Українська
Russian
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті
Похожие препараты
- Бренд:
- Модель:Баралгин табл. №100
- Артикул:sku-1088
- 10
2 317.00грн.
Є в наявності
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від наведеної на сайті
Київ, Межигірська 56
усі питання за телефоном (068) 738-52-60
Суми, Заливна 5
усі питання за телефоном (068) 172-31-12
Ви маєте питання?
З будь-яких питань телефонуйте за телефонами вказаними в шапці
Баралгін М, таблетки 500мг
Інструкція
склад
Діюча речовина:
метамізол натрію 500 мг;
Допоміжні речовини:
макрогол 4000 47 мг,
магнію стеарат 3 мг.
Фармакологічна дія
Баралгін - спазмолітичне, аналгетичне, жарознижувальне, протизапальне.
Блокує циклооксигеназу та знижує синтез ПГ.
Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо гідролізується в шлунково-кишковому тракті з утворенням активного метаболіту - 4-метиламіноантипірину (4-ММА), який абсорбується в печінці в 4-аміноантипірин (4-АА), а також фармакологічно неактивні метаболіти.
Після прийому внутрішньо 1 г метамізолу 58% 4-ММА і 48% 4-АА зв'язуються з білками плазми.
Ефективна терапевтична концентрація у плазмі 4-ММА досягається через 20–40 хв, Cmax – через 2 год.
Показання
- Тяжкий гострий або хронічний больовий синдром при травмах та післяопераційному больовому синдромі, при кольках, при онкологічних захворюваннях та інших станах, де протипоказані інші терапевтичні заходи.
- Гарячка, стійка до інших методів лікування.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вагітність
Немає достатніх клінічних даних про застосування метамізолу натрію у вагітних жінок, тому застосування при вагітності не рекомендується.
Період грудного вигодовування
Метаболіти метамізолу натрію проникають у грудне молоко, тому при застосуванні препарату, а також протягом 48 годин після прийому/введення останньої дози необхідно відмовитись від грудного вигодовування.
Немає достатніх клінічних даних про застосування метамізолу натрію у вагітних жінок, тому застосування при вагітності не рекомендується.
Період грудного вигодовування
Метаболіти метамізолу натрію проникають у грудне молоко, тому при застосуванні препарату, а також протягом 48 годин після прийому/введення останньої дози необхідно відмовитись від грудного вигодовування.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до метамізолу натрію та інших компонентів препарату, а також до інших піразолонів (феназон, пропіфеназон) або до піразолідинів (фенілбутазон, оксифенбутазон), включаючи, наприклад, вказівки анамнезу на розвиток агранулоцитозу при прийомі одного з цих препаратів.
- порушення кістковомозкового кровотворення (наприклад, після лікування цитостатиками) або захворювання гемопоетичної системи.
- Вказівки анамнезу на бронхоспазм або інші анафілактичні реакції (наприклад, кропив'янку, риніт, ангіоневротичний набряк) при прийомі препаратів, що аналгезують, таких як саліцилати, парацетамол, диклофенак, ібупрофен, індометацин, напроксен.
- вроджена недостатність глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази (ризик розвитку гемолізу).
- дитячий вік (до 15 років).
- Вагітність (перший та третій триместр).
- період лактації.
- Гостра інтермітує печінкова порфірія (ризик розвитку нападів порфірії).
Якщо у Вас один із цих захворювань або станів перед прийомом препарату проконсультуйтеся з лікарем.
З обережністю:
- Гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), зниження об'єму циркулюючої крові, нестабільність гемодинаміки (інфаркт міокарда, множинна травма, шок, що починається), серцева недостатність, висока лихоманка (підвищений ризик різкого зниження артерії).
- Захворювання, при яких значне зниження артеріального тиску може мати підвищену небезпеку (пацієнти з тяжкою ішемічною хворобою серця та стенозом артерій головного мозку).
- Алкоголізм.
- бронхіальна астма, особливо у поєднанні з супутнім поліпозним риносинуситом; хронічна кропив'янка та інші види атопії (алергічних захворювань, у розвитку яких значна роль належить спадковій схильності до сенсибілізації: полінози, алергічний риніт тощо) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
- Непереносимість алкоголю (реакція навіть на незначні кількості певних алкогольних напоїв з такими симптомами як свербіж, сльозотеча та виражене почервоніння обличчя) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
- Непереносимість барвників (наприклад, тартразину) або консервантів (наприклад, бензоатів) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
- Виражені порушення функції печінки та нирок (рекомендується застосування низьких доз у зв'язку з можливістю уповільнення виведення метамізолу натрію).
