Похожие препараты

349.00грн.
Є в наявності

Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті

Київ, Межигірська 56

усі питання за телефоном (097) 141-69-71

Суми, Заливна 5

усі питання за телефоном (068) 172-31-12

Баралгін

Діюча речовина:
Метамізол натрію (Metamizole sodium)


Інструкція

Форма випуску, склад та упаковка

Розчин для внутрішньовенного та внутрішньовенного введення безбарвний або злегка забарвлений, прозорий.

1 мл 1 амп.
метамізол натрію 500 мг 2.5 г

допоміжні речовини: вода д/і - до 1 мл.


Фармакологічна дія

Баралгін М відноситься до ненаркотичних засобів, похідних піразолону.
Має болезаспокійливу, жарознижувальну і слабку протизапальну дію.

За механізмом дії мало відрізняється від інших нестероїдних анальгетичних препаратів.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного введення T1 /2 для метамізолу становить 14 хв. Приблизно 96% виводиться із сечею у вигляді метаболітів.

Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 50-60%.

Переважно виводиться нирками.

У терапевтичних дозах проникає у грудне молоко.

Показання

- больовий синдром різної етіології (слабкої та помірної вираженості);

- Гарячка.

Режим дозування

Дорослі та підлітки 15 років і старші: як разова доза рекомендується 1-2 мл 50% (500 мг/1мл) розчину Баралгіну М (в/м або в/в), добова доза може становити до 4 мл ін'єкційного розчину (не більше 2 г), поділена на 2-3 прийоми. Максимальна разова доза може становити 1 г (2мл 50% розчину).

Діти та новонароджені: Баралгін М не можна приймати новонародженим у віці до 3-х місяців або при масі тіла менше 5 кг.

Дітям Баралгін М призначають у дозі 50-100 мг на 10 кг маси тіла (0.1-0.2 мл 50% розчину).

Разова доза може бути призначена до 2-3 разів на добу. Перед введенням рекомендується нагріти до температури тіла.

Для дітей віком 3-12 місяців введення здійснюється лише в/м (маса тіла дитини від 5 до 9 кг).

При надто швидкому введенні препарату може спостерігатися критичне падіння артеріального тиску та шок. В/в введення має здійснюватися повільно (швидкість введення не більше 1 мл (500 мг метамізолу) за хвилину) у положенні лежачи, при контролі за АТ, пульсом та частотою дихання.

Оскільки існує побоювання, що падіння артеріального тиску неалергічного генезу є дозозалежним, кількість розчину Баралгіну М більше 2 мл (1 г) має вводитися з особливою обережністю.

Побічна дія

Побічні ефекти були класифіковані так: дуже часті (>10%), часті (>1, <10%), не часті (>0,1, <1%), рідкісні (>0,01, <0,1%) ), дуже рідкісні (<0,01%).

Алергічні реакції: кропив'янка, в тому числі, на кон'юнктиві та слизових оболонках носоглотки, набряк Квінке;

З боку органів кровотворення: лейкопенія, рідко агранулоцитоз та тромбоцитопенія імунного генезу.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, дуже рідко розвиток гострого інтерстиціального нефриту, забарвлення сечі у червоний колір (за рахунок виділення метаболіту – рубазонової кислоти).

Місцеві реакції: при внутрішньом'язовому введенні можливі інфільтрати в місці введення.

Інші: можливе зниження артеріального тиску, порушення серцевого ритму.

Протипоказання до застосування

- Печінкова порфірія;

- Природжений дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази;

- I та IIl триместр вагітності;

- бронхіальна астма (у тому числі індукованою прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатами або іншими нестероїдними протизапальними препаратами);

- Захворювання, що супроводжуються бронхоспазмом;

- розвиток анафілактоїдних реакцій (кропив'янка, риніт, набряк) у відповідь на саліцилати, парацетамол, диклофенак, ібупрофен, індометацин, напроксен;

- Виражені порушення функції печінки та нирок;

- Виражені порушення кровотворення (агранулоцитоз, цитопластична та інфекційна нейтропенія);

- Протипоказаний новонародженим у віці до 3-х місяців або при масі тіла менше 5 кг;

- підвищена чутливість до метамізолу - активної речовини, а також інших компонентів препарату, або інших піразолонів (ізопропіламінофеназол, пропіфеназон, феназон або фенілбутазон).

