); після нещодавно перенесених оперативних втручань; при підвищеному ризику розвитку кровотеч (наприклад, при порушеннях з боку системи згортання крові (ризик розвитку більш важких кровотеч), див. розділ "Лікарська взаємодія"); при одночасному застосуванні з антикоагулянтами (в т.ч. з непрямими антикоагулянтами [антагоністами вітаміну К] див. розділ "Лікарська взаємодія"); одночасному застосуванні з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП [крім селективних інгібіторів ЦОГ-2], ацетилсаліцидова кислота, діс; одночасному застосуванні з гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо та інсуліном (див. розділ "Лікарська взаємодія"); одночасному застосуванні з ципрофлоксацином (див. розділ "Лікарська взаємодія"); одночасному застосуванні з теофіліном (див. розділ "Лікарська взаємодія").

Препарат не рекомендується застосовувати при вагітності, т.к. недостатньо данних.

Пентоксифілін проникає у грудне молоко у незначних кількостях. За необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування (з огляду на відсутність досвіду застосування).

Лікування слід проводити під контролем артеріального тиску.

У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають гіпоглікемічні засоби, призначення великих доз може спричинити виражену гіпоглікемію (може знадобитися корекція доз гіпоглікемічних засобів та проведення глікемічного контролю).

При призначенні препарату Трентал одночасно з антикоагулянтами необхідний контроль показників зсідання крові.

У пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне втручання, необхідний регулярний контроль гемоглобіну та гематокриту.

Пацієнтам з низьким та нестабільним АТ необхідно зменшити дозу препарату Трентал.

У пацієнтів похилого віку може знадобитися зменшення дози пентоксифіліну (підвищення біодоступності та зниження швидкості виведення).

Сумісність розчину пентоксифіліну з інфузійним розчином слід перевіряти у кожному конкретному випадку.

При проведенні внутрішньовенних інфузій пацієнт повинен перебувати в положенні лежачи.

Куріння може знижувати терапевтичну ефективність препарату.

Використання в педіатрії

Безпека та ефективність пентоксифіліну у дітей вивчені недостатньо.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Враховуючи можливі побічні ефекти (наприклад, запаморочення), слід бути обережними при керуванні автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності.

Симптоми передозування: слабкість, пітливість, нудота, ціаноз, запаморочення, зниження артеріального тиску, тахікардія, непритомний стан, сонливість або збудження, аритмія, гіпертермія, арефлексія, втрата свідомості, тоніко-клонічні судоми, ознаки шлунково-кишкової .

Лікування симптоматичне: особлива увага має бути спрямована на підтримку артеріального тиску та функції дихання. Судомні напади усувають введенням діазепаму.

При перших ознаках передозування негайно припиняють введення препарату. Забезпечують нижче положення голови та верхньої частини тулуба.

Пентоксифілін підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами (наприклад, інгібітори АПФ) або іншими лікарськими засобами, що мають потенційний антигіпертензивний ефект (наприклад, нітрати).

Пентоксифілін може посилювати дію лікарських засобів, що впливають на систему згортання крові (прямі та непрямі антикоагулянти, тромболітики, антибіотики, такі як цефалоспорини). При сумісному застосуванні пентоксифіліну та непрямих антикоагулянтів (антагоністів вітаміну К) у постмаркетингових дослідженнях відзначалися випадки посилення антикоагулянтної дії (ризик розвитку кровотеч). Тому на початку прийому пентоксифіліну або при зміні його дози рекомендується контролювати ступінь вираженості антикоагулянтної дії у пацієнтів, які приймають комбінацію препаратів, наприклад, проводити регулярний контроль MHO.

Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну та активного метаболіту I у плазмі крові (ризик виникнення побічних ефектів).

Спільне призначення з іншими ксантинами може призводити до надмірного нервового збудження.

Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування може посилюватися при одночасному застосуванні пентоксифіліну (підвищений ризик розвитку гіпоглікемії). Необхідний суворий контроль за станом таких пацієнтів, включаючи регулярний глікемічний контроль.

У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та теофіліну спостерігається збільшення концентрації теофіліну в крові. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних із теофіліном.

У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та ципрофлоксацину спостерігається збільшення концентрації пентоксифіліну у плазмі крові. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних із застосуванням цієї комбінації.

При одночасному застосуванні пентоксифіліну з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП [крім селективних інгібіторів ЦОГ-2], ацетилдиц . Тому слід з обережністю застосовувати пентоксифілін одночасно з переліченими вище інгібіторами агрегації тромбоцитів (див. розділ "З обережністю").

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 8°С до 25°С. Термін придатності – 4 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Препарат відпускається за рецептом.