Вакцини –
Вакцинопрофілактика – основне практичне призначення вакцин. Сучасні вакцинні препарати поділяються на 5 груп:
- Вакцини з живих збудників з ослабленою вірулентністю (проти віспи, сибірки, сказу, туберкульозу, чуми, кору, епідемічного паротиту та ін.). Це найефективніші вакцини. Вони створюють тривалий (на кілька років) та напружений імунітет. Введений ослаблений живий збудник розмножується в організмі, що створює достатню кількість антигену для вироблення антитіл.
- Вакцини з убитих мікробів приготовані проти черевного тифу, холери, кашлюку, поліомієліту та ін. Тривалість імунітету 6-12 місяців.
- Хімічні вакцини – це препарати не з цільних мікробних клітин, та якщо з хімічних комплексів їх поверхневих структур (проти черевного тифу, паратифів А і В, правця).
- Анатоксини готують з екзотоксинів відповідних збудників (дифтерійний, правцевий, стафілококовий, газової гангрени та ін.)
- Асоційовані вакцини, тобто комбіновані (наприклад, АКДС – асоційована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина).
Сироватки частіше застосовуються для лікування інфекційних хворих та рідше – для профілактики інфекційних захворювань. Чим раніше вводять сироватку, тим ефективніша її лікувальна та профілактична дія. Тривалість захисної дії сироваток 1-2 тижні. Сироватки готують з крові людей, що перехворіли на інфекційну хворобу, або шляхом штучного зараження мікробами тварин (коней, корів, ослів).
Основні види сироваток:
- Антитоксичні сироватки нейтралізують отрути мікробів (протидифтерійна, протиправцева, протизміїна та ін.)
- Антимікробні сироватки інактивують клітини бактерій та віруси, застосовуються проти низки хвороб, частіше у вигляді гамма-глобулінів.
Гамма-глобуліни з людської крові є проти кору, поліомієліту, інфекційного гепатиту та ін. Це безпечні препарати, тому що в них немає збудників хвороб, баластових непотрібних речовин. Гамма-глобуліни готують і з крові гіперімунізованих коней проти сибірки, чуми, віспи, сказу та ін. Ці препарати можуть викликати алергічні реакції.
Імунні сироватки містять готові антитіла та діють з перших хвилин після введення.
Інтерферон займає проміжне положення між загальними та специфічними механізмами імунітету, оскільки, утворюючись на введення в організм одного типу вірусу, він активний і проти інших вірусів.
В даний час для попередження інфекційних хвороб методом штучного створення несприйнятливості людей є велика кількість вакцин та сироваток.