Противірусні препарати – це сполуки природного чи синтетичного походження, призначені для лікування різних вірусних захворювань: грипу, герпесу, ВІЛ-інфекції та ін. Можуть використовуватись у профілактиці зараження деякими вірусами. Дія багатьох із них вибірково спрямовано різні стадії розвитку вірусної інфекції та життєвого циклу вірусів. Наразі відомо понад 500 вірусів, збудників захворювань людини. Віруси містять одно- або дволанцюгову рибонуклеїнову кислоту (РНК) або дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), укладену в білкову оболонку - капсид. Деякі з них мають і зовнішню оболонку з ліпопротеїнів. Багато вірусів містять ферменти або гени, що забезпечують репродукцію в клітині-хазяїні. На відміну від бактерій, віруси не мають власного обміну речовин, тому вони використовують метаболічні шляхи клітини-господаря.
Класифікація противірусних препаратів:
Протигерпетичні
Протицитомегаловірусні
Протигрипозні
Блокатори М2-каналів
Інгібітори нейроамінідази
Антиретровірусні препарати
З розширеним спектром активності (Інтерферони, Ламівудін, Рібавірин)
Ряд антиретровірусних препаратів, які застосовуються, зокрема, при лікуванні ВІЛ-інфекції
Принцип дії противірусних препаратів: За принципом дії противірусні препарати поділяються на дві групи: стимулюючі імунну систему атакувати віруси та атакуючі віруси безпосередньо. Препарати другої групи розрізняються за етапом життєвого циклу вірусу, на якому вони активні: що перешкоджають проникненню вірусу в клітину, що перешкоджають розмноженню вірусу всередині клітини, і перешкоджають виходу копій вірусу з клітини.