У немовлят віком від 3 до 12 місяців протипоказаний внутрішньовенний шлях введення.

З обережністю: систолічний АТ нижче 100 мм рт.ст., нестабільність кровообігу (інфаркт міокарда, множинна травма, шок, що починається), захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит у тому числі в анамнезі), тривале зловживання етанолом.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протягом І та ІІІ триместру вагітності приймати Баралгін М не можна. З четвертого по шостий місяці вагітності прийом Баралгін М повинен здійснюватися за суворими медичними показаннями.

Після прийому Баралгіна М годування груддю має бути припинено на 48 год.

Застосування при порушеннях функції печінки

У пацієнтів з порушенням функції печінки рекомендується уникати прийому метамізолу натрію у високих дозах.

Застосування при порушеннях функції нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендується уникати прийому метамізолу натрію у високих дозах.

Застосування у дітей

Діти та новонароджені: Баралгін М не можна приймати новонародженим у віці до 3-х місяців або при масі тіла менше 5 кг.

Дітям Баралгін М призначають у дозі 50-100 мг на 10 кг маси тіла (0.1-0.2 мл 50% розчину).

Разова доза може бути призначена до 2-3 разів на добу. Перед введенням рекомендується нагріти до температури тіла.

Для дітей віком 3-12 місяців введення здійснюється лише в/м (маса тіла дитини від 5 до 9 кг).

особливі вказівки

При лікуванні хворих, які одержують цитостатичні засоби, прийом метамізолу натрію повинен проводитись лише під наглядом лікаря.

Під час вагітності, особливо у перші 3 місяці та останні 3 місяці, не можна застосовувати жодні нестероїдні протизапальні засоби.

Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію:

- у хворих на бронхіальну астму, особливо з супутніми поліпами в
області носових пазух;

- у хворих із хронічною кропивницею;

- у хворих з алкогольною нестерпністю;

- у хворих з непереносимістю до барвників (наприклад, тартразин) або консервантів (наприклад, бензоат).

При тривалому застосуванні слід контролювати картину периферичної крові. На тлі прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим, при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болю в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, ерозивно-виразкових уражень ротової порожнини, вагініту або проктиту необхідне негайне відміна препарату.

Неприпустимим є застосування препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування причини).

У пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок рекомендується уникати прийому метамізолу натрію у високих дозах.

При внутрішньом'язовому введенні необхідно використовувати довгу голку.

Передозування

Можлива поява наступних симптомів: нудота, блювання, біль у шлунку, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра ниркова або печінкова дихальної мускулатури.

Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту для метамізолу немає. Можливе проведення форсованого діурезу, гемодіаліз; при розвитку судомного синдрому - внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.

Лікарська взаємодія

Одночасний прийом алкоголю та метамізолу взаємно відбивається на їх ефектах. При застосуванні разом із циклоспорином може мати місце зниження концентрації циклоспорину в крові. Одночасне застосування метамізолу з іншими ненаркотичними анальгетиками може призвести до посилення токсичних ефектів.

Трициклічні антидепресанти, оральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу в печінці та підвищують його токсичність.

Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу.

Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію препарату. Одночасне застосування з хлорпромазином або іншими похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії.

Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування метамізолом.

Метамізол, витісняючи із зв'язку з білком пероральні гіпоглікемічні препарати, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїдні засоби та індометацин, збільшує їхню активність.

Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату. Тіамазол та сарколізин підвищують ризик розвитку лейкопенії. Ефект посилюють кодеїн, гістамінові Н2-блокатори та пропранолол.

Через високу ймовірність фармацевтичної несумісності метамізол не можна змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.

Умови та термін зберігання

Зберігати при температурі від 8°С до 25°С у захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці! Термін придатності – 4 роки.

Умови відпустки з аптек

За рецептом.
Для опису препарату
Назва Баралгін М
Діюча речовина Метамізол натрій, Пітофенон гідрохлорид, Фенпіверінія бромід.
Фармакологічна група Аналгетичний ненаркотичний засіб. Аналгетик-антипіретик.
Форма випуску Розчин для ін'єкцій
Код ATX N02BB02
Показання для лікування больовий синдром різної етіології (слабкої та помірної вираженості); гарячка.

Ще не було питань.

Мітки: Баралгін амп. 5мл №5