Бускопан свічки №10

Супозиторії ректальні білі або кольори слонової кістки, гладкі, довгасті.

допоміжні речовини: вода очищена – 10 мг, твердий жир W45 – 1610 мг.

Чинить місцеву спазмолітичну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів (ЖКТ, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів), знижує секрецію травних залоз. Місцева спазмолітична дія пояснюється гангліоблокуючою та антимускариновою активністю препарату.

Будучи четвертинним похідним амонієвим, гіосцину бутилбромід не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, тому антихолінергічний вплив на ЦНС відсутній.

Всмоктування та розподіл

Будучи четвертинним амонієвим похідним і володіючи високою полярністю, гіосцин бутилбромід незначно всмоктується з ШКТ. Після ректального застосування всмоктування препарату становить 3%. Середня абсолютна біодоступність не перевищує 1%.

Гіосцин бутилбромід внаслідок високої афінності до мускаринових і нікотинових рецепторів розподіляється головним чином у м'язових клітинах органів черевної порожнини та малого тазу, а також в інтрамуральних гангліях органів черевної порожнини. Ступінь зв'язування з білками плазми (альбумін) - низька і становить близько 4.4%. Встановлено, що препарат (в концентрації 1 ммоль) in vitro взаємодіє з транспортером холіну (1.4 нмоль) в епітеліальних клітинах людської плаценти.

Метаболізм та виведення

Метаболіти, що екскретуються з сечею, слабо зв'язуються з мускариновими рецепторами, тому вони не активні і не мають фармакологічних властивостей.

Після ректального застосування препарату ниркова елімінація становить 0,7-1,6%; виведення відбувається переважно через кишечник. Ниркова екскреція метаболітів гіосцину бутилброміду становить менше 0,1% від величини дози.

- ниркова колька;

- жовчна колька;

- Спастична дискінезія жовчовивідних шляхів та жовчного міхура;

- холецистит;

- Кишкова коліка;

- Пилороспазм;

- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення (у складі комплексної терапії);

- Альгодисменорея.

Препарат застосовують ректально. Супозиторій вводять загостреним кінцем у пряму кишку.

Дорослим та дітям старше 6 років призначають по 1-2 супозиторію 3-5 разів на добу.

Препарат не слід застосовувати щодня більше ніж 3 дні без консультації лікаря.

Багато перерахованих небажаних ефектів можуть бути пов'язані з антихолінергічними властивостями препарату. Антихолінергічні побічні ефекти зазвичай виражені слабко та проходять самостійно.

З боку імунної системи: анафілактичний шок, анафілактичні реакції, задишка, шкірні реакції (наприклад, кропив'янка, висипання, еритема, свербіж) та інші реакції гіперчутливості.

Серцево-судинна система: тахікардія.

З боку системи травлення: сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: дисгідротична екзема.

З боку сечовидільної системи: затримка сечі.

- Miasthenia gravis;

- Мегаколон;

- Вагітність;

- Період лактації;

- Дитячий вік до 6 років;

- Підвищена чутливість до гіосцину бутилброміду або будь-якого іншого компонента препарату.

Дані про застосування препарату при вагітності та проникненні препарату та його метаболітів у грудне молоко обмежені. Застосування препарату при вагітності та в період лактації протипоказане.

Досліджень щодо впливу препарату на фертильність не проводилося.

З обережністю слід призначати препарат у таких клінічних ситуаціях: підозра на кишкову непрохідність (в т.ч. стеноз воротаря); обструкція сечовивідних шляхів (в т.ч. доброякісна гіперплазія передміхурової залози), тахіаритмії (в т.ч. миготлива тахіаритмія), закритокутова глаукома.

У тих випадках, коли біль у животі невідомого походження продовжується або посилюється, або коли одночасно відзначаються такі симптоми, як лихоманка, нудота, блювання, зміни консистенції калу та частоти дефекацій, чутливість живота, зниження артеріального тиску, непритомність або кров у калі, необхідно негайно звернутися за медичною консультацією.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Досліджень про вплив препарату на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами не проводилося.

В даний час випадки передозування препарату Бускопан не описані, тому наступні симптоми та рекомендації мають теоретичний характер.

Симптоми: можливі антихолінергічні ефекти – затримка сечі, сухість у роті, почервоніння шкіри, тахікардія, пригнічення моторики ШКТ, минущі порушення зору.

Лікування: показано застосування холіноміметиків. При глаукомі призначають місцево пілокарпін (у вигляді очних крапель). При необхідності призначають холіноміметики для системного застосування (наприклад, вводять внутрішньовенно або внутрішньовенно неостигмін у дозі 0.5-2.5 мг); серцево-судинні ускладнення лікують згідно з звичайними терапевтичними правилами; проводять підтримуючу терапію; при паралічі дихальної мускулатури - інтубація та ШВЛ; при затримці сечі – катетеризація сечового міхура.

Бускопан може посилити антихолінергічну дію трициклічних і тетрациклічних антидепресантів, антигістамінних препаратів, антипсихотичних препаратів, хінідину, амантадину, дизопіраміду, антихолінергічних препаратів (наприклад, тіотропія броміду, іпратропія броміду, атропіноподібних сполук).

Одночасне застосування препарату Бускопан і антагоністів допаміну (наприклад, метоклопраміду) призводить до послаблення дії на ШКТ обох препаратів.

Бускопан може посилювати тахікардію, викликану бета-адреноміметиками.

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Препарат відпускається без рецепта.