Інгавірін капсули 90 мг №7

Капсули розмір №2, червоного кольору, на кришечці капсули нанесений логотип білого кольору у вигляді кільця та літери "Н" усередині кільця; вміст капсул - гранули та порошок білого або білого кольору; допускається утворення конгломератів, що легко розсипаються при легкому натисканні.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 90 мг, крохмаль картопляний – 35.6 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 2.2 мг, магнію стеарат – 2.2 мг.

Склад оболонки капсули: титану діоксид (E171) - 1.3333%, барвник червоний [Понсо 4R] (E124) - 0.0008%, барвник азорубін (E122) - 0.3066%, барвник хіноліновий жовтий (0,100) .
Склад чорнила для логотипу: шелак, пропіленгліколь (E1520), титану діоксид (E171).

Противірусний лікарський засіб.

У доклінічних та клінічних дослідженнях показана ефективність щодо вірусів грипу типу А (А/Н1N1, у т.ч. "свинячий" A/H1N1 pdm09, A/H3N2), A/H5N1)) і типу В, аденовірусу, вірусу парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус; у доклінічних дослідженнях: коронавірусу, метапневмовірусу, ентеровірусів, в т.ч. вірусу Коксакі та риновірусу.

Сприяє прискореній елімінації вірусів, скороченню тривалості хвороби, зменшенню ризику ускладнень.

Механізм дії реалізується лише на рівні інфікованих клітин з допомогою стимуляції чинників вродженого імунітету, пригнічуваних вірусними білками. В експериментальних дослідженнях, зокрема, показано, що препарат Інгавірін підвищує експресію рецептора інтерферону першого типу IFNAR на поверхні епітеліальних та імунокомпетентних клітин. Збільшення густини інтерферонових рецепторів призводить до підвищення чутливості клітин до сигналів ендогенного інтерферону. Процес супроводжується активацією (фосфорилуванням) білка-трансмітера STAT1, що передає сигнал у ядро клітини для індукції противірусних генів. Показано, що в умовах інфекції препарат стимулює вироблення антивірусного білка ефекторного МхА, що інгібує внутрішньоклітинний транспорт рибонуклеопротеїдів різних вірусів, уповільнюючи процес вірусної реплікації.

Лікарський засіб викликає підвищення вмісту інтерферону в крові до фізіологічної норми, стимулює та нормалізує знижену α-інтерферон продукувальну здатність лейкоцитів крові, стимулює γ-інтерферон продукувальну здатність лейкоцитів. Викликає генерацію цитотоксичних лімфоцитів і підвищує вміст NK-T-клітин, які мають високу кілерну активність по відношенню до заражених вірусами клітин.

Протизапальна дія обумовлена придушенням продукції ключових прозапальних цитокінів (фактору некрозу пухлини (TNF-α), інтерлейкінів (IL-1β та IL-6)), зниженням активності мієлопероксидази.

У експериментальних дослідженнях показано, що спільне застосування з антибіотиками підвищує ефективність терапії моделі бактеріального сепсису, зокрема. викликаного пеніцилін-резистентними штамами стафілокока.

Проведені експериментальні токсикологічні дослідження свідчать про низький рівень токсичності та високий профіль безпеки препарату.

При застосуванні в рекомендованих дозах визначення препарату в плазмі доступними методиками неможливо.

В експериментальних дослідженнях з використанням радіоактивної мітки було встановлено, що препарат швидко надходить у кров із ШКТ і рівномірно розподіляється за внутрішніми органами.

C _max у крові, плазмі крові та більшості органів досягаються через 30 хв після введення препарату. Величини AUC нирок, печінки та легень трохи перевищують AUC крові (43.77 мкг×ч/г). Величини AUC селезінки, надниркових залоз, лімфатичних вузлів і тимусу нижче за AUC крові. Середній час утримання препарату в крові – 37.2 год.

При курсовому прийомі препарату 1 раз на добу відбувається його накопичення у внутрішніх органах та тканинах. При цьому якісні характеристики фармакокінетичних кривих після кожного введення препарату були тотожними: швидке підвищення концентрації препарату після кожного введення через 0.5-1 годину після прийому і потім повільне зниження до 24 год.

Не метаболізується в організмі та виводиться у незміненому вигляді .

Основний процес виведення відбувається протягом 24 год. За цей час виводиться 80% прийнятої дози. Протягом перших 5 год виводиться 34.8%, у наступні години – 45.2%. З них через кишечник виводиться 77%, через нирки – 23%.

Лікування грипу А та В та інших ГРВІ (аденовірусна інфекція, парагрип, респіраторно-синцитіальна інфекція) у дорослих; профілактика грипу А та В та інших ГРВІ у дорослих; лікування грипу А та В та інших ГРВІ (аденовірусна інфекція, парагрип, респіраторно-синцитіальна інфекція).

Всередину. Режим дозування індивідуальний, залежно від показань, віку пацієнта та клінічної ситуації.

Рідко: алергічні реакції.

Вагітність; період лактації; дитячий вік до 13 років; Підвищена чутливість до активної речовини.

Протипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

Протипоказаний дітям віком до 13 років.

За параметрами гострої токсичності ця активна речовина відноситься до 4 класу токсичності - "Малотоксичні речовини" (при визначенні LD ₅₀ в експериментах з гострої токсичності летальні дози препарату визначити не вдається).

Не рекомендується одночасний прийом інших противірусних препаратів.