- Вагітність (другий триместр).
Побічна дія
Побічні ефекти були класифіковані відповідно до рекомендацій Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (≥10%); часто (≥1%, <10%); нечасто (≥0,1%, <1%); рідко (≥0,01%, <0,1%); дуже рідко (<0,01%); частота невідома (за наявними даними неможливо оцінити частоту розвитку побічних ефектів).
Порушення з боку серця
Частота невідома: синдром Коунісу (алергічна стенокардія чи алергічний інфаркт міокарда).
Порушення з боку імунної системи
Рідко: метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які можуть бути важкими та загрозливими для життя; у деяких випадках анафілактичні реакції можуть призвести до смерті.
У разі розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій необхідно негайно припинити прийом препарату, провести заходи щодо надання пацієнтам невідкладної медичної допомоги, провести розгорнутий клінічний аналіз крові.
Ці реакції можуть виникати навіть у випадку, якщо препарат застосовувався багато разів без будь-яких ускладнень. Такі лікарські реакції можуть розвинутись негайно або через кілька годин після прийому метамізолу натрію, проте вони зазвичай спостерігаються протягом однієї години.
Зазвичай анафілактичні або анафілактоїдні реакції, що більш м'яко протікають, проявляються у вигляді шкірних симптомів і симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк), задишки або скарг з боку шлунково-кишкового тракту.
Більш легкі реакції можуть прогресувати до важких форм з генералізованою кропив'янкою, важким ангіоневротичним набряком (особливо із залученням гортані), важким бронхоспазмом, порушеннями ритму серця, різким зниженням артеріального тиску (якому іноді передує підвищення артеріального тиску) та розвитком циркуляторного шоку.
Дуже рідко: у пацієнтів з повним або неповним поєднанням бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі) реакції непереносимості зазвичай проявляються у вигляді нападів.
Частота невідома: анафілактичний шок.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасто: крім проявів анафілактичних/анафілактоїдних реакцій на шкірі та слизових оболонках, перерахованих вище, нечасто може виникати фіксований лікарський висип.
Рідко: можливе виникнення висипу.
Дуже рідко: можливий розвиток синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко: лейкопенія.
Дуже рідко: агранулоцитоз (включаючи випадки з летальним кінцем), тромбоцигопенія.
Частота невідома: апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем.
Ці реакції є імунологічними за своєю природою. Вони можуть виникати навіть у випадку, якщо раніше препарат приймався багато разів без ускладнень.
Типовими симптомами агранулоцитозу є ураження слизових оболонок (ротової порожнини та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка. Слід враховувати, якщо пацієнт отримує антибіотикотерапію, то типові прояви агранулоцитоза можуть бути мінімально вираженими. Швидкість осідання еритроцитів значно збільшується, тоді як збільшення лімфовузлів є слабовираженим або відсутнім.
Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках. У разі розвитку перелічених вище порушень з боку крові та лімфатичної системи необхідно припинити прийом препарату та провести розгорнутий клінічний аналіз крові (див. розділ "Особливі вказівки").
Порушення з боку серця
Частота невідома: синдром Коунісу (алергічна стенокардія чи алергічний інфаркт міокарда).
Порушення з боку імунної системи
Рідко: метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які можуть бути важкими та загрозливими для життя; у деяких випадках анафілактичні реакції можуть призвести до смерті.
У разі розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій необхідно негайно припинити прийом препарату, провести заходи щодо надання пацієнтам невідкладної медичної допомоги, провести розгорнутий клінічний аналіз крові.
Ці реакції можуть виникати навіть у випадку, якщо препарат застосовувався багато разів без будь-яких ускладнень. Такі лікарські реакції можуть розвинутись негайно або через кілька годин після прийому метамізолу натрію, проте вони зазвичай спостерігаються протягом однієї години.
Зазвичай анафілактичні або анафілактоїдні реакції, що більш м'яко протікають, проявляються у вигляді шкірних симптомів і симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк), задишки або скарг з боку шлунково-кишкового тракту.
