Імуномодулюючі засоби

Імуномодулюючі засоби - група речовин, здатних чинити регулюючий вплив на імунну систему. За характером їх впливу на імунну систему їх поділяють на імуностимулюючі та імуносупресивні.

Сучасні імуномодулюючі ліки поділяються на два види:

• Імуностимулятори - активізують опір імунітету;
• Імунодепресанти (імуносупресори) – штучно пригнічують імунну систему (використовуються коли відбувається збій в організмі і він починає боротьбу проти самого себе).
  

До імуностимуляторів належать препарати тимусу, інтерлейкіни, інтерферони, біологічно активні пептиди, полісахариди деяких грибів, лікувальні вакцини. Їхня активність обумовлена ​​здатністю впливати на метаболізм клітин та тканин організму, активувати імунокомпетентні клітини.

Імунодепресанти використовуються для придушення активності лімфоїдних клітин при запаленні, алергії, трансплантації, лікуванні аутоімунних захворювань.

Основні групи імунодепресантів - це гормональні препарати, цитостатичні засоби, антилімфоцитарні та антирезус імуноглобуліни, моноклональні антитіла проти певних рецепторів лімфоцитів, деякі антибіотики (циклоспорин, рапаміцин та ін.). Їхня імуносупресорна активність пов'язана зі здатністю пригнічувати гемопоез, взаємодіяти з білками, що беруть участь в імунній відповіді, інгібувати синтез нуклеотидів, індукувати апоптоз лімфоцитів та ін.

Як і імуностимулятори, їх одержують із тканин тварин і рослин, шляхом біосинтезу із застосуванням методів генетичної інженерії та хімічного синтезу.

За функціями, які виконують імунокоректори, їх також поділяють на чотири групи:

• імунозміцнювальні;
• імунопідтримуючі;
• противірусні імуностимулюючі;
• протипухлинні імуностимулюючі.