Більш легкі реакції можуть прогресувати до важких форм з генералізованою кропив'янкою, важким ангіоневротичним набряком (особливо із залученням гортані), важким бронхоспазмом, порушеннями ритму серця, різким зниженням артеріального тиску (якому іноді передує підвищення артеріального тиску) та розвитком циркуляторного шоку.
Дуже рідко: у пацієнтів з повним або неповним поєднанням бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі) реакції непереносимості зазвичай проявляються у вигляді нападів.
Частота невідома: анафілактичний шок.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасто: крім проявів анафілактичних/анафілактоїдних реакцій на шкірі та слизових оболонках, перерахованих вище, нечасто може виникати фіксований лікарський висип.
Рідко: можливе виникнення висипу.
Дуже рідко: можливий розвиток синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко: лейкопенія.
Дуже рідко: агранулоцитоз (включаючи випадки з летальним кінцем), тромбоцигопенія.
Частота невідома: апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем.
Ці реакції є імунологічними за своєю природою. Вони можуть виникати навіть у випадку, якщо раніше препарат приймався багато разів без ускладнень.
Типовими симптомами агранулоцитозу є ураження слизових оболонок (ротової порожнини та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка. Слід враховувати, якщо пацієнт отримує антибіотикотерапію, то типові прояви агранулоцитоза можуть бути мінімально вираженими. Швидкість осідання еритроцитів значно збільшується, тоді як збільшення лімфовузлів є слабовираженим або відсутнім.
Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках. У разі розвитку перелічених вище порушень з боку крові та лімфатичної системи необхідно припинити прийом препарату та провести розгорнутий клінічний аналіз крові (див. розділ "Особливі вказівки").
Взаємодія
Одночасне застосування метамізолу з іншими ненаркотичними анальгетиками може призвести до посилення токсичних ефектів.
Трициклічні антидепресанти, оральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу в печінці та підвищують його токсичність.
Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу. Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію препарату. Одночасне застосування з хлорпромазином або іншими похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії.
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування метамізолом.
Метамізол, витісняючи із зв'язку з білком пероральні гіпоглікемічні препарати, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїдні засоби та індометацин, збільшує їхню активність.
Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.
Як приймати, курс прийому та дозування
У таблетках дорослим призначається по 1-2 таб. Баралгін до 4 разів на добу.
Максимальна добова доза – не більше 8 таблеток.
Передозування
Симптоми
При передозуванні можлива поява наступних симптомів: нудота, блювання, біль у животі, зниження функції нирок/гостра ниркова недостатність з олігурією (наприклад, внаслідок розвитку інтерстиціального нефриту), рідше симптоми з боку центральної нервової системи (запаморочення, сонливість, шум у вухах, марення, порушення свідомості, кома, судоми) та різке зниження артеріального тиску (іноді прогресує до шоку), а також порушення серцевого ритму (тахікардія), гіпотермія, задишка, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра печінкова недостатність, параліч дихальних м'язів. Після прийому високих доз виведення через нирки нетоксичного метаболіту (рубазонової кислоти) може спричинити червоне забарвлення сечі.
Лікування
Якщо після прийому препарату минуло трохи більше 1-2 годин, можна викликати блювоту, провести промивання шлунка через зонд; дати сольові проносні, активоване вугілля. При передозуванні показано форсований діурез. Головний метаболіт (4-N-метиламіноантипірин) може виводитися за допомогою гемодіалізу, гемофільтрації, гемоперфузії або фільтрації плазми. При розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.
Спеціальні вказівки
У хворих, які страждають на бронхіальну астму прийом препарату може спровокувати розвиток нападу.
Форма випуску
Пігулки
Умови зберігання
У захищеному від світла місці при температурі 8–25 °C
Термін придатності
4 роки.
| Для опису препарату | |
| Назва | Баралгін М |
| Діюча речовина | Метамізол натрію |
| Фармакологічна група | Піразолони |
| Форма випуску | Пігулки |
| Код ATX | N02BB02 |
| Показання для лікування | Ниркова колька, інші та неуточнені болі в ділянці живота. |
Ще не було питань.
Мітки: Баралгін табл. №100